WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності - Реферат

Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності - Реферат

андеррайтерами, лід-менеджерами вітчизняних компаній на зовнішніх ринках, а й самі користуються можливістю залучити додаткові кошти за рахунок джерел іноземного походження. З одного боку, цей факт можна розцінити як інтеграцію фінансової системи країни в єдину світову, однак з іншого - підтекст цього порядку зовсім інший. Важливо при цьому підкреслити, що факти незадовільного рівня фінансового забезпечення вітчизняної економіки є не виокремленням ситуації з макроекономічного контексту, а суттю існуючого стану.
Разом з тим, ситуація є не настільки несприятливою, як це може здатися на перший погляд. Монетарна влада країни намагається виправити становище шляхом більш тісної взаємодії механізмів зовнішнього та внутрішнього фінансових ринків, заохочення інвеcторів до вкладання коштів у вітчизняні фінансові активи. Так, НБУ постійно удосконалює механізм рефінансування комерційних банків України через розширення переліку ін-вестиційних активів, що можуть прийматися центральним банком як кредитна застава. 31 березня 2004 року НБУ при рефінансуванні комерційних банків приймає під заставу облігації зовнішньої державної позики України (постанова НБУ від 24.12.03 № 548). До цього часу комерційні банки могли отримувати кредити НБУ також під заставу державних облігацій внутрішньої позики, корпоративні облігації, гарантії інших банків, векселі, майнові права тощо. Проте очевидно, що лише цих заходів недостатньо для подальшого розвитку вітчизняної фінансової системи, а стосовно предмета нашого дослідження - для підтримки пріоритетних галузей економіки, інноваційно орієнтованих підприємств.
На шляху удосконалення функціонування фінансового ринку України поряд із наданням податкових пільг на інвестиційні доходи існує й ряд інших, не менш важливих проблем. Однією з них є проблема підвищення ефективності управління державними корпоративним правами. Її розв'язання дозволить істотно підвищити ефективність функціонування фінансового механізму та наблизити обсяги наявних фінансових ресурсів до продуктивного потенціалу їх використання.
Станом на сьогодні ситуація в цій сфері залишається досить складною та суперечливою. По-перше, надмірний податковий тиск, незважаючи на здійснені кроки, стимулює підприємства, фізичних осіб ухилятися від сплати податків. По-друге, різноспрямовані інтереси акціонерів підприємств зі змішаною формою власності або державних підприємств, управління активами яких здійснюють приватні структури, не дозволяють продуктивно підходити до вирішення питання переходу до інноваційної моделі розвитку суб'єктів господарювання та адекватного фінансового забезпечення цього процесу. Часто під реінвестуванням отриманого акціонерним товариством прибутку відбувається де-факто приховування його реальної величини, таким чином, підприємство ухиляється від сплати податків, а на частку державного пакета акцій не нараховуються дивіденди. У результаті цього бюджет країни не отримує належну величину коштів за користування державними активами. Так, за даними виконання Державного бюджету України, у 2003 році акціонерні товариства з державною часткою в статутному фонді перерахували до бюджету дивідендів у розмірі 333 млн гривень. Це тоді, коли, за даними Держкомстату, вартість основних засобів по Україні станом на 2002 рік становила 942 млрд гривень, з яких майже чверть належить державі. Якщо перерахувати прибуток, отриманий державою від експлуатації виробничих активів, які знаходяться у власності держави у відносний показник рентабельності, то отримуємо величину 0,01 %* . Звичайно, це приблизна величина, але, на нашу думку, порядок цифр справедливий. З однієї гривні виробничих активів, що держава віддає в управління, до бюджету у вигляді дивідендів надходить лише одна сота копійки. Такий показник рентабельності значно нижче середнього по економіці України рівня.
У зв'язку з цим треба визнати потребу зміни методів управління державними корпоративними правами. Очевидно, що бюджет країни не отримує належні суми коштів від суб'єктів господарської діяльності за користуваннями державними активами. Тому, на нашу думку, єдино можливим заходом вирішення цієї проблеми є прийняття нової Концепції корпоративно-дивідендної політики, в якій передбачається розширення у межах діючого законодавства прав держави як власника щодо розпорядження чистим прибутком у господарських товариствах з державною часткою шляхом:
1) застосування більш гнучкого підходу до визначення розміру дивідендів залежно не лише від галузевих особливостей, але й від конкретної ситуації, фінансового стану кожного підприємства;
2) запровадження нового механізму використання дивідендів, отриманих на державну частку майна, зокрема створення за їх рахунок спеціального бюджетного фонду, кошти якого використовуватимуть винятково на інвестиції держави в перспективні інноваційні проекти, а також на придбання своєї частки додаткової емісії акцій у перспективних товариствах;
3) розширення прав держави як власника через поширення практики сплати дивідендів на державну частку не лише в акціонерних, але і в інших господарських товариствах (товариства з обмеженою, додатковою та повною відповідальністю, а також командитні), які до теперішнього часу дивіденди на державну частку не сплачують;
4) введення нових методів управління державними корпоративними правами щодо стимулювання інноваційної активності, зокрема, надання державним органам нових можливостей відступати від галузевого нормативу в процесі нарахування дивідендів підприємствам, які активно займаються інноваціями, реструктуризацією та оновленням виробництва;
5) впорядкування діючих систем нарахування дивідендів на корпоративні права держави в суто державному і змішаному секторах економіки. Зокрема, йдеться про встановлення однакових нормативів відрахування дивідендів (часток чистого прибутку) для державних підприємств, акціонерних товариств, 100 % акцій яких належать державі, (корпоратизованих) та акціонерних товариств, де держава вже має недержавних партнерів. Сьогодні нормативи в згаданих групах відрізняються в 2-3 рази, що ставить підприємства в нерівні умови. Нова Концепція вирішує це питання. З її прийняттям можна передбачати зростання обсягів сплачуваних до бюджету дивідендів щонайменше до 1 млрд грн на рік.
Прийняття зазначеної концепції дозволяє сподіватися на збільшення фінансової ефективності управління підприємствами, в яких зберігається частка державної власності, зокрема тих, які здійснюють інноваційну діяльність. Це важливий напрям розвитку можливостей фінансового ринку, який стимулює перехід державного сектора української економіки на інноваційний шлях розвитку.
Поряд із цими змінами існує потреба розвивати інфраструктуру фінансового ринку. Хоча сьогодні в Україні фінансовий ринок характеризується наявністю усіх необхідних елементів інфраструктури,проте залишається практично нествореним один ключовий сегмент цієї системи - інститут венчурного фінансування потреб економіки інноваційного типу. Значимість цього інституту фінансової системи для цілей фінансування інновацій і, що головне, щодо потреб новаторів теоретично і практично доведено. Достатньо звернутися до досвіду США, Канади,
Loading...

 
 

Цікаве