WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Крим на політичній карті України - Реферат

Крим на політичній карті України - Реферат

"Підтримка діяльності органів державної влади та окремих
посадових осіб").
Рівень підтримки діяльності окремих вищих посадових осіб держави в Криму і в
Україні загаломмає ще більш помітні відмінності. Діяльність голови Верховної
Ради України І.Плюща в Криму повністю підтримують майже в чотири рази менше респондентів, ніж загалом в Україні (відповідно 1,7% і 6,2%); прем'єр-міністра України В.Ющенка - у п'ять разів менше (5% і 26,7%). Це може, зокрема, пояснюватися невирішеністю гострих соціально-економічних проблем автономії, а
також тим, що в опозиції до нього знаходиться найбільш популярна партія на
півострові - КПУ.
Примітно, що ставлення населення до Президента України є практично однаковим: у Криму його діяльність повністю підтримують 9,7% громадян, в Україні в цілому - 11,4%.
Спектр політичних уподобань жителів Криму, порівняно з настроями населення
України, помітно зміщений вліво, зокрема за комуністів в автономії готові
проголосувати на 11% більше, ніж загалом в Україні, а фракція КПУ, за
попередніми прогнозами, буде однією з найбільш впливових фракцій у майбутній Верховній Раді АРК (приблизно чверть мандатів).
Третій комплекс проблем пов'язаний із облаштуванням депортованих народів,
складною міжконфесійною та міжнаціональною ситуацією на півострові. Сьогодні 60% кримських татар є безробітними; 73% місць компактного проживання репатріантів не
забезпечені водою, 25% - електроенергією; рівень їх газифікації не перевищує 3%.
В АРК лише дев'ять шкіл з кримськотатарською мовою навчання; видаються дві
газети кримськотатарською мовою. На державній ТРК "Крим" працює
кримськотатарська редакція, мовлення якої становить 7% від загального обсягу
мовлення компанії.
Високий рівень конфліктного потенціалу накопичено в зв'язку з незадоволенням ряду політико-правових вимог кримських татар щодо: визнання офіційного статусу кримських татар як корінного народу України; визнання меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу; встановлення квоти
представництва кримських татар у Верховній Раді АРК, визнання кримськотатарської мови як офіційної мови автономії тощо. При цьому, визнання кримськотатарського народу як корінного може викликати в перспективі негативні наслідки.
По-перше, вони пов'язані з можливою реалізацією права на самовизначення,
створення національної автономії кримських татар, що (в свою чергу) може
призвести до вимог забезпечення права власності кримськотатарського народу на
землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси тощо. До
того ж, за оцінками демографів, в районах, де частка кримських татар складає
20-25% населення, їх чисельність протягом наступних 10 років може збільшитися до 40%. В подальшому зазначені райони можуть стати основою формування національної державності кримських татар.
По-друге, це може створити прецедент для інших народів і національних меншин, що
може призвести до подальшої автономізації України, поставити під сумнів її
існування як цілісної держави.
По-третє, визнання кримськотатарського народу як корінного може спричинити
зростання політичної напруги в АРК, оскільки таке рішення навряд чи знайде
підтримку населення АРК: загалом лише 14,2% респондентів вважають за потрібне надати кримськотатарському народу статус корінного народу України; майже три чверті кримчан (73,4%) переконані, що цього робити не потрібно.
Про наявність міжнаціональних протиріч свідчить і той факт, що жителі Криму
різних національностей не розуміють важливості забезпечення прав своїх
співгромадян, які належать до інших етносів (наприклад, майже половина населення АРК (47,2%) переконані, що права кримських татар забезпечені достатньою мірою).
У разі вирішення проблем кримських татар, насамперед соціально-економічних,
налагодження співробітництва між ними і владою, поступового підвищення рівня їх життя, ситуація в автономії стабілізується. З іншого боку, невирішеність
політико-правових і соціально-економічних проблем кримських татар може
спровокувати їх до радикальних дій, політизації кримськотатарського руху -
ознаки такого розвитку подій уже помітні.
Четвертий комплекс проблем визначається зовнішніми факторами впливу за трьома основними напрямами: російським, турецьким та ісламським. Дія кожного з них має комплексний характер і включає фінансову, політичну, культурну, інформаційну, а в окремих випадках - і воєнну, складові. Вплив російського чинника на політичну
ситуацію в АРК зменшується; турецького та ісламського - зростає.
При цьому результати соціологічного дослідження УЦЕПД (діагр. "Погляди населення стосовно майбутнього статусу АРК") свідчать про значний потенціал проросійських настроїв в АРК, який поки що має латентну форму і не проявляється в активних діях. Майже половина (47,3%) кримчан прагне входження Криму до складу Росії (в Україні так вважають лише 4,1% респондентів). В Україні переважають думки, що Крим має бути звичайною областю в складі України (37,7% респондентів в Україні,
10% - в Криму), і що Крим повинен бути автономною республікою за територіальною ознакою (38,8% - в Україні, 25,9% - в Криму). Невисокою є підтримка статусу Криму як кримськотатарської автономії або незалежної держави (3% і 8,2%, відповідно).
Кожен із трьох факторів зовнішнього впливу має як позитивні, так і негативні
ознаки впливу. З одного боку, їх дія може бути спрямована на розвиток економіки АРК, туристичного бізнесу, створення нових робочих місць, поглиблення культурних зв'язків, залучення фінансової допомоги, в т.ч. для облаштування депортованих. З
іншого боку, за певних умов, вплив зовнішніх факторів може бути використаний для ескалації політичної напруги на півострові, активізації діяльності радикальних сепаратистських організацій, у т.ч. проросійської або ісламської орієнтації.
Загалом, політична ситуація в АРК зберігає значний конфліктний потенціал. Дія
чинників впливу (як внутрішніх, так і зовнішніх) має комплексний характер та
охоплює практично всі сфери суспільно-політичного й соціально-економічного життя автономії. Отже, перед органами державної влади, суб'єктами політичних процесів
стоять завдання нейтралізації негативних тенденцій, вироблення основ державної політики стосовно Криму на середньо- та довгострокову перспективу.
Нижче викладено пропозиції УЦЕПД щодо принципів такої політики та заходів з її реалізації.
Центр і автономія: кроки назустріч
На центральному рівні необхідно чітко визначити засади державної політики
стосовно розвитку АРК, а також створити дієві механізми запобігання та вирішення політичних конфліктів у Криму. Для цього
Loading...

 
 

Цікаве