WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Тенденції формування і стратегія розвитку інформаційного суспільства України - Реферат

Тенденції формування і стратегія розвитку інформаційного суспільства України - Реферат

теоретичного знання [4].
Отже, структурні зрушення виробничих сил, яких у 70-80-ті роки зазнало світове господарство у зв'язку з переходом до новітніх технологій, призвели до того, що виник принципово новий тип соціальних відносин - інформаційних, які обумовлюють появу нового типу суспільства - інформаційного. Народилася нова парадигма виробничого процесу, основну рису якогостановить не просто інформація, а нова економічна категорія - інформаційний ресурс (Information resources) - це документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах тощо) [1].
Від способів використання цього виду ресурсів залежать темпи науково-технічного та техніко-економічного розвитку країни. Фундаментом їх виробництва і використання є інтелектуально-духовний потенціал держави, який врешті-решт стає головним чинником, що повинен і надалі визначати рівень та динаміку розвитку країни.
Зазначимо, що інформаційний ресурс створюється і реалізується в інформаційній сфері суспільства, до якої належать наука, освіта, система управління, зв'язку, а також машинно-інформаційна мережа, що входить до інформаційної світової сфери. Інформаційна сфера (Information Sphere) - сфера економіки, що займається виробництвом, обробкою, зберіганням і розповсюдженням інформації і знань, або сукупність інформації, інформа-ційної інфраструктури, яка збирає, формує, розповсюджує і використовує інформацію, а також системи регулювання суспільних відносин, які при цьому виникають [1].
Відомо, наприклад, що інформаційний сектор економіки США почав формуватися у 50-х роках ХХ ст. і у 70-х роках складав 46 % валового національного продукту країни. Сьогодні жодна галузь промисловості чи сфери послуг уже не може ігнорувати значення цього сектора, оскільки індустрія переробки інформації включає обчислювальну техніку, зв'язок і телекомунікації, виробництво інформаційних продуктів і послуг. Уже у 1985-1987 рр. темпи зростання зазначеного сегмента ринку в промислово розвинених країнах випереджали темпи зростання товарної продукції та експорту грошового капіталу (середньорічні темпи збільшення обсягів продажу на інформаційному ринку становили 16-25 %). Інформаційні ресурси набули стратегічного значення, а великі промислові компанії стали одночасно і лідерами на ринку інформаційних продуктів і послуг, вважаючи, що використання інформаційних технологій - один з найбільш ефективних засобів підвищення конкурентоспроможності своєї продукції.
Саме великі корпорації забезпечували прискорений розвиток і зростання частки інформаційного сектора в економіці, переоснащення виробництва на нових технологічних засадах. Свідченням ролі інформаційного сектора стало те, що у списку найбільших 500 світових корпорацій, який друкує журнал "Fortune", корпорації, пов'язані із виробництвом обчислювальної техніки, її обслуговуванням і впровадженням, за порівняно короткий час вийшли на перші позиції серед галузевих, поступаючись лише корпораціям нафтовидобувного та банківського секторів. У цьому ж списку за 2000 рік помітну роль відіграють 24 корпорації сфери телекомунікацій. Валовий оборот найбільшої з них - японської "Nippon Tel. & Tel" становив 103,2 млрд. дол. США при чисельності працюючих 215 тис., найменшої - британської "Cable & Wireless" - майже 12 млрд. дол. при чисельності працюючих 47,9 тис. Показово, що в цьому списку перебували телефонні компанії 12 країн, зокрема, Італії, Іспанії, Китаю, Мексики, Австралії. Таке широке географічне представництво мають лише банківські та нафтопереробні корпорації [8].
Сьогодні інформаційна сфера розвинених країн поглинає більше 60 % трудових ресурсів. У США в цю сферу залучено близько 80 % усіх працюючих, приблизно 20 % залучено в традиційні промислові галузі, і менш як 3 % - у сільське господарство [9]. Така сама картина спостерігається і в найбільш розвинених країнах Західної Європи, де в інформаційній сфері працює 70-75 % фахівців [9]. Інформаційна сфера стає, таким чином, одним з вирішальних чинників у подальшому русі на шляху інтелектуалізації суспільного виробництва.
Такий стан речей кардинально змінює і соціальну структуру суспільства. За А. Тоффлером, створюється нова соціальна структура, базисом якої є не відношення форм власності, а інтелектуальна кваліфікація, орієнтація на інтелектуальні технології. Він називає цей прошарок населення когнітаріатом і пророкує йому роль структурного детермінатора у майбутньому [10]. Існує навіть так звана концепція датакратії, згідно з якою функції соціального управління у політиці, економіці, суспільному житті повинні в майбутньому перейти до висококваліфікованих фахівців інформаційної сфери.
У зв'язку з цим змінюється і розуміння системи виробництва. Уже в цьому десятилітті до 20 % працюючих американців виконуватимуть свої службові і виробничі функції, не виходячи з власного дому, а на початку наступного, за прогнозами, - до 90 % [9].
Прогнозується тенденція, що на перспективу межі тисячоліття від однієї третини до половини робітників складатиметься зі спеціалістів найвищої кваліфікації - інженерів, техніків, програмістів тощо. Стрімке зростання їх чисельності є важливою передумовою удосконалення і розвитку матеріального виробництва.
Загальновідомо, що для збільшення обсягу матеріального виробництва у два рази потрібно щонайменше в чотири рази збільшити обсяг забезпечуючої інформації, хоча в деяких видах діяльності експоненційність зростання інформаційного забезпечення вища в декілька разів. У суспільствах, що фундовані на знаннях із швидкою зміною технологічних навичок і з розвитком новітніх технологій, внесок науки і науково-фундованого інженерного і технологічного мислення не тільки зростає, але набуває розвитку випереджаючими темпами. У сучасних умовах подвоєння обсягу наукової інформації відбувається протягом одного-двох років. Забезпечуючи життєво важливі напрями людської діяльності, вона перетворюється в найбільш цінний продукт, сумарна вартість якого поступово наближається до сумарної вартості продуктів матеріального виробництва.
Аналіз показує, що у світовому виробничому процесі появилися дві якісно нові тенденції: по-перше, перетворення інформаційної сфери в лідируючий сектор економіки з фундаментальності продукту, кількості зайнятих, впливу на виробничий процес і тощо, а, по-друге, об'єктивація вартості інформації, тобто важливість самоконтролю провідної товарної продукції.
Отже, вирішальним чинником, що забезпечує реальне буття та життєдіяльність сучасного розвиненого суспільства, виступає інформація. Інформація
Loading...

 
 

Цікаве