WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету - Реферат

Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету - Реферат

активу.
Хеджер - це особа (юридична або фізична), яка здійснює операцію щодо переносу (переходу) ризику базисного товару (активу) на готівковому ринку за рахунок тимчасової компенсації даної позиції економічно пов'язаною з нею позицією на ф'ючерсному ринку. Просте розуміння цих дій зводиться до купівлі (продажу) ф'ючерсних контрактів на будь-який товар з одночасним продажем (купівлею) такої ж кількості на ринку реального товару (тобто зучастю третьої особи) з аналогічними строками поставки та з наміром у майбутньому припинити обов'язки на ф'ючерсній біржі шляхом зворотної операції (продаж або відкуп контракту одночасно із завершенням угоди з реальним товаром).
Іншими словами, це одночасність угоди на ф'ючерсній біржі і ринку реального товару та їх протилежна спрямованість.
Наступним видом операцій із похідними цінними паперами на фондовому ринку є спекулятивні операції. Предметом спекулятивних угод є торгівля відстроченим правом на здійснення та прийняття поставки за контрактом з метою отримання "цінової різниці", яка виникає у зв'язку зі змінами умов господарської діяльності.
Спекулянти на відміну від хеджерів, які намагаються захистити угоди від ризику, приймають на себе ризики для отримання певного прибутку. Таким чином, спекулятивна діяльність пов'язана з підвищеним ризиковим інвестуванням на біржах, які здійснюють торгівлю відстроченим правом. Відбувається перетік капіталу від хеджерів до спекулянтів.
У США спекулянтів визначають терміном "speculator", що в прямому значенні означає "людина, яка займає очікувальну позицію" (очікування прибутку від зростання або падіння ціни) або (у смисловому відношенні) інвестор у ризикованих операціях.
Перш ніж говорити про функціонування ринку похідних цінних паперів, доцільно навести їх визначення, подані у чинному законодавстві. Так, у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" терміни вживаються в такому значенні:
- дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.
До деривативів належать:
- форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту;
- ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту;
- опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту.
Не зважаючи на те, що похідні цінні папери є досить новим явищем на фондовому ринку України, основні правила їх оподаткування вже знайшли своє відображення у чинному податковому законодавстві. Так, відповідно до пункту 3.2.7 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР визначено, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість надання брокерських, дилерських послуг щодо укладання договорів (контрактів) на торгівлю цінними паперами та деривативами на фондових та товарних біржах, що створені згідно з порядком, який передбачено Законами України "Про цінні папери та фондову біржу" і "Про товарну біржу".
У випадку, коли торговці цінними паперами здійснюють комісійну або комерційну діяльність із цінними паперами на позабіржовому ринку, то отримана винагорода в межах таких договорів обкладається податком на додану вартість на загальних засадах.
Крім податку на додану вартість, операції з похідними цінними паперами підлягають оподаткуванню податком на прибуток, справляння якого регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" з відповідними змінами і доповненнями.
З метою оподаткування прибутку підпунктом 7.6.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) визначено, що під терміном "торгівля цінними паперами і деривативами" необхідно розуміти будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торговцями цими паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок.
Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону, продаж товарів, до яких належать і цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п. 1.6 ст. 1 Закону) - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Таким чином, оподаткування в порядку, встановленому п. 7.6 ст. 7 Закону, операцій з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торговцями цінними паперами здійснюється щодо тих операцій, за якими відбувається передача прав власності на такі товари за плату або компенсацію.
Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що в Україні вже визначено основні "правила гри" на ринку похідних цінних паперів, тобто створено відповідне законодавче поле, але через існування окремих неузгодженостей механізм функціонування такого ринку не діє. Усунення даних суперечностей дасть змогу швидкому розвитку строкових фінансових інструментів у нашій державі. Назвемо основні з них.
1. Як вже зазначалося, основними операціями торгівлі на ринку похідних цінних паперів є хеджування та спекуляція. Перший вид операцій пов'язаний зі страхуванням ризиків як покупця, так і продавця щодо можливої зміни вартості активу, що знаходиться в основі угоди, та які виникають у ході реалізації строкових контрактів. У більшості розвинених країн хеджування вважається різновидом інвестицій, тому такі операції мають суттєві пільги при оподаткуванні. Проте різку межу між хеджуванням та спекуляцією провести дуже складно, тому необхідно визначити певні критерії щодо їх класифікації з метою встановлення різних режимів оподаткування для таких операцій.
Визначальним критерієм може бути саме тлумачення суті цих операцій. При хеджуванні завжди повинна відбуватись одночасність укладання
Loading...

 
 

Цікаве