WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Фактори конкурентоспроможності підприємства - Реферат

Фактори конкурентоспроможності підприємства - Реферат

більший прибуток, тим більший потенціал конкурентоспроможності, і навпаки, чим вища конкурентоспроможність, тим більший рівень прибутку.
Враховуючи вищесказане, пропонується така класифікація факторів конкурентоспроможності підприємства (рис. 2).
Рис. 2. Класифікація факторів конкурентоспроможності підприємства
Щодо рівнів конкурентоспроможності, фактори конкурентоспроможності підприємства можна класифікувати так:
а) фактори макрорівня:
- ресурсні фактори (дешева робоча сила, її доступність та кваліфікованість; дешеві природні ресурси, їх доступність; низькі процентні ставки з кредитів, їх доступність);
- фінансово-фіскальні фактори (рівень податкових відрахувань; валют-ний курс; низький рівень інфляції; сприятлива монітарна політика);
- фактори, що впливають на трансакційні витрати ведення бізнесу (рі-вень державного ризику; прозорість правового середовища; наявність розви-неної інфраструктури: інформаційної, транспортної та ін.);
- місткий внутрішній ринок;
- різноманітність і складність запитів споживачів;
- протекціоністська політика держави;
- стимулювання через державні субсидії та державні замовлення;
б) фактори мезорівня проявляються, як галузеві бар'єри:
- структурні;
- стратегічні;
в) фактори мінірівня:
- ефект масштабу;
- ефект синергії;
- інновації (продукції, процесів, управління), технологічне лідерство;
- наявність відомої марки;
- наявність потужних збутових служб, що забезпечують доступність продукції;
- розвиток взаємовідносин з покупцями;
- висока корпоративна культура;
- наявність специфічних знань, високий рівень кваліфікації працівників, неперервне навчання персоналу, постійне надбання досвіду;
- інформаційні технології;
- основні фонди (їх якість, кількість і вартість у першу чергу впливають на конкурентоспроможність, особливо сума капіталовкладень та їх розподіл по сферах застосування, перш за все це стосується інвестування технологічних нововведень);
- робоча сила (бажання працювати, навчання персоналу як на підприємстві, так і поза ним);
- технологічні можливості (висока конкурентоспроможність просто неможлива без технологічних потужностей, які багато в чому залежать від розвиненості фундаментальних технологій);
- управління (підприємству необхідні ефективні управлінські структури, здатні об'єднати робочу силу та технологічні можливості);
- комунікації та інфраструктура (дієвість і гнучкість комунікацій у таких аспектах, як обмін інформацією, торгівля, розподіл і постачання деталей, інших компонентів, матеріалів і сировини);
г) фактори мікрорівня - це комплекс параметрів, що характеризують конкурентоспроможність продукції:
- технічні (споживчі) параметри продукції (параметри техніко-конструкторських рішень, призначення продукції, нормативні, естетичні, ергономічні);
- економічні (вартісні) параметри продукції (ціна продажу, сумарні витрати споживача на весь термін служби продукції);
- соціально-організаційні параметри продукції (соціальна структура споживачів продукції, національні особливості організації виробництва, збуту та реклами продукції).
Фактори з боку підприємства щодо можливостей їх контролю поділяють на фактори, що контролюються і не контролюються.
До першої групи можна віднести фактори мінірівня та мікрорівня, до другої - макрорівня та мезорівня.
Щодо утримання конкурентної переваги, існує цілий ряд факторів конкурентоспроможності:
- низького рангу - дешева робоча сила чи сировина, які можуть легко отримати конкуренти, тобто загалом це переваги, що базуються на рівні витрат;
- високого рангу - патентована технологія, диференціація на базі унікальних товарів і послуг, репутація підприємства - їх можна утримувати тривалий час. Їм притаманні такі особливості: потрібні більші здібності та навички; таких переваг досягають за умови довготривалих та інтенсивних капіталовкладень (у виробничі потужності, навчання персоналу, НДР та ДКР, рекламу, збут), вони пов'язані з високим ризиком. Переваги високого порядку не тільки довше зберігаються, але й пов'язані з вищим рівнем продуктивності використання ресурсів, що є у підприємства.
За забезпеченням видів конкурентних переваг фактори конкурентоспроможності підприємства поділяють на ті, що:
- забезпечують низький рівень витрат (ефект масштабу, основні фонди, технологічні можливості, гнучкість та оперативність системи управління);
- забезпечують диференціацію (інновації, наявність специфічних знань, високий рівень кваліфікації працівників, інформаційні технології, наявність відомої марки, наявність ноу-хау, географічне розташування, доступність ринків);
- фактори змішаної дії (ефекти синергії, які є джерелом конкурентних переваг як щодо витрат, так і щодо диференціації).
Фактори, які важко оцінити, чи так звані "м'які" фактори конкурентоспроможності підприємства, не можна оцінити вартісно, вони взагалі важко піддаються кількісному визначенню. Серед "м'яких" факторів конкурентоспроможності можна виділити такі: трудова етика, мобільність робочої сили, гнучкість і готовність до самовдосконалення естетичні та ергономічні фактори.
Фактори, що впливають на зміну рівня конкурентоспроможності підприємства:
а) спричиняють необхідність зміни конкурентоспроможності - виникають як результат зміни ринкової потреби в продукції підприємства, що може виражатись у змінах вимог до якості, асортименту тощо;
б) обмежують зміни - серед них можна виділити такі фактори, як спрямована дія конкурентів, обсяг інвестиційного потенціалу, обмеження на підприємстві (наприклад, зумовлені технологією).
Потрібно зазначити, що один і той же фактор конкурентоспроможності може одночасно потрапити в різні класифікації.
Наведена класифікація допомагає структуризувати сукупність факторів конкурентоспроможності, визначених для конкретного підприємства, дозволяє дати оцінку та зрозуміти, які фактори варто посилити в першу чергу, реалізацію яких факторів відкласти залежно від наявних ресурсів у підприємства та умов зовнішнього середовища.
Література:
1. Ансофф И. Стратегическое управление /Под ред. Л.И. Евенко: Пер. с англ. - М.: Экономика,1989.
2. Дудкин В.И. Конкурентоспособность продукции: сущность, анализ, оценка, пути и меры повышения // Экономика и коммерция. - 1998. - № 1. - С. 93-102.
3. Карлофф Б. Деловаястратегия. - М.: Экономика, 1991. - 239 с.
4. Маршал А. Принципы экономической науки. В 3 т. - М.: Издат. группа "Прогресс", 1993. - Т. 2. - 312 с.
5. Моисеева Н.К. и др. Основные положения маркетинга и организационные модули в обеспечении конкурентоспособности изделий. - М., 1990. - 478 с.
6. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран: Пер. с англ. / Под ред. В.Д. Щетинина. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.
7. Справочник директора предприятия / Под ред. М.Д. Лапусты. - М.: ИНФРА - М., 1996. - 704 с.
8. Тоехиро Коно. Стратегия и структура японских предприятий: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1987. - 384 с.
9. Hunt S. Recourse - advantage theory: an evolutionary theory of competitive firm behavior //Journal of Economic Issues. - 1997. - March, Vol. 31 Issues 1.
Loading...

 
 

Цікаве