WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Трансформація фіскальних відносин ресурсних галузей з державою та їх правове забезпечення - Реферат

Трансформація фіскальних відносин ресурсних галузей з державою та їх правове забезпечення - Реферат

повинні стати одним з основних джерел зростання платежів до бюджетів;
- допомагає встановленню партнерських відносин органів ДПС України з платниками грошових зобов'язань перед державою (далі - ГЗД), оскільки тісні контакти податківців з ними - необхідна умова повноти сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); дозволяє мобілізовувати додаткові кошти до бюджетів тощо.
Враховуючи потреби національної економіки у її сталому зростанні, слід приєднатися до позиції, що податкова система в ресурсних галузях повинна будуватися з урахуванням регуляторної та стимулюючої функцій податкової політики [9, с. 100].
Необхідно зазначити, що в умовах досконалої ринкової економіки основна частина доходів бюджету має надходити від фізичних осіб. Тому фіскальна політика повинна сприяти росту доходів населення, наприклад, шляхом стимулювання його інвестиційної діяльності, а також його участі в інвестиційних процесах у ресурсних галузях.
Ще раз зазначимо, що у виступах окремих народних депутатів із трибуни Верховної Ради України, у ЗМІ, в публікаціях окремих науковців у монографіях, періодичних виданнях, а також підприємцями публічно обґрунтовуються до органів державної податкової служби України мотивації стосовно невідповідностей з фіскальною політикою. Підкреслюється підвищення фіскальної спрямованості податкової системи, всупереч публічним промовам з боку податківці нібито про її реформування, зниження податкового навантаження, про підвищення її здатності легалізації тіньової діяльності приватних підприємств, сприяти іноземним інвестиціям тощо. Так, вважається, що "система оподаткування, яка діє сьогодні на Україні, суперечить цілям, які поставив уряд відповідно до прийнятих програм. Недостатньо гнучке використання такого інструментарію, як податкова політика, значною мірою стримує процес виходу України з кризи і сприяє подальшому спаду виробництва" [3, с. 436].
Це пояснюється рядом причин, зокрема дійсно недосконалістю фіскальної політики. Але пропозиції стосовно її вдосконалення в першу чергу повинні адресуватися до законодавчих структур, а також і до науковців-фінансистів. Оскільки останні у першу чергу повинні дати теоретичні основи фіскальної політики. Такі основи повинні окреслити об'єкти фіскальної політики.
Якщо розглядати види прикладної фіскальної політики як категорії, що узагальнено відображає ті чи інші типи, особливості поширення, дії та другі прояви цієї політики у ресурсних галузях, то її можна поділити за ознакою галузей, на які поширюється (ПЕК, земельне господарство, водне господарство). За ознакою періоду дії її пропонується поділяти на довгострокову, середньострокову, поточну; за сферою поширення -загальнодержавну, регіональну, районну, локальну (наприклад, у межах економічної зони), міську, сільську, зовнішньоекономічну; загальну і спеціалізовану (стосовно одного податку).
Механізм реалізації фіскальної політики органами ДПСУ, що регламентує порядок справляння податків, зборів, заходи щодо впливу на фінансово-економічні результати підприємницької діяльності, формування доходів бюджетів за допомогою фіскальних регуляторів, важелів, стимулів тощо повинен полягати у наступному:
1) регулюванні рівня доходів від інноваційної діяльності шляхом надання податкових кредитів, відстрочок та іншими стимулами й важелями рівня платежів, що вносяться підприємствами до бюджету;
2) жорсткому проведенні єдиної загальнодержавної фіскальної політики щодо внесення платежів до бюджету за використання природних ресурсів;
3) наданні прав Автономній Республіці Крим і місцевим органам влади у визначенні видів, ставок і періодичності внесення місцевих платежів у доходи своїх бюджетів від реалізації інноваційних проектів;
4) творчому дотриманні єдиних принципів бюджетування фінансових ресурсів підприємств і підприємців, які спрямовуються на придбання ресурсів для інноваційної діяльності;
5) справлянні певних загальнодержавних податків і зборів відповідно до централізовано встановлених єдиних ставок, нормативів та їх диференціацій;
6) розвитку системності в реалізації фіскального механізму;
7) жорсткості контролю застосування єдиних, визначених законодавством ставок (нормативів) сплачуваних податків (зборів) юридичними та фізичними особами за паливно-енергетичні ресурси;
8) здійсненні органами державної податкової служби України суворого контролю за своєчасністю і правильністю виконання грошових зобов'язань перед державою;
9) жорсткості контролю правильності надання пільг у нарахуванні і внесенні до бюджету платежів за реалізацію інноваційної продукції;
10) дотриманні жорсткості механізму покарання платників за несплату податків, зборів ( обов'язкових платежів).
Елементами механізму фіскальної політики, які повинні застосовувати податківці, саме і є фінансові стимули (податкові кредити, розстрочки), своєчасності і повноти сплати податків, а також штрафи за порушення фіскального законодавства. Зазначимо, що, на нашу думку, штрафи навіть нерідко є надмірними, тому вони виконують функцію сприяння корупції, оскільки вигідніше дати хабар, ніж вносити до бюджету непомірну суму, причому не завжди обґрунтовану.
Зазначимо, що відповідно до урядових рішень організацію та координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з питань оподаткування для забезпечення єдиної податкової політики покладено на Міністерство фінансів України. Але ж це міністерство на практиці до платників та процесу справляння податків прямого відношення немає. Об'єктивно воно лише може збирати фінансову інформацію. За своїми функціональними обов'язками його працівники податкову політику серед платників практично не реалізують. Мінфіну України складно результативно координувати діяльність центральних органів виконавчої влади з питань оподаткування (не випадково ця складність стала об'єктивною причиною зміщення міністра фінансів України). Тому усі питання фіскальної політики, розробки положень, координації та реалізації слід покласти на Державну податкову адміністраціюУкраїни. У неї є важелі впливу на інноваційну діяльність у ресурсних галузях.
Література:
1. Фінансове право: Підручник / Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін:, Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. - Видання друге, виправлене та доповнене - Х.: Фірма "Консум", 1999. - 496 с.
2. Податкова система України: Підручник / Федосов В.М., Опарін В.М., П'ятаченко Г.О. та ін.; За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 464 с.
3. Черваньов Д.М., Рейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України: Монографія. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 514 с.
4. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Монографія. - Ірпінь, Академія ДПС України, 2001. - 362 с.
5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с.
6. Соколовська А.М. Податкова система України: теорія та практика становлення: Монографія. - К.: НДФІ, 2001. - 372 с.
7. Тарангул Л.Л. Оподаткування та регіональний розвиток (теорія і практика): Монографія. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 286 с.
8. Андрущенко В.Л., Ляшенко Ю.І. Економічні та позаекономічні аспекти оподаткування // Фінанси України. - 2005. - № 1. - С. 36-43.
9. Захарін А.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С. 92-100.
Loading...

 
 

Цікаве