WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Структура та принципи формування елементів теорії детінізації економіки - Реферат

Структура та принципи формування елементів теорії детінізації економіки - Реферат


Реферат на тему:
Структура та принципи формування елементів теорії детінізації економіки
Починаючи характеристику структури теоретико-методологічних засад дослідження проблеми детінізації економіки, насамперед слід відзначити, що "конструювання будь-якої теоретичної системи починається з висунення певної наукової ідеї" [28, 76]. "У складі теорії ідея виступає як базова думка, центральне положення, яке об'єднує всі поняття, судження в цілісну систему", - відзначає О.М. Січивиця [126, 74]. Саме ідея "детінізації економіки" віддзеркалює сутність або основний зміст концепції даного дослідження. Розвиток ідеї створення економічних передумов, повернення підприємницької діяльності з тіньового в легальний сектор економіки, а також формування організаційно-правової інфраструктури превентивного впливу на прийняття управлінських рішень, що сприяють тінізації капіталообороту, являє собою рух від сутності ідеї до вивчення явищ. Відповідно предмет і теоретико-методологічну структуру детінізації економіки складає ідея детінізації і категоріальний апарат, що напрацьовується в процесі дослідження об'єкта пізнання - феномена "тіньова економіка".
Вище наведений аналіз різноманітних визначень поняття і структури тіньової економіки показав, що вузькофаховий підхід до пізнання цього явища зумовлює адекватні вузькофахові, як правило, непослідовні та взаємовиключні підходи і заходи його подолання [20]. Діапазон заходів протидії тіньовій економіці коливається від посилення кримінально-правової боротьби з тіньовою економікою у вигляді створення додаткових правоохоронних органів і введення кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів незаконного походження (тобто тіньових доходів) до ініціювання законодавчих актів про легалізацію тіньових доходів шляхом амністії. Невизначеність природи, об'єктно-технологічної структури, суб'єктного і причинно-детермінаційного комплексу тіньової економіки та багаточисельність і різноманітність її джерел призводять до спроб вирішити ці складні технологічно насичені проблеми шляхом разових акцій - амністії, дерегуляції [83, 51] чи посилення репресії [20]. Безперспективність таких поверхових і безсистемних ситуативно-кон'юнктурних підходів до вирішення проблем призупинення зростання тіньових процесів підтверджує саме життя - глобалізація тіньового капіталообороту. Обсяги тіньової економіки у зверненні Президента України до Верховної Ради України в 2001 році та проекті Державної програми детінізації економіки визнані такими, що зрівнялись з обсягами легальної економічної діяльності [140].
Слід відзначити, що ідея легалізації тіньових капіталів шляхом амністії є не тільки безперспективною в плані повернення підприємницької діяльності з тіні, а й суперечить міжнародним нормативно-правовим актам щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів незаконного походження, підписаних і ратифікованих Україною [86, 84]. На відміну від ідеї "легалізації тіньових капіталів", природа і методологічний потенціал ідеї "детінізації економіки" знімає ситуативний підхід до вирішення зазначених проблем, утворює спеціально спрямовану архітектоніку структури дослідження, всебічне розкриття якої вимагає комплексного економіко-кримінологічного підходу. Цього можна досягти шляхом застосування знань, напрацьованих в економічних, управлінських і правових дисциплінах. Отримані в процесі дослідження концептуальні і міждисциплінарні висновки, положення і категоріальний апарат у своїй єдності створюють фундаментальні теоретико-методологічні знання, за допомогою яких є можливість визначити діапазон, глибинну сутність, технології, суб'єктний і причинний склад, притаманні досліджуваному явищу. Напрацьований у процесі розробки теорії детінізації економіки гносеологічний потенціал сприятиме об'єктивізованому формуванню понятійного апарату, що послідовно відображає ключові елементи процесів тінізації економіки, а також утворює нові можливості для поглиблення теоретичних і прикладних знань щодо моніторингу та протидії феномену "тіньова економіка".
Таким чином, структура будь-якого теоретико-методологічного дослідження містить такі відносно самостійні, але об'єктивно взаємопов'язані структурні компоненти: "концептуальні міждисциплінарні і теоретично-прикладні" [28, 77].
Як відзначає Л.Є. Венцековський, "кожному розділу теорії притаманні свої внутрішні конституенти" [12, 16], під якими розуміють "індивідуально визначені елементи теорії, склад і специфіку взаємозв'язків, які утворюють структуру окремих розділів" [28, 77]. Такі формально-логічні і діалектичні аспекти слід враховувати при формуванні розділів конкретно-наукових теорій. Разом із тим, аналіз характеристики компонентів структури теорій на цьому не вичерпуються. Дещо детальніше доцільно зупинитися на теоретичному і прикладному аспектах структури дослідження. Як зазначалось вище, тіньова економіка, як і її багаточисельні джерела, знаходяться в постійній динаміці. Відслідковування трансформаційних характеристик тіньової економіки також потребує певного теоретико-методологічного інструментарію і відповідної організаційно-правової інфраструктури, придатних для перманентного моніторингу тіньових процесів. Тобто йдеться про напрацювання гносеологічного потенціалу в структурі нашого дослідження, покликаного орієнтувати фахівців не тільки напізнавальні процесіи, а й методологію здійснення моніторингу і змісту організаційної і правової інфраструктури моніторингу. Саме постановка такого завдання перед даним дослідженням може відвести нас від вузькофахового та ситуативно-оціночного підходу, що спостерігається у попередніх дослідників тіньової економіки. Саме необхідність напрацювання гносеологічних знань змінить разово-оціночний характер цієї роботи, закладе теоретико-методологічний фундамент для проведення майбутніх досліджень, здійснення перманентного моніторингу різноманітних джерел тіньової економіки в різних галузях економіки і напрямах фінансово-господарської діяльності і залежно від специфіки тих чи інших джерел тіньового капіталообороту вкаже на властиві їм методи локалізації шляхом створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.
Враховуючи, що в правознавстві майже немає фундаментальних праць, присвячених аналізу структури спеціальної теорії [12, 110], аналіз гносеологічних аспектів структури з цих питань необхідно проводити на основі наробок В.С. Зеленецького, що базуються на загальнофілософському понятті структури [28, 65]. Філософський словник (М., 1972. - С. 395) визначає структуру як "побудову і внутрішню форму організації системи, що виступає як єдність стійких взаємозв'язків між елементами".
Провести всебічний аналіз структури тієї чи іншої теорії - "означає виявити основні її компоненти та їх зв'язки, з'ясувати, як вони діють" [12, 113]. З яких елементів складається структура дослідження проблеми детінізації економіки і який характер їх
Loading...

 
 

Цікаве