WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні аспекти категорії „інноваційний потенціал” - Реферат

Теоретичні аспекти категорії „інноваційний потенціал” - Реферат


Реферат на тему:
Теоретичні аспекти категорії "інноваційний потенціал"
Стале економічне зростання будь-якого підприємства, регіону, держави в сучасних умовах господарювання може бути забезпечене лише за рахунок розвитку інноваційної діяльності. Темпи і якість інноваційних процесів прямо залежать від інноваційного потенціалу підприємства. Тому дослідження його сутності та структури є актуальним.
Проблемі трактування змісту інноваційного потенціалу присвятили свої праці відомі фахівці, зокрема: Кизим М.О., Кокурін Д.І., Федулова Л.І. та ін. Але серед науковців і практиків до сьогодні немає єдності у визначенні змісту такого потенціалу. Тому метою нашої статті є уточнення сутності інноваційного потенціалу та визначення його структури.
У кінці 70-х років з'явилася значна кількість публікацій, присвячених проблемам формування та оцінки потенціалу. Багато праць вітчизняних науковців присвячено аналізу категорії "економічний потенціал". Характерним є те, що трактування цієї категорії досить широке - від вузького його визначення як обсягу виробництва продукції до широкого трактування економічного потенціалу як складної системи різних його видових проявів.
Можна погодитися з висновком Краснокутської Н.С. про те, що практично всі визначення тією чи іншою мірою спираються на ресурси підприємства, з одного боку, а з іншого - на досягнення за їхньою допомогою поставлених цілей [5, с. 7]. Тобто ресурси формують базис потенціалу, але самі по собі вони не є гарантом досягнення цілей діяльності підприємства, кращого економічного розвитку країни тощо. Слід зауважити, що потенціал необхідно розглядати не тільки в межах підприємства, але і в межах території (регіону, держави), галузі. Якщо розглядати потенціал у масштабах, ширших ніж межі підприємства, то, на нашу думку, не можна обмежуватися тільки бізнес-процесами. Адже ефективний розвиток неможливий без науки, а наукові ідеї, інновації не завжди комерціалізуються. Саме з таких позицій спробуємо дати визначення інноваційного потенціалу, спираючись на аналіз останніх наукових публікацій.
Інноваційний потенціал - сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні та інші, необхідні для здійснення інноваційної діяльності [1]. Таким чином, інноваційний потенціал можна розглядати як статичну величину, простий набір ресурсів, що не відповідає ознакам інновативності. До того ж, навіть наявність усіх необхідних ресурсів не гарантує інноваційного розвитку, значить, крім сукупності активів, інноваційний потенціал повинен мати внутрішню рушійну силу, яка б забезпечувала спрямування ресурсів на результативний інноваційний розвиток.
Верба В.А. та Новиков І.В визначають інноваційний потенціал як сукупність інноваційних ресурсів, що перебувають у взаємозв'язку, і чинників (процедур), які створюють необхідні умови для оптимального використання таких ресурсів з метою досягнення відповідних орієнтирів інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємства у цілому [2]. На нашу думку, в такому трактуванні позитивним є акцент на необхідних умовах приведення ресурсів до інноваційного розвитку, хоча не деталізується, які це умови, тому таке визначення потребує уточнення, оскільки інноваційний потенціал має відмінні від інших видових проявів потенціалу особливості.
Федулова Л.І. вважає, що інноваційний потенціал - це міра готовності організації виконати завдання, що забезпечують досягнення поставленої інноваційної мети, тобто міра готовності до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін [9]. Таке визначення є цікавим із позиції нетрадиційного підходу до визначення потенціалу, оскільки немає категоричної позиції: потенціал - це ресурси чи можливості. Але воно є вузькозастосовуваним, оскільки передбачає не загальну оцінку потенціалу, а лише його відповідність конкретному проекту.
Інноваційний потенціал містить невикористані, приховані можливості накопичених ресурсів, що можуть бути залучені для досягнення цілей економічних суб'єктів [4]. На нашу думку, таке визначення містить неточність, оскільки не тільки інноваційний потенціал містить приховані можливості. Так, Краснокутська Н.І. виділяє прихований і наявний потенціал в економічному потенціалі [5], Паєнтко Т.В. виділяє прихований і наявний потенціал, досліджуючи фінансовий потенціал [8]. Тому наведене трактування також потребує уточнення.
Інноваційний потенціал підприємства являє собою наявні та приховані можливості залучення та використання ресурсів, спрямованих на сприйняття, впровадження нововведень, які можуть бути залучені для досягнення цілей економічних суб'єктів [10, с. 143]. Таке визначення акцентує увагу на тому, що інноваційний потенціал є тим підґрунтям, на підставі якого розробляються, впроваджуються на підприємстві нововведення, які надалі зможуть задовольнити потреби суб'єктів господарювання. Але економічні цілі суб'єктів господарювання не завжди є інноваційними. Тому, на нашу думку, визначаючи інноваційний потенціал необхідно обов'язково акцентувати увагу на результаті інновацій, обмежуючи розвиток "псевдо інновацій".
Не можна не погодитися з думкою Мартюшевої Л.С. та Калишенко В.О., які підкреслюють, що в наукових публікаціях категорія інноваційний потенціал вживається часто, але однозначне трактування відсутнє. У багатьох дослідженнях автори концентрують увагу на вивченні окремих сторін потенціалу, іноді поняття "інноваційний потенціал" ототожнюється з науковим, інтелектуальним, творчим та науково-технічним потенціалом. Вони пропонують своє визначення категорії інноваційний потенціал як сукупності організованих у певних соціально-економічних формах ресурсів, що можуть за певних діючих внутрішніх і зовнішніх чинників інноваційного середовища бути спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності, метою якої є задоволення нових потреб суспільства [6]. На нашу думку, таке визначення потребує уточнення в контексті наголосу на організаційній та інтелектуальній складовій, оскільки розглядати їх як ресурси або фактори недостатньо. Вони є тими рушійними силами, що забезпечують процес трансформації ресурсів і прихованих можливостей в
Loading...

 
 

Цікаве