WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” - Реферат

Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” - Реферат

магістрального електровоза, випуск вантажних автомобілів зменшився на 69,6 %, легкових автомобілів - на 88,2 %, автобусів і тролейбусів - відповідно на 52,2 % і 59,4 %, а основних видів сільськогосподарської техніки - від 23,3 до 97,1 відсотка.
На тлі деградації власного виробництва сільськогосподарської техніки під іноземні кредити було закуплено значну кількість зарубіжної техніки, що прив'язує аграрний сектор до іноземного товаровиробника і нищить власне сільськогосподарське машинобудування.
Відбувся значний спад випуску продукції в галузях наукомісткого виробництва. Відсутність державної підтримки наукомістких, технологічно розвинених галузей сприяє завоюванню вітчизняного внутрішнього ринку іноземними конкурентами і негативно впливає на стан економічної безпеки країни.
Слід відзначити, що у 1996 р. валова продукціясільського господарства, порівняно з 1995 р., зменшилася на 9,0 %. Це значно більше середньорічного темпу зниження виробництва сільськогосподарської продукції, який за 1991-1995рр. становив 5,4 відсотка. Врожайність зернових культур становить 19,6 центнера з гектара. Зібраний у 1996 р. врожай зернових є навіть менший, ніж врожай України у передвоєнний 1940 рік. Значна частина сільськогосподарської техніки агропромислового комплексу відпрацювала амортизаційні строки і потребує списання.
Продовжується занепад тваринництва, де обсяги продукції останнім часом скоротилися більш ніж на 40 %.
Підґрунтям для знищення вітчизняного сільського господарства є відсутність цінового паритету на сільськогосподарську та промислову продукцію. Так, з 1991 р. по 1996 р. оптові ціни на промислову продукцію сільського господарства зросли у 288 тисяч разів, а ціни на сільськогосподарську продукцію - у 60. Тому навіть надані в останні роки податкові пільги сільському господарству не в змозі вирішити його проблеми з-за диспаритета цін між промисловою та сільгосппродукцією.
Протягом 1996 р. набула загрозливих масштабів криза платежів. Загальна сума прострочених платежів підприємств і організацій за 1996 рік зросла в 1,8 раза і на 1 січня 1997 р. становила 20,51 млрд. грн. За останні роки невпинно зростає кількість збиткових підприємств та організацій. Якщо у 1995 році збитковим було кожне п'яте підприємство, то у 1996 р. - кожне третє. У промисловості працювало збитково 29 % працюючих підприємств (збитки становлять понад 1,7 млрд. грн.). Прибуток підприємств і організацій за 1996 р. зменшився на 25 відсотків.
Прискорювались темпи зростання готівки поза банківським оборотом. За 1996 р. вона зросла на 1418 млн. грн., або на 54 %, що призвело до зростання її частки в загальному обсязі грошової маси з 37,8 % на початку року до 43,1 % у кінці року, а готівки в національній валюті - з 49 % до 52,9 %. Тобто нині більше половини всіх коштів лише у національній валюті існує в готівковій формі та понад 60 її відсотків обертається поза банківським обігом. За останні 6 років рівень монетизації валового внутрішнього продукту зменшився в п'ять разів. Це пригнічує купівельну спроможність основної частини населення, розвиток економіки, згортає грошові відносини, погіршує ділову активність та економічну ситуацію в країні.
У 1996 р. спостерігався процес подальшого зменшення питомої ваги надання довгострокових кредитів комерційними банками. За станом на 1 січня 1997 року вона становила 10,9 % загальної суми проти 12 % на початку 1996 р.
Як і в попередні роки, товарна структура експорту формувалася за рахунок поставок чорних металів та виробів з них (30 %), продукції хімічної промисловості (12 %), харчової промисловості (10 %), мінеральних продуктів (9 %). Таким чином, існуюча структура експорту негативно впливає на структурну перебудову економіки, поглиблює її технологічне відставання, сприяє деіндустріалізації країни та перетворенню її на сировинний придаток розвинених держав.
Посилення боргової залежності України ставить під загрозу її економічну безпеку. На 1 січня 1997 року державний зовнішній борг України становив 8,839 млрд. дол. США (зокрема, міжнародним фінансовим організаціям - 3,3 млрд. дол. США; Росії, Туркменістану - 4,2 млрд. дол. США). Витрати на обслуговування державного зовнішнього боргу у 1996 році становили 1,11 млрд. дол. США. Водночас у 1997 р. ці витрати збільшилися на 280,2 млн. дол. США. У 1999 році зовнішній борг України зріс до 11 млрд. грн., сума на його обслуговування склала понад третини національного бюджету. У 2000 році зовнішній борг складав понад 13 млрд. доларів США [21].
Значні розміри складає заборгованість (186,1 млн. дол. США на 01.01.96) перед державним бюджетом підприємств, які отримали іноземні кредити під гарантії уряду.
Усі наведені деградаційно-руйнівні процеси у сфері економіки вийшли далеко за межі суто економічних проблем.
Якщо всі наведені вище економічні, управлінські, нормотворчі, цивільно-, кримінально-, адміністративно-правові "прорахунки" піддати серйозній економіко-кримінологічній експертизі, то ми побачимо, що в основі руйнації того чи іншого напряму фінансово-господарської діяльності, тієї чи іншої галузі народного господарства лежить не тільки некомпетентність фахівців або їх ситуаційно-кон'юнктурні ініціативи, а й корупційні та інші корисливі тіньові інтереси, які набули характеру саморегулятивного відтворення. При проведенні об'єктивної економіко-кримінологічної експертизи цих процесів можна також встановити моделі таких закладок довготермінових чинників економічної небезпеки України, як: "взаємозалежність" (збільшення складності психометричних економічних зв'язків між країнами, що призводять до неминучих змін у формуванні принципів державної політики), "економічна дискримінація", "економічне засилля", "економічний диктат" та такі чинники екосестейту (економічної безпеки держави), як демографічна небезпека, екологічна небезпека, ресурсна, енергетична, цінова, фінансово-грошова, боргова, соціальна, медична та кримінальна види небезпек. Усі ці фактори небезпеки в Україні є наявними та в контексті екосестейту мають, безсумнівно, невипадковий, загальною мірою криміногенно-детерміністичний характер [64, 14 - 21].
Таким чином, розпізнати в
Loading...

 
 

Цікаве