WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Суспільні та державні потреби - Реферат

Суспільні та державні потреби - Реферат

копалини, електроенергія, газ, тканини, продукти харчування;
(і = 1,2,3, ..., n);
к - різновиди і-ресурсів (вугілля буре, газ природний, тканини шерстяні, м'ясні продукти харчування);
к = 1,2,3, ..., m);
Кс - коефіцієнт-сумірник, що слугує для перерахунку ресурсів, які вимірюються різними одиницями, в умовно-натуральні одиниці.
Коефіцієнти-сумірники застосовуються, якщо виникає потреба звести воєдино кілька різновидів однієї споживчої властивості. Обсяги такого явища виражають в умовно-натуральних одиницях. Це стосується, наприклад, паливно-енергетичних ресурсів (вугілля, природного газу, нафти, торфу, дров), видобуток і споживання яких переводиться в умовне паливо 7 000 ккал. Сумірником можуть бути й вартості, грошові витрати на придбання ресурсів.
Потреби в ресурсах для виробничого споживання визначаються при складанні міжгалузевого балансу. Тому цей баланс доцільно опубліковувати у виданнях Держкомстату для того, щоб цю інформацію могли використовувати маркетологи. Тоді б у них підвищився інтерес до державної статистики, а статистика могла б розширити число інформаційних послуг з боку держави.
До потреб держави варто включити формування видатків для інвестицій в окремі галузі народного господарства, зокрема галузі економічної інфраструктури, субсидій державним підприємствам тощо.
До державних також належать такі потреби:
1) інвестиції в людськийкапітал, тобто у державних і приватних капіталовкладеннях в освіту, зокрема професійну підготовку на виробництві;
2) державних фінансах;
3) законослухняності населення і керівників підприємств;
4) податкоспроможності підприємств;
5) підвищення обороноздатності країни та відповідне забезпечення армії воєнною технікою;
6) підвищення економічної незалежності країни;
7) інформаційні та багато інших.
Для державних потреб характерне переважання потреб з нематеріальною їх сутністю (законослухняність, грамотність, здоров'я населення, правопорядок, політичний розвиток, національна безпека) й відповідно нематеріальних носіїв. До нематеріальних слід також відносити потреби у державних фінансах (грошових ресурсах, фінансових послугах).
Потреби у державних фінансах - поняття комплексне, оскільки складається з потреб:
1) сукупності бюджетів держави (державного і місцевих);
2) централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення;
3) фінансів підприємств, організацій державної та комунальної власності;
4) державного кредиту;
5) державного особистого і майнового страхування.
Перш за все зазначимо, що потреби держави у грошових ресурсах для державного фінансування визначаються його спрямованістю (витратами), зокрема, на виконання соціальної функції: забезпечення суспільного добробуту. Тому держава створює фонди грошових ресурсів і спрямовує їх на задоволення соціальних потреб.
У зв'язку з цим більшість централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення - місткі за обсягами коштів і мають, як правило, соціальну спрямованість. До централізованих належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд сприяння зайнятості (у минулому). Потреби у них визначаються необхідністю формування специфічної системи грошових ресурсів соціального призначення, для вирішення тих завдань, що за об'єктивних причин не можуть бути задоволені через ринкові механізми, за рахунок доходів окремих верств населення тощо.
Як зазначає О.М. Василик, " ... у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага і послуги є неречовими, нетоварними, але вони істотно впливають на рівень добробуту та якість життя. Суспільні блага і послуги включають асигнування на національну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, освіту, охорону здоров'я, науку, спорт тощо" [1. - C. 13]. На нашу думку, словосполучення "соціальні питання" потрібно замінити на "соціальні потреби", тоді можна говорити за носія потреб. А оскільки суспільні блага і послуги розуміються як носії потреб, то асигнування необхідно вважати джерелом витрат на отримання таких носіїв.
До інших централізованих фондів відноситься також Інноваційний фонд, збори до якого з 2000 року не справляються (але до Державного бюджету України надходить заборгованість до цього фонду). Щодо централізованих фондів взагалі, зауважимо, що процес їх скорочення нібито з метою зниження навантаження на фінанси підприємств є передчасним, оскільки державний бюджет не покриває потреби в грошових ресурсах для фінансування програм соціального і науково-технічного прогресу, іншого, економічно важливого призначення. Позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування належать до децентралізованих. Потреба у зазначених фондах, що мають цільове призначення, як доповненнях до інших надходжень до Державного бюджету України, визначається необхідністю задоволення специфічних потреб науки, окремих галузей економіки, окремих верств населення тощо.
Потреба у державних кредитах, що надаються у різних формах фізичними і юридичними особами, об'єктивна, оскільки держава не завжди може за рахунок обов'язкових платежів забезпечити фінансові потреби, тому змушена залучати кошти зазначених суб'єктів.
Поряд зі створенням власних фондів фінансових ресурсів держава повинна регулювати наповнення фондів грошових ресурсів підприємств (підприємницьких структур), а також населення, відповідно до законодавчо визначених вимог своєї фінансово-економічної політики. Таке регулювання здійснюється через введення чи скасування податків, зборів, податкових пільг, диференціацію податкових ставок, обмеженням чи не обмеженням цін на відповідні товари і послуги, установленням системи платних послуг, регулюванням ліцензійної діяльності тощо.
Таким чином, держава вирішує комплекс проблем, зокрема задоволення соціальних потреб населення через укріплення фінансів підприємств, отже, і зростання його доходів від роботи з найму на підприємствах та соціального спрямування таких доходів. Крім того, зазначеним регулюванням забезпечується задоволення потреб у державних фінансах через вилучення частини доходів підприємств і підприємців до державного й місцевих бюджетів тощо.
Потреби держави у грошових ресурсах
Loading...

 
 

Цікаве