WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Формування людського капіталу: місце і роль податкової системи - Реферат

Формування людського капіталу: місце і роль податкової системи - Реферат

частки ВВП, виділеної на розвиток охорони здоров'я в Україні
Раціональному використанню ресурсів, виділених на розвиток системи охорони здоров'я, сприяє і запровадження нових технологій, нових видів обслуговування. Скажімо, останнім часом у високорозвинених країнах традиційна білизнабагаторазового використання витісняється одноразовою. Це забезпечує високу як медичну, так і економічну ефективність. При такому підході знижується безпека занесення інфекції при наданні медичної допомоги, зменшує кількість ускладнень. За нашими підрахунками, застосування одноразового одягу і білизни в закладах охорони здоров'я України сприяло б економії щорічно не менше 2 млрд. грн., які можна було б використати на зміцнення здоров'я наших мешканців, а значить - і людського капіталу в цілому.
Другою складовою останнього є освіта, інвестиції в розвиток якої окуповуються найшвидше. За результатами наших досліджень, на кожну одиницю витрат на освітянську галузь країна отримує до 6 одиниць (грошових) прибутків. Освіта - це одна з найрентабельніших галузей економіки. Якщо в 2001 р. рентабельність у цілому по народному господарству склала 3,8 %, у т. ч. промисловості 5,6 %, транспорту - 8,8, то освіти -15,4 % [4, с. 16].
За останнє десятиріччя у цій галузі відбулися суттєві зміни. Вони торкнулись усіх сторін - від форм власності, механізмів і рівнів фінансування до змісту й освітніх технологій. Зокрема, нині вчитель має право вибирати програму і підручники.
Світовим досвідом доведено, що стійкого економічного розвитку не може досягти та країна, в якій переважає неосвічене населення. Тому й не дивно, що рівень освіченості є одним із показників, за яким порівнюють соціально-економічний розвиток країн незалежно від величини їх території і чисельності населення.
Людський капітал включає як загальноосвітній, так і професійний рівні. Від зростання освітнього рівня населення вигоду має як кожний громадянин, так і держава в цілому. Адже чим вищий цей показник, тим активнішу участь він бере у суспільному житті, у підвищенні ефективності виробництва. Тому в усіх розвинених країнах велика увага приділяється освітньому компоненту людського капіталу та пошуку шляхів його зростання. Наприклад,, щорічне зростання витрат на освіту протягом 1980-х років у Франції складало 2 %, у Канаді - 2,8, у США - 3,6, в Італії - 3,8 % [5, с. 160].
Україна, на жаль, не має таких можливостей. Обсяги фінансування ще далекі до тих, які навіть передбачені нашим законодавством. Разом з тим, за рівнем цієї складової людського капіталу наша держава ще має непогані показники: майже кожен п'ятий мешканець має повну середню освіту, близько 12 % у віці 6 років і старше - вищу освіту. Згідно з даними ЮНЕСКО, Україна за рівнем освіти знаходиться у п'ятому десятку серед країн світу, тоді як у 1950-х роках вона посідала третє місце.
Разом з тим, потрібно мати на увазі, що уже багато країн світу переходить до загальної вищої освіти. Скажімо, Японія розробила програму, відповідно до з якої уже в 2005 р. близько 95 % дорослого населення матиме вищу освіту. На заводах Форда з-поміж прийнятих на роботу після 1991 р. 97 % мають вищу освіту. Значні зрушення в цьому аспекті робляться і в Україні. Нині кількість студентів на 10 тис. жителів майже вдвічі перевищує показник 1990 р* . Молодь і сама почала усвідомлювати значення освіти для подальшого свого життя.
Особливо великий приток абітурієнтів в останнє десятиріччя був на такі спеціальності: управління, економіка, банківська справа, право. Попит зумовив і пропозицію. Практично всі вузи, навіть ті, що не мали ніякого відношення до цих спеціальностей, відкрили відповідні відділення.
Значно підвищилась зацікавленість батьків і в розширенні загальноосвітніх послуг, зокрема з таких дисциплін, як іноземна мова, комп'ютерна грамотність. Попит підтверджувався готовністю оплачувати додаткові послуги.
Уже до кінця 1990-х років суттєво зросло значення освіти у структурі мотивації до збереження накопичення з метою "дати дітям хорошу освіту". Останнє вийшло на перше місце.
Однак рівень використання фахівців з вищою освітою недостатній; не подолані негативні тенденції, які мали місце у 80-х роках минулого століття, коли близько 40 % осіб з вищою освітою працювали не за спеціальністю; зайняті спеціалістами з вищою освітою робочі місця нерідко вимагали більш низького рівня освіти.
Досить низьким є і рівень оплати праці у даній галузі. При середній зарплаті, наприклад, у 2001 р. однієї робочої години всього по економіці 2,3 грн., у промисловості 3,2, в освіті вона склала 1,8 грн. (до речі, в охороні здоров'я ще нижче - 1,3 грн.). Тут не зайве нагадати, що ще наприкінці ХІХ століття оплата праці освітян була у 2,3 раза більшою, ніж працівників промисловості. Навіть у 1940 р. вона була на рівні промислових праців-ників. Це забезпечувало залучення в школи творчих особистостей, висококваліфікованих спеціалістів, що, безперечно, позитивно впливало і на формування людського капіталу.
Фондоозброєність працівників галузі освіти, як і рівень оплати праці, значно відстає від галузей матеріального виробництва. І до цього часу об'єкти освіти не вважаються важливими складовими народного господарства. Менше половини учнів навчається у закладах, збудованих упродовж останніх двох-трьох десятиріч (табл. 1).
Однак потрібно не лише збільшувати обсяги капітальних вкладень у дану галузь, а й постійно вдосконалювати їх структуру, зокрема збільшувати частку витрат на придбання навчального обладнання.
Таблиця 1
Масштаби будівництва об'єктів освіти
Таблицю складено на основі даних: Статистичний щорічник України за 2001 рік. - К.: Техніка, 2002. - С. 234-235.
Для стабільного фінансового забезпечення галузей, що формують людський капітал, треба постійно дбати про наповнення бюджетів різного рівня. Саме цьому сприяє податкова служба України. Податки є одним із основних джерел поповнення бюджету країни.
Податкові органи України нині забезпечують надходження близько 80 % усіх доходів Державного та місцевих бюджетів* . Разом з тим величина податкових надходжень залежить від рівня оплати праці. В Україні він є одним з найнижчих у Європі. Навіть у наших сусідів цей показник є значно вищим (рис. 2).
Нині зарплата в Україні складає від 5 до 12 % ВВП, що у 5-14 разів менше, ніж світовий стандарт. Тому суттєве підвищення рівня оплати праці є найгострішою проблемою, що потребує негайного розв'язання. У США, наприклад, мінімальна година зарплати становить 5,3 $. За порушення цього роботодавець сплачує штраф. Підвищення зарплати в Україні "вдарить по конвертам", що в свою чергу сприятиме наповненню бюджетів.
Тобто від того, як працює
Loading...

 
 

Цікаве