WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки - Реферат

Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки - Реферат


Реферат на тему:
Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв'язання проблем детінізації економіки
Проведені автором попередні дослідження проблем детінізації економіки свідчать про необхідність перманентного системно-комплексного моніторингу економічної, організаційно-правової і криміногенної сутності субстанції "тіньова економіка", оскільки вона набуває все нових форм і динамічно поширюється [79-84]. Але системно-комплексний підхід вимагає розробки гносеологічного інструментарію, відповідного категоріального апарату, придатного для об'єктивного відображення та наукового пояснення вже напрацьованих і нових знань про економічні, криміногенні чи інші юридично значимі аспекти технологічно насиченого тіньового обороту речей, прав, дій. Як відзначалось вище, всебічне комплексне відображення і системне уявлення відповідними фахівцями економічних, організаційно-правових і криміногенних аспектів субстанції цього явища у розрізі конкретних джерел тіньової економіки, їх об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинного складу може стати підґрунтям для розробки комплексних державних заходів для локалізації цих джерел, створення економічних передумов і відповідної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки. Наведені висновки з приводу теоретичного обґрунтування практичної необхідності пізнання і моніторингу тіньової економіки вказують на наявність теоретичних і практичних передумов щодо інтерналізації знань з різних наук, на підставі яких можливе формування спеціальної системи знань про методологічні засади дослідження тіньових явищ і детінізації економіки. Які науки можуть стати джерелом необхідних нам знань?
Структура теоретичних і практичних проблем, пов'язаних із пізнанням економічної і криміногенної сутності тіньового капіталообороту та детінізацією економіки, підтверджує нашу тезу, що в основі розробки цих проблем лежать знання про легітимні форми економічного капіталообороту, напрацьовані в ряді економічних, організаційно-управлінських і правових науках. Однак кожна із конкретних дисциплін, що входять у зазначені блоки наук, розробляє свій специфічний предмет і практично не трансформує його на проблеми детінізації економіки. Окремі дисципліни, такі як кримінологія, криміналістика, бухгалтерський облік, податкознавство та деякі інші, певною мірою торкаються проблеми протидії тіньовій економіці, але лише через попередження, виявлення і розкриття конкретних тіньових проявів, таких, наприклад, як ухилення від оподаткування, злочини у сфері економіки, корупційні діяння тощо. На перший погляд, схожі проблеми, пов'язані з тіньовими проявами, вивчає кримінологічний інститут "латентність злочинів". Щодо конкретних тіньових проявів криміногенного характеру (злочинів, що є джерелами тіньової економіки), інститут латентності, безумовно, має методологічний потенціал для пізнання тіньових проявів і протидії їм [81]. Але коли тіньовий капіталооборот, "намивання" безготівкових фіктивних коштів, "відмивання" доходів незаконного походження і багато інших криміналізованих або суспільно небезпечних і некриміналізованих тіньових проявів набули масового характеру, а тіньовий криміногенний капіталооборот ніби перетворився у глобалізований, паралельний з легітимним, безперервний криміногенний фінансово-господарський процес, методологічні елементи інституту латентності стають безсилими. У ситуації масовидності тіньових криміногенних проявів кримінально-репресивні методи боротьби з тіньовим капіталооборотом також стають неефективними. У ситуації масовості криміногенного капіталообороту виникає необхідність визначити головні макро- і мікроекономічні, політичні, організаційні, управлінські і правові причини, що виштовхують підприємницьку діяльність у "тінь". А розробити цей блок проблем повинні: на макрорівні - економісти, соціологи, юристи; на мікрорівні - фахівці з фінансового права, інформатики, спеціалісти, обізнані з математичним моделюванням, обліком, аудиторською діяльністю, податкознавством, правоохоронною діяльністю, спеціалісти з проблем ризик-менеджменту, економічної безпеки підприємництва і держави та інші.
Ми не помилились, включивши до переліку зацікавлених фахівців і спеціалістів з проблем управління ризиками та економічної безпеки, оскільки тіньова операція, чи то псевдолегітимна (спрямована на ухилення від оподаткування під виглядом розрахунків), чи повністю не оформлена документально (при розрахунках готівкою поза обліком), а тим більше фіктивна (спрямована на вилучення коштів контрагента), завжди зумовлює ризик для партнерів контрагента. Тому практичний інтерес ризик-менеджерів полягає, перш за все, у розробці прогнозу ризикових ситуацій, а працівника служби економічної безпеки - перевірити сумніви свого колеги і вжити запобіжних заходів для усунення потенційного ризику. Один із перших шляхів мінімізації ризику (з метою судового захисту у випадку порушення прав) - повернути тіньову операцію в поле дії чинного законодавства, а відтак - і в обліково-легальний сектор економіки. Це, з одного боку, сприятиме ефективному правовому захисту прав контрагента, а з іншого - зумовить виконання податкових та інших зобов'язань перед бюджетом. Очевидно, що інтерналізація знань, напрацьованих у різноманітних дисциплінах, що вивчають економічні, організаційно-правові та криміногенні аспекти економічного обороту речей, прав, дій, можуть і повинні застосовуватись для розробки макро- і мікрорівневих проблем з питань детінізації економіки.
У зв'язку з цим виникає питання: у яких наукових напрямах або у структурі яких наукових дисциплін повинна розроблятись загальна і спеціальна проблематика, пов'язана з тіньовими процесами та детінізацією економіки?
Наведений вище аналіз різних підходів до визначення поняття та структури тіньової економіки свідчить про безперспективність вивчення цієї проблеми різними фахівцями окремо і в різних наукових дисциплінах економічної та організаційно-правової спрямованості, оскільки це, крім різночитання і неузгодження підходів до проблем детінізації економіки, призведе ще й до непродуктивного дублювання досліджень, а відповідно, - до неефективного використання наукового потенціалу і фінансових ресурсів.
Включення проблеми детінізації економіки в окремий розділ економічної теорії, як це пропонується деякими авторами [135, 6], або в якусь із правових дисциплін, скажімо, криміналістику, кримінальне право або навіть у кримінологію, штучно розширить предмет цих наук. Це, відповідно, не дасть реальних результатів не
Loading...

 
 

Цікаве