WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні аспекти категорії „інноваційний потенціал” - Реферат

Теоретичні аспекти категорії „інноваційний потенціал” - Реферат

тощо.
Вихід запропонувала Європейська група асоціацій оцінників TEGoVA у 2000 р. Вона розробила вісім міжнародних стандартів оцінки, в яких говорилося, що в розрахунок доцільно приймати всі нематеріальні активи підприємства, як обліковані так і не обліковані. Зокрема, Європейська асоціація оцінників рекомендувала включати вартість таких небалансових активів, як зібрана разом і навчена робоча сила (те, що відомо широкому загалу під назвою "вміння працювати в команді") і персональний гудвіл - індивідуальна ціна спеціалістів високого класу. Таким чином, пропонуємо в структурі інноваційного потенціалу виділяти окремо вартість усіх нематеріальних активів підприємства, як облікованих так і не облікованих.
Перші дві розглянуті складові в основному формуються на рівні окремих господарюючих суб'єктів і в сукупності формують відповідні складові на рівні регіону чи держави. Але вони є статичними величинами, для приведення в дію яких необхідні відповідні рушійні сили. Варто погодитися з думкою Паєнтко Т.В., що такою рушійною силою перш за все повинні бути фінансові ресурси [8, с. 96]. Дійсно, наявність фінансових ресурсів є однією із забезпечуючих складових інноваційного розвитку, оскільки їхнє надходження уможливлює виконання інноваційних процесів, створює стимули та умови для розробки інновацій, впливає на вибір тематики інноваційних проектів відповідно до потреб функціонування і розвитку самої інноваційної сфери, сприяє ефективному формуванню витрат на інновації, а фінансовий потенціал реалізує необхідну еластичність надходжень фінансових ресурсів відповідно до етапів протікання інноваційного процесу.
Але просто наявністьінформаційних, матеріальних ресурсів і фінансового потенціалу не є запорукою формування інноваційного потенціалу і тим більше його розвитку та реалізації. Для достатнього формування і розвитку інноваційного потенціалу необхідна ще одна рушійна сила - кадрова складова. Вона може характеризуватися такими показниками, як загальна чисельність працівників, зайнятих науковими розробками, структурний розподіл працюючих за видами діяльності та рівнем освіти. Особливо важливим є ставлення працюючих до інноваційних процесів, розвиток і стимулювання їхнього свідомого бажання вкладати свої знання і навички в інноваційну сферу. Дослідження, проведені на вітчизняних промислових підприємствах із цього питання, виявили, що серед керівників вищого і середнього рівнів підтримують і беруть участь в інноваційних процесах у середньому 70 % респондентів, 8 % ставляться пасивно, 10 % чинять опір, 12 % взагалі не визначилися [6, с. 65]. На нашу думку, основна проблема полягає у відсутності мотивації ведення інноваційної діяльності.
На вагому роль інтелектуального потенціалу вказують і закордонні автори, наприклад, працівники Національного французького агентства з енергозбереження нетрадиційно перефразували відомий закон Архімеда, заявляючи, що "будь-яка компанія, яка "занурена" в економічну кризу, може досягти стрімкого економічного зростання, яке прямо пропорційне масі мозку працівників підприємства, що перебуває в цьому стані" [11, с. 192]. Тобто саме здатність працівників до інноваційної діяльності може розв'язати проблему економічних негараздів, тому не викликає сумніву те, що розвиток кадрової складової повинен стати одним із пріоритетних напрямів у процесі формування і розвитку інноваційного потенціалу підприємства.
Не менш важливою складовою є управлінська, яку в західній літературі називають компетенціями. Адже саме вони є тими здібностями, які дозволяють мобілізувати всі складові потенціалу у здійсненні комплексу бізнес-процесів. Варто підкреслити, що фінансова складова, організаційна та кадрова є мобільними, тому визначають інноваційний потенціал не тільки окремого підприємства, але й регіону та держави в цілому.
Таким чином, пропонуємо визначити інноваційний потенціал як системну сукупність матеріально-технічних, інтелектуальних та інформаційних ресурсів, що спрямовуються в інноваційну сферу та приводяться у рух фінансовими та кадровими рушійними силами, скерованими відповідними компетенціями з метою реалізації інноваційної діяльності для задоволення потреб суспільства.
Таким чином, у сучасних умовах відбувається багато змін, які впливають на інноваційний потенціал і які потрібно врахувати при управлінні його розвитком. Також потрібно пам'ятати, що інноваційний потенціал має свої межі - функціональні (якісний зміст потенціалу) та відтворювальні (визначається межами, поза якими потенціал втрачає свої особливості і властивості). Тому особливо важливим є правильний розрахунок фінансових сил на його оптимальну реалізацію, що повинен визначатися фінансовим механізмом формування і розвитку інноваційного потенціалу.
Література:
1. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: Уч. пособие. - Спб.: Питер, 2000. - 432 с.
2. Верба В.А., Новиков І.В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. - 2003. - № 3. - С. 23.
3. Кизим М.О., Матюшенко І.Ю. Національна інноваційна система як механізм реалізації інтелектуального капіталу в Україні // Інновації: проблеми науки і практики: Монографія. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. - С. 71-106.
4. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. - М.: Инфра-М, 2001. - 356 с.
5. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.
6. Мартюшева Л.С., Калишенко В.О. Інноваційний потенціал підприємства як об'єкт економічного дослідження // Фінанси України. - 2002. - № 10. - С. 61-65.
7. Масалов А. Инновационный тип развития // Журнал для акционеров. - 1999. - № 9. - С. 12.
8. Паєнтко Т.В. Налоговое регулирование в контексте формирования финансового потенциала предприятия // Бизнесинформ. - 2006. - № 9. - С. 96-98.
9. Федулова Л.І. Менеджмент організацій: Підручник. - К.: Либідь, 2003. - 448 с.
10. Чабан В.Г. Інноваційний потенціал підприємства та його оцінка // Фінанси України. - 2006. - № 5.- С. 142-148.
11. Darbelet M., Lauginie J.M. Economie d'enerprise. Les Editions FOUGER. - Paris. - 1993. - P. 192.
Loading...

 
 

Цікаве