WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки - Реферат

Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки - Реферат


Реферат на тему:
Об'єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки
Проблеми пізнання, моніторингу та протидії феномену "тіньова економіка"
Суспільна небезпека глобалізації тіньових процесів у сфері фінансово-господарського обороту речей, прав, дій, вплив на поглиблення економічної кризи, зростання корупції і криміногенного потенціалу у сфері економічних відносин - проблеми загальновідомі. "За останні роки процеси тінізації в господарстві України набули масштабів, які загрожують нормальному розвитку легальної економіки", - відзначають українські вчені-економісти А.В. Базелюк та В.С. Коваленко [3, 5]. Характеристика тіньових процесів надається в декількох, більш-менш значних за обсягом працях українських вчених [3; 10; 17; 59; 79; 135], оглядах зарубіжної літератури [60; 109; 110] та численних публікаціях у періодичних виданнях [14; 39; 40-42; 65; 81-84; 89; 90; 92; 94; 97-106; 108-119; 121; 125; 128-130 та ін.].
Разом із тим, у зазначеній як вітчизняній, так і зарубіжній літературі відсутнє загальноприйняте визначення явища, яке у вчених і практичних працівників отримало назву "тіньова економіка". При його висвітленні використовується занадто широкий, інколи побутово-жаргонний спектр визначень: друга, шарова, нелегальна, протизаконна, злочинна, неврахована, деструктивна, нерегламентована, неофіційна, кримінальна, прихована, мала, фіктивна, дефективна, паралельна, чорна, сіра, брудна, підпільна, неформальна економіка [3; 14; 17; 39; 40; 41; 60; 92; 94; 97; 98; 109; 110; 111; 129; 135].
Безсистемність, невизначеність гносеологічних аспектів перших досліджень тіньової економіки призвели до суперечок про сутність, структуру, причини та саме поняття "тіньова економіка".
На думку Л. Абалкіна, тіньова економіка являє собою різні види економічної діяльності, спрямовані на отримання доходів шляхом ухилення від оподаткування [14]. При цьому він не відносить до тіньової економіки кримінальну сферу - розкрадання, наркобізнес, проституцію, корупцію та іншу злочинну діяльність. Дане визначення є близьким до визначень окремих західних спеціалістів, таких як В. Блейдс, А. Франк, В. Стін та деяких інших [60, 5]. Схоже поняття "тіньова економіка" дає Т. Корягіна, відносячи до тіньової економіки виробництво товарів і надання послуг за плату, що не фіксуються в офіційній статистичній звітності [40; 41]. Проте відносячи до цього поняття хабарництво, шахрайство, спекулятивні операції, що не є виробництвом товарів і послуг, вона певною мірою суперечить власному визначенню тіньової економіки. Ю. Козлов запропонував під поняттям "тіньова економіка" розуміти будь-яку приховану від державного обліку економічну діяльність [14]. А. Сергеєв визначив тіньову економіку як "нереєстровану в державних органах і тому неконтрольовану індивідуальну трудову діяльність" [122]. М. Єгоров вважав, що тіньова економіка - це вид економічної діяльності, яка здійснюється з порушенням закону з метою нетрудового збагачення [14].
Досить розгорнуту, однак безсистемну класифікацію тіньової економіки спробував розробити О. Шохін. Структуру тіньової економіки він визначив у вигляді таких складових елементів:
неформальна економіка (функціонування механізмів "торгу" і виробництва ресурсів, що дозволяють використовувати їх у корисливих групових або особистих інтересах; фактичне існування ринкових відносин при формальній адміністративній регламентації);
фіктивна економіка (фіктивна вартість - приписки та інші порушення звітності; виробництво фіктивної споживчої вартості - неякісної продукції; фіктивна, інфляційна компонента в ціні продукції);
нелегальна частина так званої "другої економіки" (нелегальне дрібне товарне виробництво і нелегальна сфера послуг, що існують внаслідок ухилення від оподаткування або побоювань легалізації, пов'язаних із можливою зміною політики держави);
чорна економіка (класична економічна злочинність, у тому числі у таких формах, як заняття забороненими видами діяльності, розкрадання власності і виробництво на цій основі в рамках підпільної економіки продукції, корумпована економіка, "чорний" і "сірий" ринки тощо) [14].
У процесі подальшої класифікації складових тіньової економіки О. Шохін запропонував і такі поняття, що, на його думку, характеризували так звану чорну економіку. Зокрема, у структурі чорної економіки він виділив:
підпільну економіку - діяльність необлікованих підприємств або необлікованих структурних підрозділів державних підприємств;
шарову економіку - економічну діяльність, у результаті якої частина продукції, виробленої на підприємствах, є необлікованою і підлягає розподілу через незаконні канали реалізації;
корумповану економіку - зрощування незаконного виробництва з часткою держапарату, що забезпечує функціонування незаконного підприємництва;
чорний ринок - спекуляція та махінації з дефіцитним товаром (закупівля та перепродаж товарів з метою збагачення);
сірий ринок - ринок неофіційного бартеру товарів і послуг [14].
Термін "друга економіка", який часто використовується Шохіним як синонім тіньової економіки, він запропонував трактувати як малі форми економічної діяльності (артілі, кооперативи, індивідуально-трудова діяльність і т. д.). Наведена класифікація була фактично повністю використана авторами програми "500 днів", які узагальнили в ній структуру тіньової економіки таким чином: "кримінальна економіка, фіктивна економіка, неформальна економіка, нелегалізована частина другої економіки" [135, 45].
Деталізуючи структуру тіньової економіки, Т. Корягіна запропонувала поділити це явище на три блоки:
неофіційна економіка, до якої входять усі легально дозволені види економічної діяльності, у рамках яких мають місце необліковане офіційною статистикою виробництво товарів і послуг та приховування цієї діяльності від оподаткування тощо;
фіктивна економіка, тобто приписки, розкрадання, спекулятивні операції, хабарництво, різного роду шахрайство і т. д.;
підпільна економіка, тобто заборонені законом види економічної діяльності. У межах останнього блоку тіньової економіки Т. Корягіна розглядала і діяльність організованої економічної злочинності [40-41].
На три останні складові тіньової економіки вказував також Ю. Козлов, але при цьому вкладав у них відмінний від Т. Корягіної зміст:
- стихійна (не санкціонована державними органами) індивідуальна трудова та артільна діяльність;
- чорний ринок товарів і послуг;
- діяльність організованих злочинних груп в
Loading...

 
 

Цікаве