WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Тенденції формування і стратегія розвитку інформаційного суспільства України - Реферат

Тенденції формування і стратегія розвитку інформаційного суспільства України - Реферат

(Information) - це дані про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси, незалежно від форми їх подання [1].
Зрозуміло, що сучасне матеріальне виробництво набуває розвитку в принципово нових умовах, серед яких намітилися такі тенденції. По-перше, наростаюче вичерпування природних ресурсів, і особливо тих, що не поновлюються. По-друге, екологічна катастрофа, що насувається. По-третє, демографічний дисбаланс. По-четверте, зростаюча нерівномірність і розрив в економічному, індустріальному, інформаційному розвиткові різних країн світу. Нарешті, по-п'яте, прискорений розвиток високих наукових технологій та інформаційних процесів відбувається лише в декількох розвинених країнах світу.
Подібні кардинальні зміни дозволяють говорити про становлення в світі "новоїекономіки" - "інформаційної економіки". Чіткого визначення останньої ще не вироблено, але більшість дослідників сходяться у тому, що ядром та рушійною силою "нової економіки" є саме інформаційні технології [11].
Існує декілька визначень інформаційної економіки, одне з них - це економіка, в якій більша частина ВВП забезпечується діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань, і більше половини зайнятих беруть участь у цій діяльності [2].
Людство дуже швидко вступає в інформаційну епоху. Вага інформаційної економіки постійно зростає і її частка, виражена в сумарному робочому часі, для економічно розвинених країн уже сьогодні складає 40-60 % і очікується, що в недалекому майбутньому вона зросте ще на 10-15 % [8].
Критерієм вступу суспільства до інформаційної ери виступає також закон експонентного росту обсягу знань. За підрахунками науковців, з початку нашої ери для подвоєння знань треба було 1750 років, друге подвоєння відбулося в 1900 році, а третє - до 1950 року, тобто вже за 50 років, при рості обсягу інформації за ці піввіку в 8-10 разів [12]. Причому ця тенденція усе більш підсилюється, тому що обсяг знань у світі до кінця ХХ століття зросте вдвічі, а обсяг інформації, таким чином, збільшиться більш ніж у 30 разів. Це явище було названо "інформаційний вибух". Серед основних симптомів, що свідчать про початок століття інформації, можна назвати такі:
- швидке скорочення часу подвоєння обсягу накопичених наукових знань;
- перевищення рівня матеріальних витрат на збереження, передачу і переробку інформації рівня аналогічних витрат на енергетику [13].
Від суті і змісту процесу інформатизації істотно залежать підходи до аналізу реального стану і перспектив розвитку процесів становлення інформаційного суспільства.
У Законі України "Про національну програму інформатизації" від 4 лютого 1998 року № 4/98-ВР [14] дано визначення терміна "інформатизація". У самому загальносоціальному аспекті, інформатизація - це перехід суспільства в якісно новий стан, вихід на нові історичні рубежі, що називаються інформаційним суспільством. Важливим також є тверд-ження, що інформатизація (Informatisation) - це процес широкомасштабного використання ІТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави, а також створення передумов переходу держави до інформаційного суспільства [1].
Під час обговорення наприкінці 80-х рр. тенденцій розвитку інформаційного суспільства і концепції інформатизації нашої країни серед вчених і фахівців виділялася головна думка - справа не стільки в концепції інформатизації, скільки в концепції розвитку суспільства, усіх його структур, що інформатизація - це супутник демократизації і неможлива без неї.
Для України інформатизація - шлях не лише до європейської інтеграції, але й до економічного добробуту. Доказом цьому є досвід Франції, нашого традиційного партнера, з яким Україна завжди мала надзвичайно дружні стосунки. Тож коли французький уряд зіткнувся з нагальною необхідністю розбудови інформаційно-телекомунікаційної галузі, коли перед французькою економікою постала реальна загроза бути буквально задушеною навалою зарубіжних продуктів та технологій, - тоді уряд на чолі з Ліонелем Жоспеном ухвалив національну програму розвитку галузі. Це було 1997 року. За два роки компанії інформаційно-телекомунікаційної галузі Франції вийшли на четверте місце у світі.
Це четверте місце означає справді серйозний вклад у французьку економіку, значне збільшення бюджетних надходжень і додаткові успіхи у боротьбі з безробіттям у країні. Адже у 1999 році сектор інформаційно-телекомунікаційних технологій складав 5 % глобального інформаційного продукту - більше, ніж індустрія туризму або ж автомобілебудування разом з енергетикою [15].
З нашим науковим, кадровим, технологічним потенціалом долучитися до вигод, що їх мають розвинені країни від галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій, - справа кількох років цілеспрямованих системних зусиль. Міжнародна економічна кон'юнктура сприяє саме такому розвиткові подій: більшість економістів очікує, що стимульоване технологіями найвище зростання (економіки, зайнятості) відбудеться саме у країнах, що розвиваються, протягом наступного десятиріччя [16].
Формування дієвої, ефективної національної стратегії розвитку інформаційного суспільства - найважливіше завдання, що має бути виконане негайно, бо від нього залежать всі наступні, великі й малі, кроки на шляху до глобального інформаційного суспільства.
У зв'язку із вищевикладеним важливе значення має організаційно-правова система державного управління інформаційними ресурсами. Вона має декілька рівнів, одним з яких є стратегічний - це рівень прийняття політичних рішень, законодавчого та нормативно-правового забезпечення державної політики щодо управління національними інформаційними ресурсами України.
Президентом України вживаються активні заходи щодо вдосконалення системи управління інформаційною сферою. Важливе політико-правове значення мають діючі Укази Президента України "Про деякі заходи щодо захисту держави в інформаційній сфері" (22.04.98 р.); "Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою" (16.09.98 р.); "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" (14.07.2000 р.); "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі" (31.07.2000 р.); "Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації, дальшого утвердження свободи слова в Україні" (09.12.2000 р.); "Про рішення
Loading...

 
 

Цікаве