WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки - Реферат

Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки - Реферат

економіка".
При цьому діалектична природа структури цієї науки і її предмет повинні бути оптимально широкими, тобто такими, що дозволяють розв'язувати як загальні проблеми детінізації економіки, так і мікрорівневі або спеціальні проблеми пізнання й локалізації окремих джерел тіньової економіки.
З цього приводу слід зазначити, що загальні проблеми детінізації економіки за своєю якісною та кількісною визначеністю є досить самостійними, але за своїм рівнем і спрямованістю архітектоніки їх розв'язання повинні бути адекватними предмету своєї науки, інакше, як зазначалось вище, вони будуть усувати із структури дослідження або деформувати пояснення мікрорівневих проблем. Тобто мікро- і макрорівневі "проблеми предмета дослідження у своїй єдності повинні утворювати певний самостійний напрям" [63, 200] характерних підходів і методологічних засад пізнання і розв'язання проблем.
Враховуючи вище наведене, такийоптимальний предмет і адекватні функціонально-рольові можливості, на наш погляд, може мати спеціальна економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки. У межах останньої як трансформаційно-синтезуючі елементи такі функціонально-рольові можливості можуть мати інститути економічної кримінології . Ідея започаткування економічної кримінології, правда, не як підгалузі кримінології, а самостійної науки висувалась російськими вченими: професором Колесніковим В.В. [35, 238], Осипенко О.В [14], підтримувалась українським вченим економістом Турчиновим В.О., [135], у частині інтерналізації знань у кримінологічній науці торкалась у методологічних розробках американського економіста, лауреата Нобелівської премії (1992) Г. Беккера [G. Becker], присвячених дихтомії "злочин-покарання" та "економічному аналізу і людській поведінці" [11]. Проте, як зазначає український дослідник тіньової економіки доктор економічних наук Турчинов О.В., пропозиції щодо розробки економічної кримінології "залишились тільки предметом обговорення в рамках круглих столів і темою деяких наукових публікацій. Практичних кроків у цьому напрямі не було зроблено" [135, 16].
Перед подальшим розглядом цих питань доцільно відповісти на запитання: чому ми вважаємо, що економічна кримінологія не є окремою самостійною галуззю науки, а підгалуззю кримінології? Відповімо коротко: насамперед тому, що формальна (але насамперед формальна) структура елементів предмета економічної кримінології залишається та, що і в її материнської науки. Це основний критерій, який, на нашу думку, не слід ігнорувати при визначенні того, наукою чи підгалуззю кримінологічної науки є економічна кримінологія.
У зв'язку з цим виникає питання: чи може економічна кримінологія об'єктивно містити нову теоретичну систему знань, яку доцільно виділити з кримінології в окрему підгалузь кримінологічної науки?
Крім уже наведених аргументів щодо необхідності усунення непродуктивного паралелізму при описанні об'єктного, суб'єктного і причинного комплексу тіньової економіки та її криміногенних джерел через елементи предмета кримінології, слід відзначити, що "природа теоретичних передумов має гносеологічний характер, а знання, що отримуються в процесі її застосування, є змістом відповідної теорії" [28, 36]. З цього можна зробити висновок, що нові знання про економічну і криміногенну сутність субстанції "тіньова економіка", розвиток цих знань у процесі напрацювання нового категоріального апарату при виділенні економічної кримінології в окрему підгалузь висуне на перший план розробку фундаментальних проблем, що входять у предмет економічної кримінології, у тому числі і на пізнання та моніторинг криміногенних тіньових процесів, а також на створення інфраструктури детінізації економіки. Це, безумовно, позитивно вплине і на боротьбу з економічною злочинністю, оскільки детінізація економіки може серйозно вплинути на зниження криміногенного потенціалу у сфері економічних відносин, бо очевидним є те, що тіньовий капіталооборот стимулює зростання криміногенного потенціалу. Саме тіньовий капіталооборот є чинником віктимізації економічних і організаційно-управлінських відносин, оскільки супроводжується службовими підлогами, розкраданнями, ухиленням від оподаткування, корупцією та ін.
Стосовно самостійності нових теоретичних передумов, знайдених на базі існуючого теоретичного базису, В.М. Мостопатенко відзначає, що теоретичні передумови нової теорії можуть виникати "...двох видів: у вигляді екстраполяції старих понять або у вигляді принципово нових положень" [55]. Це відбувається, коли та чи інша теорія "втрачає здатність вбирати в себе і пояснювати зростаючий потік наукової інформації", - доповнює М.Г. Чепиков у праці "Интеграция науки" [132, 18]. Стосовно проблем детінізації економіки, у кримінології відсутня девальвуюча основа, оскільки ці проблеми в частині тіньового капіталообороту не входили і не входять у її предмет. Трансформація криміногенних процесів у сфері економіки в глобалізований криміногенний тіньовий капіталооборот практично утворила новий об'єкт пізнання. Останній разом з криміногенними, але некриміналізованими діяннями та соціально-нейтральними і соціально-позитивними джерелами тіньової економіки включає в себе також злочини і утворює нове явище, пізнання якого потребує спеціального теоретико-методологічного інструментарію, отриманого методом екстраполяції базових кримінологічних, економічних і організаційно-правових знань на засадах їх інтерналізації. Відповідно йдеться не про девальвацію, а про наявність прогалини в системі наукових знань, що і вимагає розробки спеціальної економіко-кримінологічної теорії, яка б охопила ту частину тіньової економіки, що не належить до предмета кримінології. У межах даної теорії шляхом екстраполяції наявних базових знань може бути розроблений новий категоріальний апарат, здатний розширити як гносеологічні, так і пояснювальні можливості відображення і описання фактично нового об'єкта дійсності. Ті обставини, що тіньова економіка в основній своїй масі має криміногенний характер і включає (у вигляді джерел тіньової економіки) злочини та інші суспільно небезпечні, але некриміналізовані діяння чи некриміногенні види тіньової діяльності, дають нам підстави зробити її об'єктом вивчення саме у межах спеціальної економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки, а в частині економічної злочинності - у межах підгалузі кримінологічної науки - економічної кримінології. Але чи не буде ця спеціальна теорія чи підгалузь просто дублювати свою материнську науку. Виходячи з вище наведеного комплексу аргументів, які
Loading...

 
 

Цікаве