WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Роль фіскальної політики у формуванні інноваційного типу розвитку національної економіки - Реферат

Роль фіскальної політики у формуванні інноваційного типу розвитку національної економіки - Реферат

недостатніми, щоб забезпечити інноваційні процеси та прискорення інтенсивного економічного зростання.
Забезпечення фундаменту зростання технологічної потужності еконо-міки України потребує стимулів розширення виробництва продукції з високою доданою вартістю. Одним із суттєвих стимулів з боку державної фіскальної політики може служити прогресивне за часом зниження ставки податку на додану вартість. На думку окремих фахівців, цей вид податку належить до загальних економічних інструментів здійснення глобалізації шляхом просування податкової піраміди, спрямованої на сприяння розвитку високих технологій ТНК впливових країн світу (США, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Франція тощо), яку засновано для практичного погіршення умов технологічної та інноваційної діяльності товаровиробників інших країн. Непрямі податки типу універсальних акцизів рекомендовано впроваджувати відносно їх ієрархічної позиції: ПДВ - в Україні та інших країнах пострадянського простору, IVA - країнах Латинської Америки, VAT - в країнах ЄС, Японії, Китаї, MWST - в Німеччині, GST - в Австралії, Новій Зеландії, HST, PST - у провінціях Канади. Взаємні торговельні поступки країн щодо сплати саме цих податків є практичним проявом лібералізації світової торгівлі і сприймаються національними фахівцями, як покарання вітчизняних виробників за спроби самостійно виробити кінцеву продукцію та здійснити прямі банківські розрахунки. Найбільш привабливі зовнішні ринки є економічними утвореннями, підконтрольними транснаціональним фінансовим структурам, де за встановленими правилами ТНК мають можливість ухилятися від сплати податків практикуючі факторинг трансферти, внутрішньофірмове взаємопостачання тощо. У той же час місцевим урядам рекомендовано поповнювати бюджет шляхом перекладання додаткового податкового тягаря на плечі вітчизняних виробників. У жорсткому конкурентному просторі національні товаровиробники постійно стикаються з протекціоністськими бар'єрами, антидемпінговими процедурами, сертифікаційними перепонами. Основні типи "зовнішнього" оподаткування, які практикуються в сучасній глобалізаційній економіці, є такими:
- ПДВ (sales tax) - податок на додану вартість, фактично податок з продажу;
- КОН (consumption tax) - податок на додану частку вартості в ціні товару з компенсацією за споживання сировини;
- МПП (малазійський податок на продаж) - одноразовий податок на оголошену ціну несировинного імпорту та кінцевої вітчизняної продукції;
- СіТі (commercial tax) - комерційний податок до 30 %, запроваджений у Бірмі з метою заохочення випуску складної готової високотехнологічної продукції.
Податки типу ПДВ найпоширеніші в країнах СНД, Африки, Латинської Америки, Середньої Азії. У деяких країнах (Гвіана, Туніс, Танзанія) їх ставка сягає 29-50 %. Країни з найбільшими ставками ПДВ здатні експортувати сировину та енергоносії, з меншими ставками - частково реекспортують чи споживають сировинні ресурси, а також експортують вироблені з них напівфабрикати.
Податки типу КОН (максимум 25 %) заохочують виробництво комп-лектуючих через один технологічний переділ, гальмують сировинні та деякі комплектуючі виробництва (через один технологічний переділ) і випуск готової продукції. Вони призводять до втрати національного контролю за технологічним ланцюжком та становлення квазідержавних утворень глобального ринку типу ЄС. Країни з відносно більшими ставками КОН (Данія, Ірландія, Бельгія) виробляють комплектуючі початку технологічного ланцюжка, з відносно меншими ставками (Німеччина, Франція, Нідерланди) наближаються до кінцевої продукції. Податок невисокої ставки КОН (14 %) освоїли також Китай, Таїланд (10 %), Хорватія. Тяжіють до впровадження цього податку Південна Корея, Туреччина, Україна, а в США податки типу ПДВ чи КОН взагалі відсутні.
Податки типу МПП (до 10 %) стимулюють виробництво комплектую-чих, гальмують сировинні галузі, призводять до залежності від іноземних партнерів - виробників кінцевої продукції.
Податки типу СіТі заохочують виробництво готових товарів високого ступеня переробки, заощадження енергії та матеріалів (на них встановлено підвищену податкову ставку), запровадження інновацій і здійснення технологічних проривів на останніх переділах з одержанням найбільших прибутків. Вони гальмують сировинні і напівфабрикатні виробництва, сприяють насиченню внутрішніх ринків товарами, послугами, забезпечують робочі місця та високу конкурентну позицію на зовнішніх ринках. Такий тип податків практикують незалежні, швидко зростаючі країни - "південноазіатські тигри" (Сінгапур, Гонконг, Малайзія).
Іншим ендогенним джерелом технологічного оновлення виробництва є прискорена амортизація основних фондів виробництва, яка має свої нюанси та особливості щодо встановлення тривалості амортизаційного періоду, економічно раціональних строків служби засобів праці, порядку переоцінки його вартості з урахуванням інфляційних процесів. При проведенні своєчасних і об'єктивних переоцінок основних фондів виробництва прискорену амортизацію можна забезпечити й лінійним методом, скоро-тивши тривалість амортизаційного періоду проти економічно раціонального строку служби засобів праці. За відсутності своєчасної і повної індексації основних фондів в умовах високого рівня інфляції (понад 15 % річних) навіть методи прискореної амортизації можуть не забезпечувати процеси простого відтворення основного капіталу. Систематичне недофінансування інвестиційних процесів призвело до збільшення середнього року обладнання та подовження фактичного строку його служби (більше 30 років). У розвинених країнах компанії з метою швидшого накопичення коштів для заміни морально застарілого устаткування використовують механізм прискореної амортизації, що дозволяє їм впродовж половини строку служби обладнання списувати більше, ніж 2/3 його вартості. Це є особливо актуальним у сфері високотехнологічних галузей. Накопичення в перші роки експлуатаціївеликих амортизаційних коштів дозволяє підприємствам постійно оновлювати виробничі фонди. Російські фахівці пропонують не лише впроваджувати прискорені амортизаційні відрахування, а й відносити їх до реальних фінансових результатів діяльності із зменшенням оподаткованого прибутку. Такі заходи можуть стимулювати впровадження нових технологій, оновлення основних фондів, збільшення замовлень на постачання обладнання і сприяти зростанню попиту на товари засобів виробництва. На їх думку, іншим джерелом внутрішніх накопичень на інвестиційні цілі є прибуток: відрахування з неоподаткованого прибутку коштів, які спрямовано на капітальні вкладення (в межах 50 % прибутку).
Інвестиційний клімат економіки може формуватися також засобами "зеленої" фіскальної політики, яку спрямовано на розвиток і впровадження екологічно чистих технологій, тобто інновації для збереження природних сировинних ресурсів, зменшення ресурсомісткості та відхідності вироб-ництва. Накопичення надходжень з екологічних податків можуть компен-сувати прямі фіскальні втрати держави через зменшення основних податків на прибуток та ПДВ. З іншого боку, вони є реальними інструментами, стимулюючими виробника до технологічних інновацій для підтримки світових стандартів і впровадження новітніх технологій. Інноваційні цілі розвитку потребують, щоб "зелені" фіскальні кошти накопичувались в інно-ваційних секторальних фондах розвитку і використовувалися на розробку та впровадження передових ексклюзивних технологій виробництва.
Головним фінансовим інструментом інноваційної політики є викорис-тання коштів державного бюджету на підтримку прикладних і
Loading...

 
 

Цікаве