WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” - Реферат

Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” - Реферат

пов'язаний з цивільним оборотом речей, прав, дій [79, 72-86].
В основі даних процесів лежать дві групи мотивів. Перша - первісне накопичення приватних капіталів будь-яким шляхом. Друга - безробіття, невиплати заробітної плати, пенсій і т. ін., ряд інших факторів зубожіння населення. Перша група чинників зумовлює криміногенні тіньові процеси, друга - некриміногенну тіньову діяльність.
Діалектичну природу причинно-мотиваційного комплексу криміногенної і некриміногенної тінізації відносин у перехідний період в Україні ми наводимо як віддзеркалення конкретної криміногенно-зумовлюючої субстанції, яка на рефлекторному рівні (теорія рефлективності) [64, 117] діє як першопричина відтворення тіньових процесів у конкретних умовах України. Це не критиканство, не нігілізм або приниження держави, чи опозиція їй - це науковий метод дослідження, предметом якого є аналіз саме негативних явищ, а метою - об'єктивне пізнання саме негативних проявів у цілях визначення засобів, які б допомогли державі подолати ці негативні явища.
Економіко-кримінологічний аналіз кримінальної політики у сфері економічних відносин показує, що формування передумов розвитку сучасних масштабів тінізації суспільно-економічних відносин у СНД, у тому числі і в Україні, почалося на базі тіньової організаційно-правової політики в сфері економічних відносин, яка з'явилася ще в роки "перебудови". Мета цієї політики є згадуване нами вище - стрімке накопичення первинних капіталів у кооперативному підприємництві, що з'явилось на першому етапі тінізації (1986-1999 рр.), розвинулось на другому етапі (1989-1991 рр.) і сформувало тіньову економіку в сучасному вигляді в період 1992-1998 років. Кооперативний рух - це перша спроба на шляху започаткування приватної власності. Ініціатори "перебудови", поряд з легітимними формами накопичення приватного капіталу за допомогою кооперативного руху, не виключали також накопичення коштів кримінального походження, оскільки стрімка поява приватного власника мала стати підґрунтям (базою та опорою) трансформації планових суспільно-економічних відносин у ринкові. У даному контексті, поряд з іншими організаційно-управлінськими та правовими заходами, було прийнято ряд нормативно-правових рішень, які фактично блокували роботу правоохоронних органів щодо боротьби з певними видами економічних злочинів, з одного боку, створювали ситуацію, коли джерела накопичення таких капіталів водночас стали чинником формування криміногенного потенціалу в суспільстві - з іншого. З часом склалася така ситуація, коли джерелом відтворення тіньових капіталів і криміногенного потенціалу стала вся економічна, кредитно-фінансова, правова й організаційно-управлінська інфраструктура держави. У суб'єктний склад тіньових суспільно-економічних відносин було втягнено навіть некриміногенні за своєю природою верстви населення: від підлітків, працездатної частини населення до пенсіонерів - людей похилого віку [79, 71-85].
Якщо провести аналіз технологічних аспектів цих політично-правових акцій, то кожна з них готувала базу для поетапного накопичення первісного приватного капіталу будь-яким шляхом, що стало матеріальною базою до організаційно-правового започаткування наступного етапу тінізації відносин. Врешті-решт, усе це призвело до гіперінфляції, руйнації виробничого сектора економіки, деградації продуктивних сил суспільства, втрати значної частини національного валового продукту, глибокої економічної кризи та глобальної тінізації суспільно-економічних відносин. За розрахунками різних фахівців, уже у 1994-1995 роках обсяги тіньової економіки в Україні досягли від 50 до 65 відсотків загального економічного обороту країни [14].
Таким чином, у 1985-92 роки було створено економічні, правові та морально-психологічні передумови виникнення напівкримінальних олігархічних кланів у державі та стрімкої тінізації суспільно-економічних відносин. Кримінальні угруповання за допомогою створення напівкримінальних підприємницьких структур та реформування банківської системи отримали доступ до легітимних фінансово-господарських інструментів, за допомогою яких стали проникати в легальну сферу економічного обороту та насичувати різні підвиди суспільно-економічних відносин ще більш потужним тіньовим криміногенним потенціалом [111, 18; 126, 14].
Оскільки тіньові криміногенні процеси в розвинених країнах на цей час уже були сформовані, як і певна частина механізму протидії цим процесам, у цілях використання їх досвіду розглянемо питання подальшої розбудови в цих країнах інфраструктури детінізації економіки через призму створеної ними організаційно-правової інфраструктури боротьби з відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом.
Так, усвідомлюючи небезпеку тінізації економіки та проникнення капіталів злочинного походження в національні й міжнародні суспільно-економічні відносини, відзначаючи їх деструктивний і руйнівний потенціал, уряди й міжнародні організації почали, перш за все, розробляти організаційні та правові заходи щодо протидії "відмиванню" доходів злочинного походження, розуміючи під терміном "відмивання" процес легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом, який включає вуалювання джерел протиправних доходів, конспірування ініціаторів і співвиконавців їх отримання та протизаконні способи впровадження в легальну чи псевдолегальну господарську діяльність. Спочатку проблема протидії легалізації незаконних доходів пов'язувалась з відмиванням коштів, отриманих від наркобізнесу. У контексті боротьби з розповсюдженням наркотиків розслідування таких справ правоохоронними органами країн з ринковою економікою показало, що злочинні угруповання почали активно вкладати готівкові кошти, отримані від наркобізнесу, у банки та інші фінансові установи, де здійснювалось їх відмивання і акумуляція. Ці схеми використання грошей, отриманих від наркобізнесу, з одного боку, посилювали матеріальну базу злочинних угрупувань, а з іншого - надавали їх структурам доступ до легітимних фінансово-господарських інститутів і сучасних технологій капіталообороту [71].
Разом з тим, з метою вуалювання джерел таких доходів ці діяння супроводжувались фальсифікацією документів як з боку власників злочинних коштів, так і з боку співучасників відмивання - працівників фінансових установ. На підставі розслідувань правоохоронних органів останнім у багатьох ринкових країнах вдалося домогтися того, щофальсифікація звітності та інших документів, пов'язаних з відмиванням коштів незаконного походження, стала переслідуватись у кримінальному порядку. З часом, у процесі розробки заходів щодо боротьби з відмиванням коштів, отриманих від наркобізнесу, у поле дії правового переслідування стали включатися діяння щодо відмивання всіх видів доходів, здобутих протизаконним шляхом, оскільки їх деструктивний і руйнівний потенціал виявлявся не менш суспільно небезпечним, ніж відмивання коштів, отриманих від наркобізнесу. Такі діяння виділені в самостійні склади злочину. Більше того, з метою попередження зрощування працівників кредитно-фінансових і підприємницьких структур на фінансові установи та деякі інші суб'єкти підприємницької діяльності покладено обов'язки під час прийому грошей ідентифікувати вкладника та перевіряти законність джерел походження його коштів. Якщо посадові особи фінансових та інших підприємницьких установ до такої перевірки поставились халатно, то вони несуть кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі та штрафів.
Зважаючи на наведені вище дані, які свідчать, що третина світового відмивання коштів злочинного походження здійснюється в США, то не випадково в плані відпрацьованості організаційно-правових механізмів з цих питань привертає
Loading...

 
 

Цікаве