WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки - Реферат

Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки - Реферат

привентивно-попереджувальний характер;
- організаційно-управлінська інфраструктура системи управління ризиками повинна реагувати на найслабші сигнали як внутрішніх, так і зовнішніх ризиків незалежно від волі того чи іншого функціонера-виконавця. Ця реакція має фіксуватись документально чи за допомогою програмно-апаратного офісного обладнання з усіма організаційно-правовими наслідками для недобросовісного виконавця;
- рівень розвитку інструментів, методів і засобів управління ризиками має носити комплексний характер, враховувати технологічні взаємозв'язки всіх взаємозалежних факторів та причинно-детермінаційних обумовлень, що повинно кластися в основу відповідних систем (підсистем) управління ризиками;
якість виконання управлінських заходів забезпечується відповідною автоматизованою програмно-апаратною системою "контролінг";
- ризик-менеджер у психологічному плані має бути максимально незалежним, у його прямі обов'язки входить пошук уразливих позицій проекту чи управлінського рішення, він є штатним "критиком проекту рішень команди", чим більше ним висунуто контраргументів стосовно безперспективності проекту чи визначеного управлінського рішення, тим ефективніше може бути розроблена система мінімізації ризиків. Водночас авторитет ризик-менеджера повинен бути високим, інакше його висновки і попередження не будуть сприйматися ні керівництвом, ні учасниками проектної групи. Як правило, на такі посади доцільно призначати висококваліфікованих фахівців пенсійного віку з практичнимдосвідом, які відчувають себе незалежними порівняно з молодими співробітниками - учасниками проекту чи управлінського рішення.
Усі наведені вище прорахунки у сфері управління та їх причинний склад у сучасних умовах України притаманні практично обом класам і типам організаційних структур - як бюрократичним, так і адміністративним [95, 12]. Коли деградація управлінської думки доходить до рівня злочинно-халатної безвідповідальності і починає продукувати формули типу "маємо, що маємо" [79, 84], а кризові явища в економіці, у тому числі і криміногенного характеру, набули саморегулятивного розширеного відтворення, то їх розгляд у плані класичних типів організаційних структур (лінійні, функціональні, лінійно-функціональні, продуктивні, регіональні, конгломератні та ін.) [95, 13] або у контексті їх основних функцій (планування, організація діяльності та контроль) [95, 24-52] втрачає сенс, оскільки окреслені вище прорахунки і спровоковані ними деградаційні тенденції змінюють сутність основного організаційно-управлінського закону - закону синергії [95, 31]. У таких випадках закон синергії починає діяти на притаманних йому саморегулятивних засадах у зворотному - деградаційно відтворювальному напрямах по всій інфраструктурі управлінських відносин.
Щоб глибше зрозуміти проблеми та протиріччя сучасного організаційно-правового процесу, необхідно зрозуміти природу соціально-економічних перетворень, що відбуваються, а також причини й обставини, що їх викликали.
Щодо правового забезпечення сучасних трансформаційних процесів, слід відзначити, що правова система діалектично пов'язана з природою держави, тобто розвиток правової системи залежить не стільки від інтересів тієї чи іншої наукової школи, скільки від домінуючих у державі партійних, політичних програм та визначених у суспільстві пріоритетів. Від ідеології пріоритетів, які визначає держава на тому чи іншому етапі розвитку, залежать цілі, завдання та напрями розвитку її правових систем та інститутів. Не принижуючи ролі в правотворчому процесі законодавця та правознавця-дослідника, слід зазначити, що саме вказані фактори є вирішальними при визначенні напрямів розвитку сучасного законодавчого процесу. Базовим аргументом сказаного є не стільки існуючі теорії, скільки історичний досвід з цих питань та наша дійсність. Ми маємо наявну можливість спостерігати сучасні процеси зміни природи держави, природи суспільно-економічних відносин та права, перед яким поставлено завдання - закріпити ці зміни інфраструктурою відповідних правових норм.
При цьому з притаманною в таких випадках кон'юнктурою від вкрай критичного ставлення до західних чи інших правових систем ми перейшли до протилежної крайності - механічного копіювання тих чи інших правових інститутів та "чужих правових систем", не враховуючи різні підходи, що сформувались в англосаксонській і континентальній системах права, а також незважаючи навіть на об'єктивні трансформаційні зміни, що сталися з часом у цих же західних правових системах (детальний аналіз цих проблем див. 87, 8-33).
Пріоритети сучасного законотворчого процесу дуже часто визначаються то наявністю чужого нормативного акта, який "обумовлює необхідність прийняття свого аналогічного", то "ринковий бліцкриг" з його саморегулюванням "потребує усунення держави" від управління економікою, хоча усі неупереджені фахівці вже знають, що сьогодні не існує нерегульованої ринкової економіки. У додаток до такого "правового регулювання" та "саморегуляції" проводиться жорстка податкова і монетарна політика, демонетизація економіки, при проведенні якої до уваги не береться неприпустимість пригнічення платоспроможності юридичних та фізичних осіб. У результаті підприємницька діяльність виштовхується в "тінь", виникає глобальна тінізація економічних відносин, що переростає в системну економічну кризу, стимулювання криміногенного потенціалу у сфері фінансово-господарських відносин. Руйнація продуктивних сил суспільства, виробничого сектора економіки, демографічна криза, деградація інтелектуального потенціалу і суспільної свідомості в країні - це факти сьогодення, і жодні теоретичні обґрунтування особливостей перехідного періоду їх прикрасити і виправдати не можуть. Надалі таке "організаційно-правове регулювання" спроможне забезпечити перехід лише в одному напрямі - до повного підриву економічної безпеки держави.
Правові прорахунки як на макроекономічному та макроправовому рівні, так і спеціально-правові, у тому числі і фінансово-правові причини і умови криміногенного характеру, а також методологічні засади їх усунення в контексті пізнання, моніторингу і протидії феномену "тіньова економіка" ми будемо розглядати протягом усього процесу дослідження управлінських, фінансово-правових і кримінологічних технологій як синтезованого предмета спеціальної теорії попередження криміногенних проявів у сфері економіки та детінізації фінансово-господарських відносин.
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що прорахунки в
Loading...

 
 

Цікаве