WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” - Реферат

Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” - Реферат


Реферат на тему:
Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі "економічна кримінологія"
Тіньова економіка, її криміногенний (підпільний) та некриміногенний (неформальний) сектори, [79, 238-256] доходи і бюджет держави, реальний обсяг національного валового продукту (далі - НВП), стан процесів економічного відтворення чи деградація продуктивних сил суспільства і відтворювальних процесів, морально-психологічний клімат у сфері суспільно-економічних відносин, глобалізація економічної злочинності, ухилень від оподаткування, відмивання доходів протиправного походження, рівень організованої злочинності є, безумовно, категоріями взаємозалежними, оскільки, коли обсяги тіньової економіки та тінізація суспільних відносин досягають критично високого рівня - деформація усіх вищезазначених та інших складових економічного процесу, як і деформація морально-психологічного стану в країні, набуває саморегулятивного відтворення [93].
Вище наведений перелік економічних та правових категорій, їх деградаційні тенденції є неповним макрорівневим сегментом суспільних правовідносин, пов'язаних із легальним і криміногенним тіньовим оборотом речей, прав, дій, де формуються фактори виділення з кримінологічної науки її підгалузі "економічна кримінологія".
Як уже зазначалось і буде показано нижче, тінізація економіки в Україні з певних причин переросла критично-припустимий поріг. Тому проблема протидії процесам розповсюдження тіньових економічних відносин перестала бути лише проблемою мобілізації податкових та інших надходжень у бюджет. Вона виходить за межі суто економічної чи суто правової проблематики. У плані причинного соціально-політичного, економічного, організаційно-правового та технологічного аспектів - це єдина економіко-правова проблема, що переростає у глобальну соціальну проблему, яка зросла до рівня загрози підриву економічних основ держави. Завуальовані (під легітимні) тіньові суспільно-небезпечні фінансово-господарські операції набувають форм прямого продовження криміногенних, але не криміналізованих (не введених у кримінальний закон) економічних відносин, межа між псевдопідприємницькою діяльністю, легалізацією ("відмиванням"), акумуляцією протиправних капіталів та законною фінансово-господарською діяльністю стирається.
Проблема ускладнюється тим, що весь цей деструктивно руйнівний масив криміногенних економічних відносин до кінця не усвідомлюється ініціаторами і виконавцями квазіреформ. Водночас в історично-часовому плані цей негатив виник раптово, на тлі припущених помилок у процесі здійснення соціально-економічних перетворень і стрімко розповсюджується, а відповідна науково виважена правова, організаційно-управлінська, технічна та технологічна інфраструктура детінізації відносин напрацьовується занадто повільно. Чинники, що зумовлюють зазначений стан речей, можна поділити на організаційно-правові або загально-концептуальні та спеціально-правові.
Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі "економічна кримінологія" виражаються в необхідності розробки теорії детінізації економіки як спеціальної системи знань, придатної до пізнання специфічних технологій тінізації та проблем детінізації економіки, а також розкриття змісту чинників глибокої кризи:
- правової і правозастосовчої системи країни;
правового регулювання системи управління суспільно-економічними процесами;
- правового режиму функціонування процесів економічного відтворення.
Детальніше причинний комплекс глобалізації тіньових процесів розглянемо нижче, у спеціальній главі, присвяченій цим проблемам. Тут доцільно наголосити, що ефективна протидія кризовим та криміногенним процесам потребує науково обґрунтованого організаційно-правового забезпечення, оскільки проникнення протиправних капіталів у легальні схеми економічного обороту насичують різні сфери суспільно-економічних відносин потужним криміногенним потенціалом, який детермінує значну концентрацію криміногенних чинників та антагоністичних протиріч, які носять відтворювально-прогресуючий, негативний вплив на соціально-економічні процеси. Пізнання останніх потребує їх вивчення через призму економіко-кримінологічної науки, яка дала відповідний теоретико-методологічний інструментарій встановлення впливу криміногенно-корисливих чинників на кризові явища, а також допомагала розпізнавати в них самі криміногенні капіталооборотні процеси.
Наприклад, у результаті кризи організаційно-правового режиму функціонування механізмів економічного відтворення, що почалися наприкінці перебудови, намітились тенденції до зниження показників валового внутрішнього продукту (надалі - ВВП). Особливо високі темпи зниження ВВП в Україні почалися з 1990 року. Для висвітлення тенденцій кризових явищ у вітчизняній економіці доцільно навести деякі статистичні відомості, опубліковані в науковій доповіді Інституту стратегічних досліджень України [59, 35-48].
Так, у 1991 р., порівняно з попереднім роком ВВП скоротився на 8,7 %, у 1992 р. на 9,9 %, у 1993 р. на 14,2 %, у 1994 р. на 22,9 %, у 1995 р. на 12,2 % і у 1996 р. на 10 %. Навіть механічне складання цих показників показує, що загальне зниження ВВП за ці роки складає 69,2 %. Але якщо врахувати кумулятивний ефект зниження ВВП, що зростає з року в рік, то такого катастрофічного спаду не спостерігалося навіть за часів великої депресії у США (1929-1933 рр.) [59, 35-48].
Особливу загрозу економічній безпеці України становить стрімка деградація промислового і науково-технічного потенціалу. За останні п'ять років виробництво в цілому скоротилося більше ніж у два рази, а в окремих галузях - значно більше.
У 1996 р., порівняно з 1995 р., майже в усіх галузях і регіонах України понад три чверті підприємств скоротили випуск промислової продукції. А кожне третє підприємство - більш як наполовину.
Значний спад виробництва відбувся на підприємствах, що виробляють будівельні матеріали (на 26,6 %).
Продовжувалось руйнування машинобудівного комплексу країни, де у 1996 р., порівняно з 1995 р., виробництво 103 із 121 основних видів продукції скоротилося. Протягом 1996 р. не випущено жодного
Loading...

 
 

Цікаве