WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Роль фіскальної політики у формуванні інноваційного типу розвитку національної економіки - Реферат

Роль фіскальної політики у формуванні інноваційного типу розвитку національної економіки - Реферат

ставки на n процентних пунктів:
А = П - П(T - n) = nП/T, (1)
де А - державні фіскальні втрати;
П - сума платежів одного з типів податку (на прибуток, ПДВ, соціальні відрахування);
T - ставка податку;
N - зниження ставки податку, п.п.
Компенсація вказаних втрат за рахунок розширення податкової бази розраховується з припущення її пропорційного зростання відносно збіль-шення обсягу випуску в (1+q) разів:
В = qП(T - n)/T, (2)
де В - розмір компенсації прямих фіскальних втрат держави;
П(T - n)/T - обсяг платежів, які б здійснило підприємство за умови зменшення ставки податку в n разів та колишньому обсязі випуску.
Якщо формули (1) і (2) справедливі для кожного з типів податків і податкова база розширюється для кожного з них, тоді загальна величина компенсації при зниженні ставки податку на прибуток буде визначатися за формулою:
С = qП1(T - n)/T + qП2 + qП3. (3)
Оскільки йдеться про відносно малі зміни ставки податку, автори, незважаючи на деякі спрощення, виходили з припущення, що пропорції між показниками (частки прибутку, доданої вартості та заробітної плати в загальному обсязі випуску) постійні і не змінюються при зміні ставок податку та обсягів виробництва. Таким чином, загальний баланс податкових надходжень можна розрахувати за формулою:
DП = С - А. (4)
Якщо ця різниця негативна, то доходи держави в результаті зменшення ставки податку зменшуються і навпаки. Подальші модельні розрахунки визначили, що зниження ставки податку на прибуток (30 %) на 5 п.п. стають для держави виграшем: розширення виробництва приводить до збільшення податкових надходжень у розмірі 0,5 % річного обсягу випуску продукції. Щодо маніпуляцій із зниженням ставок з ПДВ (20 %) та надходжень до позабюджетних фондів (36 %), то тут зростання виробництва не компенсує прямих фіскальних втрат від зниження податкової ставки на 5 п.п. Підсумкове зменшення надходжень до казни становить 1,3 % (з ПДВ) та 0,6 % (з позабюджетних фондів) обсягу річного випуску.
Реакція виробників на посилення податкового тиску є більш виразною, ніж на його послаблення. При підвищенні ставок на 5 п.п. на прибуток держава отримує абсолютний програш у 1,3 % вартості річного випуску та зростання надходжень до державного бюджету від ПДВ (на 0,6 %) та поза-бюджетних фондів на 0,5 % вартості річного випуску. Але якщо взяти до уваги, що багато факторів, здатних вплинути на обсяг надходжень до бюджету, залишилися поза увагою аналізу, то можна прийти до висновку, що зниження податкового тиску може надати стимули до довгострокового розширення господарської активності і, відповідно, більш масштабного зростання випуску, що значно зменшить прямі фіскальні втрати держави. Крім того, полегшення податкового тягаря за інших рівних умов здатне вивести з "тіні" значну частку економічної активності, що також розширить податкову базу та послужить компенсацією у вигляді додаткових надходжень до казни. Зміна режиму оподаткування може також вплинути на податкову дисципліну підприємств щодо регулярного і повного виконання податкових зобов'язань перед державою.
Ступінь впливу зміни податкової ставки на обсяги інвестування суттєво посилюють її вплив на обсяги випуску. Респондентські запити товаровиробників показали, що при зменшенні ставки податку на прибуток на 5 п.п., капітальні вкладення збільшаться на 5 % (на 2 п.п. збільшення випуску продукції), а за умови збільшення ставки - скоротяться на 12 %. Визначена різна стратегія господарювання підприємств: частина підприємств притримується стратегії активного короткострокового зростання - для них зменшення податкової ставки є сигналом для розширення інноваційних витрат не тільки за рахунок отриманих від зменшення податків фінансових ресурсів, але й за рахунок несплати боргів, у тому числі й відсотки з несплачених податків за податковими зобов'язаннями. Інші притримуються середньо- та довгострокових перспектив зростання: тільки близько 1/3 вилу-чених від полегшення податкового тягаря коштів використовувалося б на інновації.
Стверджується, що така поведінка обумовлена фінансовим станом підприємств, який не дозволяє задовольняти поточні вимоги з боку держави, тобто накопичування заборгованості є елементом особливого типу раціо-нальної поведінки підприємств. Більша частка пені в податковій забор-гованості припадає на галузі, які несуть максимальний фіскальний тягар, що призводить до значних труднощів зі сплатою податків. Вихід із цього кола неплатежів може полягати в обмеженні розміру пені дисконтною ставкою банківського відсотку, що є цілком обґрунтованим економічною теорією кредиту.
Реакції підприємств у межах галузі на кардинальне зменшення податкового тиску (варіант - "дворічні канікули") вказує на те, що більшість галузей, які випускають кінцеву продукцію, надає перевагу "канікулам" з ПДВ з погляду потенційного зростання випуску продукції, і демонструє високу чутливість інвестиційних рішень до змін податку на прибуток. Разом з тим, зміни з питань відрахувань до соціальних фондів могли б привести до суттєвого збільшення заробітної плати робітників.
Структура власності та система контролю податкових надходжень суттєво впливає на виробничу, фінансову, інвестиційну, інноваційну та кадрову політику підприємств. За характером податкових реакцій державні, акціонерні та менеджерські підприємства суттєво відрізняються. Сприятливі зміни економічного середовища державні підприємства використовують для подальшого нарощування обсягів виробництва, навіть якщо продукція є збитковою й отримання за неї платні не гарантовано. При цьому техноло-гічні інвестиції зростають повільно. Більшість приватних (менеджерських) підприємств дотримується іншої стратегії. На позитивні податкові імпульси вони відповідають стрімкою активізацією інвестиційного процесу, що, можливо, пов'язано з особливо жорсткими обмеженнями на ринку капіталу. Акціонерні підприємства меншою мірою схильні до екстенсивного розвитку, ніж державні, але не досягають того рівня динамізму, що притаманний приватним підприємствам.
За критерієм експортної орієнтованості відгук на податкові зміни виявляє явних лідерів та аутсайдерів. Найбільшу чутливість до зниження податкових ставок частіше мають підприємства з нульовою або слабкою експортноюорієнтацією. Експортоорієнтовані галузі і підприємства, що піддаються жорсткій конкуренції на зовнішніх ринках, практично не реагують на невелике (до 5 п.п.) зниження ставки податку. Можливо, що при наявних податкових пільгах експортних галузей, таке зниження ставки податку не достатнє для підштовхування підприємства до кардинальних технологічних змін. Взагалі, в реакції галузей на "слабкі" податкові стимули зазначено стійку закономірність: приріст випуску у відповідь на незначне скорочення (5 п.п.) ставок даного податку виявляється тим вище, чим важче тягар платежів з цього податку. Однак для варіанта "сильних" податкових стимулів вона не властива. Висока податкова "реактивність" асоціюється з менеджерською або приватною формою власності, жорсткістю конкурент-ного середовища на внутрішньому ринку, негативним податковим "самопочуттям". Для підприємств, які близькі до вичерпання резервів екстенсивного розвитку, кардинальна реструктуризація та технологічне оновлення потребують відчутних податкових стимулів, тобто маржинальні зміни поточного фіскального режиму можуть виявитися
Loading...

 
 

Цікаве