WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності - Реферат

Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності - Реферат

Японії, країн Південно-східної Азії, ЄС та інших. Якщо узагальнити досвід розвитку цих країн, то з їхньої різнорідної економічної історії можна виділити одну спільну рису. Венчурна форма фінансування інвестиційних проектів, яка ототожнюється за економічним та правовим змістом з інвестиціями, в інноваціях знаходила в усіх цих країнах широку підтримку з боку влади і розповсюдження в ринковому середовищі. Очевидно, що й в Україні ця форма фінансування діяльності новаторів повинна мати місце. Водночас для надання ґрунтовних висновків у зв'язку з цим необхідно враховувати деякі національні особливості ведення бізнесу, жорсткі об'єктивні умови перехідного та посттрансформаційного періоду.
Аналіз практики розвитку венчурного бізнесу дозволяє стверджувати, що в Україні не існує досить сприятливих передумов для цього. Основними причинами такого стану є:
- дефіцит вітчизняних інвестиційних ресурсів і, як наслідок, труднощі з формуванням українського венчурного бізнесу;
- низька інформаційна прозорість ринку інтелектуальної власності, що призводить до значних труднощів з пошуком підприємств-реципієнтів та інноваційних проектів під венчурні інвестиції;
- практично повна відсутність законодавчої бази, яка регулює діяльність венчурного бізнесу (становить найважливішу проблему). До останнього часу в чинному законодавстві було відсутнє навіть саме поняття "венчурне інвестування".
Тому принципово важливо поєднати світовий досвід з українськими реаліями. Продуктивним підходом у цьому напрямі, на нашу думку, буде застосування в практиці венчурного фінансування російського досвіду. Визначальним є те, що така практика більш адаптована до реалій посттрансформаційної економіки та водночас поєднує в собі кращі світові досягнення.
Сутність цього підходу полягає в тому, що створення венчурних фондів в Україні повинно відбуватися в межах фінансово-промислових груп (ФПГ). Тобто ці фонди повинні існувати не окремо, а в межах ФПГ, що займаються науково-технічними розробками, дослідженнями. Мета утворення таких підрозділів ФПГ тісно пов'язана з пошуком, відбором і фінансуванням інноваційних проектів, що стосуються основного бізнесу великих корпоративних структур. Ще однією особливістю таких венчурних фондів у межах ФПГ є те, що вони становлять головний елемент системи ризикового фінансування нових модернізаційних та інноваційних проектів, корпоративних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.
Венчурні підрозділи ФПГ організаційно і функціонально інтегровані в профільний бізнес, і вони апріорі захищені від перспективи стати збитковими. Сутність знайденої російськими ФПГ форми інноваційного фінансування, яку можуть запозичити і українські підприємства, полягає в тому, що усередині групи зберігається власність і капітал, а управління активами фондів здійснюється особами, які знаходяться під контролем влас-ників. Це і стало тією єдино можливою альтернативою відчуженню фінансових ресурсів венчурних фондів, створюваних за традиційною моделлю. Нова технологія, отримана шляхом венчурного фінансування, з самого початку інкорпорована в структуру ФПГ та має для неї вагоме прикладне значення. Без цих ознак фінансування фундаментальних або прикладних інновацій не відбуватиметься. Для того щоб захистити фінансування інноваційних проектів усередині ФПГ, доцільно також ввести право застосування норми "збитки минулих періодів", винятково для таких компаній, які займаються інноваційною діяльністю, реалізують принципово нові проекти (новатори). Критерії відбору таких проектів розроблено в Законі України "Про інноваційну діяльність". Відповідним державним органам залишається лише їх використовувати неупереджено та без політики подвійних стандартів.
Таким чином, розвиток можливостей фінансового ринку України є головним напрямом підвищення ефективності функціонування вітчизняного фінансового механізму та наближення обсягів наявних фінансових ресурсів до продуктивного потенціалу їх використання на потреби економічного розвитку.
Література:
1. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. - М., 1995.
2. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Изд-во "Наука". - 2002. - № 4.
3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. - К., 1997.
4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. - 2001. - С. 311.
5. Гунський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка, 1997.
6. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність національної економіки України. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - Київ, 2002.
7. Иноземцев Л. Неизбежность постиндустриального мира. К вопросу о полярности современного мироустройства // Постиндустриальный мир и Россия. - М.: РАН, Эдиториал УССР. - 2000.
8. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика ХХ века // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Наука, 2002. - № 1.
9. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1.
10. Косолапов Н. Глобализация, миропорядок ХХІ века в России. Постиндустриальный мир и Россия / Под. ред. В. Хароса, В. Красильщикова. - М.,2001. - 250 с.
11. Марчук Е.К. Стратегічна орієнтація суспільства - рух на випередження // Стратегічна панорама. - 1999. - № 4.
12. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство // Економіка України. - 2002. - № 9.
13. Новокшонов Л.В., Тридюнов Ю.В. Мировое хозяйство. - ЮРИСТО, 2000.
14. Оболенский В. Глобализация мировой экономики и Россия // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Изд-во "Наука", 2001. - № 3.
15. Пахомов Ю. Україна і виклики глобалізації // День. - 2001. - 7 серпня.
16. Перес К. Технологические процессы и возможности для развития качества динамической цели. - ЮНКТАД.ХТД/RT/1/9. - 1999. - 20 december. - С. 50.
17. Ратленд П. Глобализация и посткоммунизм // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1.
18. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - К., 2002.
19. Трансформація моделі економіки України / За ред. В.М. Гейця. - К.: Лотос, 1999.
20. Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ і стратегія розвитку. - Київ, 2001.
21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. - К., Либідь, 2002.
22. Філіпенко С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. - К.: Товариство "Знання" України, 2000.
23. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи // Економіст. - 2002. - № 3.
24. Чухно А.А. Економічнатеорія. - К.: Вид-во "Вища школа", 1993.
25. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України // Економіка України. - 2001. - № 11, 12.
26. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика, 1999.
27. Энциклопедический социологический словарь / Под общей редакцией Г.В. Осипова. - М., 1995.
28. Яковець Ю. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і перспективи взаємодії цивілізації у ХХІ столітті // Економіка України. - 2000. - № 3.
Loading...

 
 

Цікаве