WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки - Реферат

Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки - Реферат

наведених принципів визначення продуктивності, універсиалізації функцій і раціоналізації виконавчих структур, починає вражати новостворену організацію із середини. Починається торгівля делегуванням повноважень, розподіл відповідальності підміняється "купівлею безвідповідальності", створенням непродуктивних рівнів ієрархії управління, з'являється непомірно велика чисельність високотитулованих посад, створюються організаційно-управлінські "монстри", які значною мірою починають працювати самі на себе. Скоротити, реформувати, оздоровити, а тим більше ліквідувати їх стає неможливо. Ситуаційно-деградаційна кон'юнктура, поверховість, непрофесіоналізм, продажність, клановість, кругова порука, корупція, протекціонізм у кадрових питаннях, що здійснюється під гаслом "формування команди", тобто частіше корислива або, принаймні, халатно-злочинна поведінка функціонерів та їх оточення, досягають розширеного саморегулятивного відтворення. Халатність, безвідповідальність та девіантна поведінка таких службовців із управлінськоїаномалії переростають у норму їх існування. Віктимізація організаційно-управлінських відносин, зростання корупції, зловживань, тінізація всіх сфер життєдіяльності країни є результатом саме таких підходів до реформування управлінських відносин.
По-четверте, сформовані засади органотворення та морально-психологічний клімат є підґрунтям виникнення ситуації, коли всі дії апарату спрямовуються не на продуктивну працю для досягання мети організації, а на забезпечення особистих амбіцій керівників організації ("ватажків команди") по всій її ієрархічній структурі.
По-п'яте, принципи ефективного управління - адаптивність, гнучкість, динамізм, адекватність, оптимальність, оперативність, надійність, економічність та простота - отримали кон'юнктурно-корисливе забарвлення і підпорядковані одній меті: самозбереженню і подальшому розширенню організації та отриманню нових функціональних важелів впливу на суспільство з метою вирішення корисливо-кланових інтересів її членів.
По-шосте, паразитичний характер такої організації і непродуктивний характер її функцій детермінує нестабільність нововведеної структури, періодичні суб'єктивні зміни в її підпорядкованості, правовому режимі функціонування, що зумовлює великомасштабні і непродуктивні витрати на проектування і постійні зміни структури організації, системи управлінських комунікацій, програмно-апаратних комплексів, необхідних для забезпечення функціонування організації.
Усі вище наведені прорахунки, їх причини і наслідки є управлінською реальністю українського сьогодення. Вони здатні підірвати певною мірою вже підірвали економічну і національну безпеку країни в цілому, оскільки стосуються всієї організаційно-управлінської інфраструктури держави, а не тільки наведеного прикладу багаторазового зростання правоохоронних органів, хоча загрозливі тенденції щодо "скорочення - зростання" правоохоронних органів не призупинені.
Наприклад, уже декілька років обговорюється ідея введення кримінальної відповідальності юридичних осіб, з впровадженням якої існує ризик колосального зростання органів дізнання, слідства, а відповідно і судових органів, оскільки адміністративно-розпорядчі функції різних міністерств і відомств, таких, наприклад, як обмеження, квот, ліцензій, ліквідації підприємств правопорушників та ін., доведеться здійснювати через кримінально-правові і кримінально-процесуальні процедури. Цей масив непродуктивної роботи як з міркувань оперативності розгляду таких справ, так і в плані покращання захисту прав підприємців, або навіть у контексті самої логіки природи кримінально-правових відносин без усяких на те продуктивних підстав, зумовить додаткове збільшення чисельності вище зазначених правоохоронних органів.
Інший приклад. Ідея створення агентства з боротьби ыз відмиванням доходів незаконного походження, внесена в існуючі проекти Закону "Про боротьбу з відмиванням незаконних доходів", у випадку її прийняття призведе до нового дублювання функцій багаточисельних старих і новоутворених правоохоронних служб. Ідея створення окремого органу з боротьби із корупцією, що також виношується в різних керівних ланках управління, призведе до появи ще одного суб'єкта корупціонізації. Також обговорюється ідея створення кримінальних і адміністративних судів, окремих податкових судів, слідчого комітету, Національного бюро розслідування та ін. Таке розростання правоохоронних структур перетворить Україну в поліцейську державу, яка не тільки підірве виснажену непродуманими "реформаторськими" експериментами економіку, а безповоротно підірве національну безпеку держави, оскільки призведе до повної деградації взаємовідносин між діючими та багаточисельними новими органами, що пропонується створити.
У країні змодельовано ситуацію, коли поряд із встановленням мораторію на створення нових контрольно-управлінських структур необхідно вести мову про моніторинг ризиків, причин їх глобалізації, рівня загроз та управління ризиками не тільки у сфері підприємницької діяльності, а і в контексті політичної та економічної безпеки держави.
Процес управління ризиками взагалі і криміногенного характеру зокрема здійснюється у вигляді економіко-кримінологічного моніторингу і реалізації таких восьми послідовних етапів:
1. Визначення, ідентифікація і класифікація ризиків.
2. Аналіз і кількісна оцінка ризиків.
Якісна оцінка об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинного складу ризиків.
Розробка стратегії управління ризиками в контексті усунення причинно-детермінаційного комплексу, локалізації суб'єктного складу, інших методів мінімізації ризикових ситуацій.
Розробка тактики поточного оперативного управління ризиками за допомогою моніторингу об'єктно-технологічних відносин на підставі наявних баз даних, систем і підсистем управління ризиками.
Прогностичний моніторинг процесу реалізації прийнятих проектів управлінських рішень, стратегічних і тактичних рішень щодо управління ризиками.
3. Прогноз послідовності виникнення ризикових ситуацій.
4. Розробка і оперативне корегування прийнятих управлінських рішень у контексті отриманої інформації, у процесі прогностичного економіко-кримінологічного моніторингу процесу їх реалізації.
На успіх у справі управління відповідним "портфелем ризиків" як у межах конкретного внутрішньокорпоративного проекту, так і в контексті здійснення управлінської функції в цілому впливають такі взаємопов'язані фактори:
- система і підсистема управління ризиками повинні мати

 
 

Цікаве

Загрузка...