WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Сутність економіко-кримінологічної трансформації елементів теорії детінізації економіки - Реферат

Сутність економіко-кримінологічної трансформації елементів теорії детінізації економіки - Реферат

відносин у цілому всі ці роки здійснюється як реакція на ту чи іншу ситуацію - поверхневими, загальноконцептуальними постановами, розпорядженнями, а щодо банківської діяльності - навіть листами і телеграмами НБУ [72-76]. Комплексний підхід у правовому регулюванні технологічно насичених і складних фінансово-господарських відносин відсутній. У результаті "благі наміри", заявлені в соціально-економічній, кредитно-фінансовій, організаційно-управлінській, податковій політиці держави залишаються нереалізованими деклараціями. Сферу кредитних відносин, як і фінансово-господарську діяльність у цілому, супроводжують такі антигромадські прояви, як тіньові операції, організована злочинність, корупція, шахрайство, розкрадання, емісії фіктивних грошей та інших платіжних сурогатів, некомпетентність і необов'язковість партнерів з бізнесу, широкомасштабні розгалужені організовані форми фінансових махінацій, шахрайських діянь за відношенням один до одного у вигляді неплатежів, присвоєння кредитних коштів, псевдобанкрутства та ін. Криміногенні відносини і комплексна деградація економічних процесів досягли рівня саморегулятивного відтворення
Колосальні суми кредиторської і дебіторської заборгованості в останні роки і її стрімке зростання (у півтора раза) у 1999 році свідчать не тільки про різні цивільно-правові ризики і економічні причини даного явища, а й про вплив на ці процеси криміногенного фактора. Тут доречно ще раз навести таку статистику. Згідно з даними Національного банку України, на 1 січня 2000 року обсяг кредиторської заборгованості в 1,9 раза перевищує обсяг ВВП країни і досяг 229234,4 млрд. грн. Дебіторська заборгованість зросла в 1,3 раза і склала понад 170 млрд. грн. При цьому більше 105 млрд., чи 53,7 % і понад 75 млрд., чи 44,2 % складають прострочені кредиторська і дебіторська заборгованість [21, 8]. Безумовно, у цій масі неплатежів і непостачань мають місце латентні псевдоугоди, учинені з метою ухилення від сплати податку на прибуток, відмивання доходів незаконного походження, емісії фіктивних безготівкових грошей, інших платіжних сурогатів, розкрадання і багато інших зловживань.
Перенасиченість протиправними проявами, організаційна слабкість і непродуманість економіко-правових механізмів узгодження інтересів суспільства і підприємців, недосконалість інституту управління ризиками, страхування і перестрахування підприємницьких ризиків украй негативно впливають на ефективність і стабільність функціонування кредитно-фінансового механізму, підривають процеси економічного відтворення, загрожують економічній безпеці учасників кредитних відносин, руйнують фінансову систему держави. Разом із тим, питання ризик-менеджменту і економічної безпеки підприємництва напрацьовуються повільно. Вони ще не стали засобами превентивного впливу на попередження підприємницьких ризиків і особливо в плані протидії організованим злочинним формуванням, що використовують у своїй протиправній діяльності різні кредитно-фінансові, підприємницькі інститути, легітимні технології і фінансові інструменти. З цих питань необхідно виконати серйозну теоретичну, законодавчу і організаційно-практичну роботу. Наукові розробки із зазначених питань необхідно спрямувати, насамперед, на створення ефективної організаційно-правової інфраструктури економічної безпеки у сфері фінансово-господарських відносин. При цьому необхідно мати на увазі, що системи ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємництва стануть ефективними інструментами мінімізації ризиків криміногенного характеру тільки за умов, якщо в основу фінансово-господарського обороту буде покладено принцип протидії проникненню протиправних елементів та їх незаконно здобутих капіталів у легітимні фінансово-господарські інституції. Правові механізми такої протидії ми розглянемо при висвітленні проблем боротьби з відмиванням доходів незаконного походження.
Доцільно відзначити, що в сучасній криміногенній обстановці зробити це нелегко, оскільки, не здобувши значні кошти на першому етапі накопичення первісного капіталу шляхом різних видів протизаконного промислу, в основному за рахунок вчинених під виглядом розрахунків кримінальних емісій, розкрадань кредитів, завуальованих під цивільно-правові ризики, злочинні угруповання вийшли на новий рівень організації відтворення кримінальних капіталів - інтеграцію загальнокримінального протиправного промислу із злочинністю у сфері економіки. Кількісний масив коштів, здобутих злочинним шляхом, змінив їхні якісні ознаки і форми використання. Тобто відносно невеликі розміри протиправних коштів, що одержувалися раніше, мали споживчий характер і використовувалися для задоволення чисто побутових потреб злочинного елементу.
У зв'язку зі зростанням обсягів коштів, отриманих протиправним шляхом, до великомасштабних розмірів у злочинних формувань виникає потреба вкладати їх у безготівкові фінансово-господарські операції, оскільки перевезення значних коштів привертає увагу правоохоронних органів. Саме перевезення 30-ти тонн зношених (ветхих) грошей, вкрадених з центрального сховища Національного банку України, привернуло увагу правоохоронців і послужило розкриттю розкрадання в сумі 150 млн. рублів у 1993 році [72]. Надспоживчі лишки незаконно здобутих капіталів набувають криміногенно-відтворювального характеру, що обумовлює "легітимні" схеми їх обороту, насичення різних сфер суспільно-економічних відносин потужним криміногенним потенціалом.
У сфері кредитних відносин (наприклад, крім неповернення, нецільового використання чи прямої розтрати отриманих кредитів з ознаками присвоєння) стали відбуватися більш складні розкрадання коштів шляхом погашення гарантій (під видані кредити) не з резервних страхових фондів, а з оборотних коштів банків [76]. Такі діяння одночасно є інструментом протиправного збільшення витрат і зниження оподатковуваного прибутку, тому розкриття, а тим більше попередження таких діянь, вимагають від ризик-менеджерів і працівників служб економічної безпеки банків певних економіко-кримінологічних знань. Таким чином, попереджуючи нанесення збитків банкам, ризик-менеджери можуть протидіяти ухиленню від оподаткування, тобто детінізації кредитно-фінансових відносин. Пошук схем і побудова механізмів документообороту, які б створили умови зближення природної зацікавленості службовців кредитно-фінансових установ і інтересів суспільства, з боку держави практично ще не розпочинався, тоді як злочинні угруповання, що проникли у кредитно-фінансову систему в напрямі вуалювання своїх протиправних діянь, працюють досить інтенсивно.
Так, з метою ухилення від сплати податків, а також розкрадання прибутку (отриманих відсотків) банками практикується створення забалансових кредитних портфелів, що фактично передбачає тіньовий обороткоштів за допомогою здійснення легітимних пасивних і активних кредитних операцій, ховаючи їх не в готівці за межами банку, а у вигляді різних безготівкових розрахунково-кредитних трансакцій на забалансових рахунках банків або взагалі за балансом фінансово-господарського обороту банківської установи.
В умовах глобалізації тіньового капіталообороту нормотворчу, управлінську, економічну діяльність державних органів, фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва пронизує корупція, підкуп, шантаж, створення
Loading...

 
 

Цікаве