WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки - Реферат

Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки - Реферат

далі пояснювати пияцтвом, бідністю або сучасними, кон'юнктурно-заідеологізованими поясненнями причин тіньових криміногенних явищ в Україні - поганою ментальністю народу, занепадом культури, духовності в "радянський" період та ін. [135, 256]. Рано чи пізно, щоб досягти реального, позитивного впливу на ці деградаційно-руйнівні проблеми, ми змушені будемо перейти від таких поверхових і непродуктивних, інколи суто ситуаційно-кон'юнктурних пояснень до науково виваженого моніторингу технологій сучасних криміногенних процесів, побудованому на науково обґрунтованих теоретико-методологічних засадах сучасної кримінологічної науки, яка в цілях пізнання, моніторингу та протидії феномену "тіньова економіка" може інтегрувати знання, накопичені в управлінському, економічному та юридичному блоках наук. Не торкаючись першопричинного рівня загальнокримінальної злочинності (пияцтво, бідність і т. ін.), що відображається в багаточисельних теоріях причин злочинності дев'ятнадцятого століття, необхідно відзначити, що ні п'яний, ні бідний не отримає доступу до банківських технологій, інших фінансово-господарських інструментів, а відповідно не стане суб'єктом незаконних емісій фіктивних безготівкових коштів, незабезпечених платіжних сурогатів чи суб'єктом інших високотехнологічних шахрайських угод, конвертації коштів з метою ухилення від сплати податків, вуалювання розкрадань, відмивання коштів незаконного походження та ін. Тобто до "спеціального об'єкта посягання" може мати доступ тільки "спеціальний суб'єкт скоєння шахрайської фінансово-господарської операції".
Таким чином, очевидним є те, що необхідність розробки методології пізнання, моніторингу та протидії феномену "тіньова економіка", який підриває економічні та морально-психологічні основи держави, потребує інтерналізації знань, сконцентрованих як у юридичному, так і економічному й управлінському блоках наук.
Наведені та інші передумови висувають перед кримінологічною наукою нові завдання: "розвиток і інституціоналізацію" спеціальних кримінологічних теорій, серед яких серйозне місце має посісти теорія детінізації економіки та її трансформаційно-синтезуючі елементи - інститути підгалузі кримінологічної науки - економічна кримінологія [35, 238-239]. Безумовно, практика показує, що шлях від висунення ідеї до її впровадження в життя - тернистий. Якщо до цих пір де-не-де виникає питання: "Чи є наукою кримінологія?" [45, 40-44], то стосовно економічної кримінології такі заперечення слід чекати, перш за все, від кримінологів, які систему знань, закладену в загальній частині кримінології, вважають універсальною і самодостатньою для пізнання будь-яких проявів криміногенного характеру. У плані формальної структури предмета кримінології ми теж вважаємо її методологію універсальною, тому і пропонуємо економічну кримінологію не як самостійну науку, а як підгалузь кримінології. Разом з тим, у міру поглиблення нашого дослідження, доцільність виділення економічної кримінології в підгалузь кримінологічної науки як трансформаційно-синтезуючого засобу детінізації економіки і превентивно протидії економічній злочинності стає все очевиднішою. Неупередженому фахівцю стає все ясніше, що зміст усіх елементів предмета економічної кримінології, тобто об'єктний, причинно-детермінаційний та суб'єктний комплекс запропонованої підгалузі, докорінно відрізняється від змісту цих категорій, що є складовими її материнської науки.
Як уже зазначалось вище, виділення цієї підгалузі кримінологічної науки зумовлюється багатьма чинниками і перш за все різним об'єктно-технологічним, суб'єктним і причинним комплексом та надмірною технологічно-насиченою криміногенною тінізацією економічних відносин, необхідністю розробки таких же технологічно-насичених методологічних основ пізнання і запобігання феномену "тіньова економіка".
Однак, перед тим як підійти до більш детальної аргументації необхідності розробки методологічних основ зазначеної підгалузі кримінологічної науки як самостійної підгалузі, що може дати спеціальну спрямованість теорії детінізації економіки, необхідно визначити: що таке тіньова економіка, на підґрунті яких чинників вона виникла і чому набула форми великомасштабного, відтворювально-прогресуючого всепроникаючого явища? Які причини, умови, закономірності, форми і технології віктимізації економічних відносин та її проникнення у всі сфери організаційно-управлінського і суспільно-економічного життя? У якому середовищі і на підґрунті яких чинників формується тип тіньовика-делінквента? Чому саме зміст елементів цієї підгалузі кримінологічної науки може стати методологічною основою та трансформаційно-синтезуючим інструментом теорії пізнання і запобігання процесам розповсюдження феномена "тіньова економіка", а також його найбільш потужних джерел - організованої, загальнокримінальної та економічної злочинності; ухиленн від оподаткування; відмивання доходів незаконного походження та інших, в тому числі і криміногенних, але не криміналізованих проявів тіньового капіталообороту.
Не розкривши цих проблем на рівні економічних, фінансово-правових, організаційно-управлінських технологій, врахування світового досвіду щодо пізнання і протидії феномену "тіньова економіка", не можна вийти на розробку ефективної системи державних заходів щодо обмеження обсягів тіньової економіки, запобігання відмиванню доходів незаконного походження, вирішення інших проблем попередження економічної злочинності. Без всебічного висвітлення зазначених питань пропозиція щодо виділення з кримінологічної науки її підгалузі - економічної кримінології може сприйматися недостатньо переконливо.
Отже, попереду досить складне і за природою свого предмета занадто різноманітне дослідження тіньових аспектів соціальних і політичних явищ, економічних, фінансово-правових, організаційно-управлінських технологій, що розглядаються у контексті розробки теоретико-методологічних засад пізнання, моніторингу і протидії феномену "тіньова економіка", який проник у значну частину цивільного обороту речей, прав, дій країни.
Саме всепроникаючий характер, а відповідно і різноманітність складових елементів предмета дослідження, з першого погляду (якщо не враховувати зміст попередніх праць автора з цих проблем [66-87]), може викликати враження відсутності системного підходу до висвітлення конгломерату проблем, що досліджуються. Однак ми наголошуємо, що в процесі наукового пошуку ми ні на мить не відходили від основного предмета дослідження - визначення теоретико-методологічних засад пізнання та протидії феномену "тіньова економіка". Під час розробки різноманітних за своєю формою складових блоку економічних проблем, що витікають з податкової, кредитної та монетарної політики правового регулювання підприємницької діяльності, сфери зовнішньоекономічних відносин, бухгалтерського чи податкового обліку, вдосконалення документообороту системиоподаткування, управління кредитними ризиками, ризиками на різноманітних фінансових ринках, ринках гарантій, боргових зобов'язань, інших складових економічного та фінансово-правового блоку наук, теорії управління, кримінології, складових елементів економіко-кримінологічного моніторингу та ін., ми
Loading...

 
 

Цікаве