WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності - Реферат

Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток можливостей фінансового ринку для забезпечення інноваційної діяльності
Інноваційний шлях розвитку нерозривно пов'язаний з пошуком джерел фінансових ресурсів. Ефективна система мобілізації інвестиційних ресурсів та управління ними розглядаються у Посланні Президента України до Верховної Ради щодо концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр. як визначальна умова структурно-інвестиційної стратегії України.
Необхідно зазначити, що в сучасних умовах тотального поширення глобалізаційних процесів, які характеризуються перш за все інтеграцією локальних фінансових ринків в єдину світову систему, обмеженість інвестиційного ресурсу на ринку окремої країни не належить до проблем, що не підлягають вирішенню. Якщо для підприємців, новаторів умови пропозиції коштів національною фінансовою системою є незадовільними, то такий суб'єкт діяльності може вийти на міжнародні ринки. Пропозиція ресурсів на міжнародних ринках капіталу є практично необмеженою та характеризується широким спектром наявних альтернатив.
За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, першим українським корпоративним емітентом, який вийшов на ринок зовнішніх облігаційних запозичень, була компанія "Київстар GSM" - найбільший в Україні оператор мобільного зв'язку. На початку листопада 2002 року "Київстар" розмістила євробонди на суму USD 100 млн, що є невеликим обсягом для євроринку. Дохідність розміщення становила 12,75 %, строк - 3 роки. Менеджмент корпорації, пояснюючи мотиви емісії єврооблігацій, зазначав, що міжнародний ринок пропонує позичальникам меншу ціну та істотно більші обсяги. Тобто емісія облігацій лише одним траншем дозволила компанії "Київстар" залучити більше півмільярда гривень. На українському ринку для фінансування такого проекту необхідно було б створювати інвестиційний синдикат банків.
Досвід "Київстар" із зовнішніми облігаційними запозиченнями виявився дуже корисним для вітчизняних корпорацій. Сьогодні на міжнародні ринки вже вийшов "Південмаш", планує "Урктелеком" та інші великі українські корпорації. Відтак можна зробити висновок, що для українських компаній теоретично не існує жодних обмежень в обсягах фінансування своїх проектів.
Коли йдеться про практику виходу українських підприємств-емітентів облігацій на зовнішні ринки капіталів, то варто звернути увагу на її неоднозначність для вітчизняного фінансового ринку. Йдеться про те, що ринок втрачає привабливі та надійні для вітчизняного інвестора фондові активи. Потенційні доходи вітчизняних інвесторів стають доходами іноземних фінансових інститутів. Це зменшує ліквідність ринку, торгівельні обороти, попит, а в кінцевому рахунку - темпи розвитку не лише ринку цінних паперів, але й усієї фінансової системи країни.
До цього необхідно додати, що для розвитку вітчизняної економіки (зокрема на шляху її переходу до інноваційної моделі розвитку) в зв'язку з цією тенденцією існують також інші негативні наслідки. За таких обставин невеликі підприємства, якими здебільшого на початковій стадії свого розвитку є новатори, не мають доступу до зовнішніх ринків, а на внутрішньому фінансовому ринку ще не створений механізм фінансування інноваційних проектів (венчурне фінансування). Таким чином, новатори опиняються у замкнутому колі. Новатори, на відміну від імітаторів, за вказаних об'єктивних перешкод не можуть отримати доступ до джерел фінансових ресурсів.
З огляду на подібні умови функціонування фінансового ринку України до позитивних зрушень у даній сфері доцільно віднести скасування норми, що забороняла б українським акціонерним товариствам емітувати облігаційні позики в розмірах, які перевищують 25 % їх статутних фондів. З 1 січня 2004 року вступив у дію Цивільний кодекс, окреме положення якого фактично замінило чинну раніше норму Закону України "Про цінні папери та фондову біржу". Це, на нашу думку, вже у найближчій перспективі повинно призвести до зростання обсягів емісій цінних паперів, кошти від яких спрямовуватимуться на фінансування інноваційних проектів.
Стверджувати, що великі вітчизняні підприємства з уже створеною кредитною історією (яка дуже важлива при роботі на фінансових ринках) підпадають лише під категорію імітаторів, звичайно, буде перебільшенням. Хоча таке перебільшення допустиме, оскільки фундаментальними розробками здебільшого вони не займаються і нововведення таких підприємств мають характер удосконалення, а не прориву. Звичайно, існують поодинокі випадки реалізації великими підприємствами дійсно фундаментальних розробок, прикладом тут може бути все та ж українська корпорація "Південмаш" із світового рівня проектом "Sea Launch". Однак у більшості випадків фундаментальними розробками займаються невеликі інноваційні структури, на що вказує світовий досвід.
Саме під такий розподіл на "невеликих" новаторів та "великих" імітаторів створений та успішно функціонує механізм фінансового ринку підтримки інноваційних проектів, наприклад у США. Цей механізм фінансування складається з двох основних елементів венчурних фондів, які фінансують фундаментальні інноваційні проекти, та інвестиційних фондів, що фінансують прикладні розробки. На жаль, в Україні поки що такий механізм фінансування не створений і головною причиною є дефіцит "довгих" ресурсів, здатних фінансувати інноваційні проекти як щодо прикладних, так і фундаментальних розробок.
Проблема розпорошення банківського капіталу (а банківський сектор становить фундамент фінансової системи країни) серед великої кількості невеликих за світовими стандартами банків не дозволяє нарощувати капіталізацію банківського сектора достатніми темпами. До того ж згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" планується з 01.01.2005 р. за ставкою 5 % оподатковувати відсотки, сплачені за депозитами, у банках чи небанківських фінансових установах, процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом (пункт 2, стаття 7). Відтак, є усі ознаки того, що і сьогодні достатньо коштовний фінансовий ресурс вітчизняного походження у відповідь на введення цієї норми обов'язково зросте в ціні. У результаті будуть підірвані першооснови функціонування фінансової системи, від якої очікують підтримки системи інноваційного розвитку економіки України.
В умовах дефіциту довгих та дешевих інвестиційних ресурсів на зовнішні ринки виходять не лише підприємства реального сектора економіки України, а й комерційні банки, при цьому за національними стандартами великі. Це, перш за все, Укрсоцбанк, УкрСиббанк, ПриватБанк, Аваль. Деякі інші банки нині також працюють у напрямі виходу на міжнародні ринки запозичень. Сьогодні це в основному запозичення через синдиковані кредити. Але самі банки розглядають цей крок лише як проміжний перед випуском єврооблігацій. За даними НБУ, найбільші успіхи в цьому напрямі має Укрексімбанк, який уже отримав у кінці листопада 2003 року синдикований зовнішній кредит на суму у USD 30 млн. Банк "Хрещатик"планує здійснити синдикований зовнішній кредит у 2004 р., а у 2005 р. - запозичення на ринку єврооблігацій.
Таким чином, очевидно, що українські банки не лише виступають
Loading...

 
 

Цікаве