WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки - Реферат

Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки - Реферат

конструктивістського напряму щодо причин виникнення тіньової економіки та шляхів її локалізації через зміну форм власності і системи господарювання стала очевидною. Рівень тінізації економічних відносин і пов'язані з ними корупція, фінансові шахрайства, відмивання доходів незаконного походження, прояви організованої злочинності зросли в декілька разів [88]. Тіньовий капіталооборот речей, прав, дій стрімко зростає і, за оцінками авторів проекту Державної програми детінізації економіки, досяг рівня легальної економічної діяльності [140].
Суперечливість і неоднозначність розглянутих вище визначень і складових елементів тіньової економіки можна пояснити тим, що проблеми пізнання феномена "тіньова економіка" вивчають як економісти, так і юристи, працівники правоохоронних органів, а іноді й фахівці технічних професій - вчорашні інженери, інформатики, математики та інші спеціалісти. "Для юристів у цьому понятті ключовим словом є першачастина - "тіньова"; для досліджень економістів, безумовно, головною є друга частина - "економіка" [135, 7]. Для інших спеціалістів обидві складові частини цього поняття сприймаються як одне ціле - "брудне", "чорне", "протизаконне" явище, і головне - оцінити його кількісно, а проблеми протидії є завданням правоохоронних органів. Так, автори проекту Державної програми детінізації економіки (п. 1.2.) наголошують: "У Програмі не розглядаються проблеми, пов'язані з кримінальним аспектом... Боротьба з кримінальною часткою тіньової економіки (економічною злочинністю) здійснюється правоохоронними органами України..." [140, 32]. Разом із тим, як свідчить наведена нижче класифікація джерел тіньової економіки, такий підхід виключає з поля дії Програми детінізації основну за обсягами складову частину тіньової економіки - протизаконний тіньовий і псевдолегітимний фінансово-господарський капіталооборот, який суто репресивними методами в легальний сектор не повернути.
Інший український вчений-економіст, дослідник тіньової економіки О. Турчинов вважає, що проблема правильного визначення тіньової економіки "... полягає в тому, що завдання економічного аналізу не співпадають із завданнями аналізу кримінологічного". І далі автор визначення цієї проблеми продовжує: "... саме економічні дослідження тіньової економіки є нашим завданням" [135, 7].
Разом із тим, на нашу думку, завдання економістів, юристів чи інших фахівців, які беруться за дослідження тіньової економіки, є одне - призупинення тіньових процесів на засадах створення економічних та організаційно-правових передумов детінізації економіки. Однак зробити це можливо тільки спільними зусиллями як економістів, так і юристів за умов комплексного підходу. Економісти не зможуть розробити ефективну економічну модель передумов детінізації економіки, якщо не врахують особливостей організаційно-правового середовища країни. У свою чергу, юристи не зможуть сконструювати ефективні правові форми і відповідну організаційно-правову інфраструктуру превентивного впливу на економічні й організаційно-правові причини тінізації економіки без знання економічних закономірностей, фінансово-правових і організаційно-управлінських технологій фінансово-господарського обороту речей, прав, дій. З цього приводу можна заперечити, що такий підхід є екстенсивний, оскільки всього блоку економічних, організаційно-управлінських і правових наук знати неможливо. Однак інформацію, необхідну для визначення об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинного складу тіньової економіки, містять саме ці науки. Водночас від практичних фахівців правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з тіньовими криміногенними проявами, вимагається знання такої інформації, інакше вони просто не зможуть виявити і розкрити конкретне тіньове діяння криміногенного характеру. Відповідно, підготовка таких фахівців, а тим більше спеціалістів керівної ланки, покликаних створити економічні передумови і організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки, потребує саме комплексного підходу. З іншого боку, така підготовка необхідна і науковцям, що досліджують феномен "тіньова економіка", і урядовцям, що приймають не завжди продумані рішення економічного характеру, які призводять до глобалізації тіньових процесів. По-перше, про це свідчить наведений вище аналіз тіньових процесів і проблем з питань визначення поняття і структури тіньової економіки. По-друге, дослідникам тіньової економіки важливо знати ці дисципліни саме в тій частині, що відображає економічні, організаційні, фінансово-правові аспекти субстанції "тіньова економіка".
Тобто мова йде про розробку праксологічних* засад інтерналізації напрацьованих у цих науках знань та їх інтеграції у спеціальній міждисциплінарній теорії, яка б у межах елементів свого предмета та науково-практичних завдань відображала економічний, організаційно-правовий і криміногенний аспекти цього явища і стала синтезованою методологічною основою комплексного пізнання об'єктно-технологічної сутності тіньових процесів, їх структури, суб'єктного і причинного складу. Однак "тіньова економіка" не є явищем застиглим, воно динамічно змінюється. Тому перманентний моніторинг тіньових процесів у контексті динаміки їх змін, діапазону, механізмів, взаємообумовлень і тенденцій розповсюдження тіньової економіки є другим завданням спеціальної теорії детінізації економіки. І третє. Тільки на підставі вирішення перших двох проблем можливо визначити комплекс економічних та організаційно-правових державних заходів, спрямованих на формування економічних передумов детінізації економіки і створення організаційно-правової інфраструктури превентивного впливу на усунення причин, що зумовлюють відтворення тіньових процесів і детермінують глобалізацію криміногенного потенціалу у сфері фінансово-господарського обороту речей, прав, дій.
Без сумніву, вирішення таких завдань можливе лише спільними зусиллями як юристів, так і економістів на базі інтерналізації знань, що всебічно відображають це явище.
Думки про комплексний підхід до пізнання і протидію феномену "тіньова економіка" дотримуються і деякі інші українські вчені-дослідники цього явища.
"Вузькоспрямовані заходи... лише посилюють кризові явища, що сприяє розширенню масштабів тіньової економіки. У сучасному становищі необхідно застосувати комплексний підхід.., спрямований на зміну мотивацій поведінки всіх суб'єктів суспільства...", - відзначають вчені НДІ Мінекономіки України А.В. Базелюк і С.О. Коваленко [3, 14].
Разом з тим, глибинна причина існування вузькофахового підходу і широкого спектра тлумачень
Loading...

 
 

Цікаве