WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету - Реферат

Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету - Реферат

угоди на ф'ючерсній біржі і ринку реального товару та їх протилежна спрямованість. Як вже зазначалося, операції хеджування призначено для зменшення ризиків, які виникають у ході звичайних комерційних операції учасників ринку строкових угод. Що стосується спекулятивних операцій, то предметом спекулятивних угод є торгівля відстроченим правом на здійснення та прийняття поставки за контрактом із метою отримання певного прибутку. Тобто спекулянт придбаває біржові контракти з метою їх продажу за більш високими (низькими) цінами для одержання прибутку за рахунок різниці між ціною біржового контракту в момент його укладання та ціною в момент його продажу. Тому створення диференціації в оподаткуванні операцій з похідними цінними паперами буде сприяти активізації діяльності на даному етапі сегмента фондового ринку.
2. Відповідно до чинного законодавства податком на прибуток підприємствобкладається різниця між доходами, які були отримані протягом звітного періоду від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів, та витратами, що були понесені платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів (Закон України "Про опо-даткування прибутку підприємств" ст. 7.6). Якщо враховувати досвід розвинених країн, бо в Україні сьогодні відсутні біржові операції з похідними цінними паперами (ф'єчерси, опціони, свопи), то сумарний обсяг капіталу, який залучається для реалізації біржових контрактів у 10 разів перевищує вартість контрактів із реальною поставкою товару покупцю. Таким чином, якщо в Україні створити умови для функціонування ринку строкових фінансових інструментів, то держава буде мати додаткове джерело надходження коштів до бюджету, при цьому обсяг надходжень буде, принаймні, у 5 разів перевищуватиме обсяги надходжень (припустимо, що вірогідність отримання прибутку складатиме 0,5), які отримує бюджет при реалізації товарів на біржових засадах.
Якщо простежити динаміку обсягів укладених угод на біржах України, то у 1995 році їх обсяг становив 544, 0 млн. грн., у 1996 - 1149,4 млн. грн., у 1997 - 7182,1 млн. грн., у 1998 - 13517, 0 млн. грн., у 1999 - 6043,1 млн. грн., у 2000 - 3544,9 млн. грн. Як бачимо, накреслилася чітка тенденція до зменшення їх обсягу. Що стосується структури украдених угод на біржах, то існує значна диференціація за видами товарів (ресурсів), які були предметом біржових угод (табл. 1).
Таблиця 1
Структура укладених угод на біржах в Україні, %
Джерело: розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2000 рік. - С. 304.
Необхідно вжити невідкладних заходів щодо усунення зазначеної диспропорції у розвитку вітчизняного фондового ринку. Запровадження механізму функціонування строкових фінансових інструментів дозволить вивести з "тіні" фінансовий капітал, зробити прозорими для контролюючих органів схеми реалізації товарів і послуг, збільшити обсяг надходжень до бюджету без збільшення податкового навантаження на господарюючих суб'єктів.
3. Велике значення для розвитку ринку похідних цінних паперів в Україні має схема розрахунку між учасниками, покладена в основу його функціонування. Відомо, що основними учасниками ринку строкових фінансових інструментів є брокерська фірма, клієнт та розрахункова палата або спеціалізований розрахунковий (кліринговий) банк. В Україні обрано учасником ринку похідних цінних паперів спеціалізований розрахунковий (кліринговий) банк. На його діяльність відповідно до чинного законодавства накладені певні обмеження. Так, у постанові Правління Національного банку України від 31.03.99 № 159 передбачено, що кліринговий банк має право щодо надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку в межах власного капіталу; вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб обмежується вкладанням коштів у статутні фонди бірж, позабіржових торговельних систем, депозитаріїв та установ, що займаються клірингом і розрахунками на біржовому та позабіржовому ринках. Крім того, спеціалізованим розрахунковим (кліринговим) банкам не дозволяється:
- проводити ризикові активні операції з коштами клієнтів (крім розміщення у визнаних першокласних банках);
- залучати кошти від населення на депозити;
- залучати міжбанківські кредити для проведення власних активних операцій;
- приймати на себе ризики третіх осіб шляхом видачі гарантій та поручительств, крім випадків, пов'язаних із проведенням відповідних розрахунків за угодами, укладеними цими особами на організованих ринках.
Такі обмеження створюють нерівні умови господарювання для установ, які належать до банківської системи (клірингові та комерційні банки), що призводить до неможливості функціонування вищезазначеної схеми (продавець? біржа?кліринговий банк? покупець), через нестачу достатнього обсягу коштів та до гальмування розвитку ринку похідних цінних паперів.
Відомо, що операції на ринку похідних цінних паперів належать до ризикових, тому обмеження щодо вкладання коштів клієнтів у такі похідні фінансові інструменти, як ф'ючерси, опціони, свопи не дає можливості кліринговому банку бути повноправним учасником зазначених угод.
Крім того, основним джерелом поповнення фонду позикових коштів банку, які використовуються у фінансових операціях є кошти клієнтів банку, які зберігаються на депозитах, також і кошти, залучені від населення. Обмеження клірингового банку щодо неможливості залучати кошти від населення на власні депозити зменшує обсяги робочого капіталу такого банку та призводить до неефективності його роботи, зменшує частку (норму) прибутку цього банку порівняно з комерційними та робить його неконкурентоспроможним порівняно з іншими суб'єктами банківської системи.
Заборона залучення міжбанківських кредитів для проведення активних операцій кліринговим банком також звужує можливості такого банку у фінансуванні операцій на ринку строкових угод у повному обсязі.
Усунення вищезазначених обмежень створить умови для запуску механізму функціонування ринку похідних цінних паперів в Україні.
4. Як вже зазначалося, базисним активом похідних цінних паперів можуть бути ціна товарів, валюти, цінних паперів, а також фондові індекси. При цьому необхідно у нормативні документи, які регулюють даний вид операцій, внести уточнення, що товар, який знаходиться у базисному активі повинен відповідати умовам, які пред'являються до біржового товару та які визначені у Законі України "Про товарну біржу".
5. Сьогодні в Україні до нормативних документів, що регулюють операції з похідними цінними паперами на фондовому ринку, відносяться Закони України "Про
Loading...

 
 

Цікаве