WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету - Реферат

Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету - Реферат


Реферат на тему:
Ринок похідних цінних паперів в Україні: проблеми становлення в контексті збільшення податкових надходжень до бюджету
Основним показником соціально-економічного розвитку будь-якої країни є життєвий рівень населення або обсяг ВВП на душу населення, для створення якого потрібна наявність ресурсів, а саме: землі, праці та капіталу, обсяги яких є обмеженими. Тому в умовах глобалізації світових ринків цих ресурсів відбувається конкуренція між країнами за їх залучення для реалізації власних програм розвитку. Якщо землю та працю через існування кордонів між країнами, національних, мовних та історичних особливостей можна віднести до менш рухливих ресурсів, то для ринку капіталу не існує обмежень за такими ознаками. Саме тому основна конкурентна боротьба між державами відбувається за залучення інвестицій у власну економіку.
У даній статті обмежимо коло наших інтересів лише фінансовими інвестиціями, тобто вкладанням капіталу у придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів, інших фінансових інструментів. Необхідно зазначити, що фінансові інвестиції, в свою чергу, поділяються на прямі та портфельні. Портфельні інвестиції - вкладання капіталу в цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю за об'єктом інвестування. Вони набули поширення у міжнародному бізнесі з початку 90-х років. Крім того, портфельні інвестиції поділяються на інвестиції в акціонерні папери, боргові цінні папери, облігації, прості векселі, боргові розписки, інструменти грошового ринку (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо), фінансові деривативи (опціони, ф'ючерси, варанти, свопи). Розглянемо детально структуру фінансових інвестицій з метою визначення місця похідних цінних паперів у існуючій ієрархії портфельних інвестицій.
Українські цінні папери згідно з Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку України, схваленою Верховною Радою України 22 вересня 1995 року, поділяються на три групи: боргові, пайові та похідні. Якщо регулювання ринку боргових та пайових цінних паперів знайшли своє відображення у прийнятті відповідних законів та законодавчих актів, то похідні - дещо нове, не розповсюджене явище на вітчизняному фондовому ринку, яке потребує чіткого правового та економічного визначення, з погляду ефективності застосування даного інструменту фондового ринку. Тому більш детально розглянемо цей сегмент фондового ринку України.
Сьогодні до законів, що регулюють відносини на ринку похідних цінних паперів і забезпечують захист прав та інтересів учасників цього ринку, відносяться Закони України: "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та прийнятих відповідно до них актів законодавства України. Крім того, розроблено та подано на розгляд до Верховної Ради України проект Закону "Про похідні цінні папери", який визначає основні умови та порядок випуску похідних цінних паперів, а також встановлює основні засади здійснення посередницької діяльності в організації обігу цих видів паперів на території України.
Для більшої частини фінансових інвестицій притаманний непродуктивний характер вкладення капіталу (не у сферу виробництва). Це стосується насамперед інвестицій у державні облігації (ОВДП), які випускаються для покриття бюджетних дефіцитів, а також вкладень у банківські депозити. Щодо похідних цінних паперів, то базовим активом у даному випадку, крім цінних паперів, фондових індексів, банківських депозитів, валюти, можуть виступати товари, а точніше їх ціна. Таким чином, за допомогою похідних цінних паперів можна узгоджувати плани підприємців на майбутнє та страхувати цінові ризики в умовах невизначеності економічної кон'юнктури. Тобто угоди щодо майбутньої поставки предмета контракту (похідні цінні папери - ф'ючерси, форварди, опціони) дозволяють застрахуватися від зміни цін фінансових активів, валютних курсів, процентних ставок та власне цін на товари. Хоча при здійсненні таких угод при продажу партії товарів не відбувається безпосереднього вкладання коштів у реальний сектор економіки, але це дозволяє виробнику (особисто чи за допомогою посередника) заздалегідь визначати розмір власних прибутків, істотно зменшити ризик їх недоотримання та, таким чином, формувати і залучати інвестиції на розвиток виробництва за рахунок власних фінансових ресурсів.
Похідні цінні папери належать до "строкових" документів, тобто до документів, що реалізують право, яке матеріалізоване в них, зі строком виконання на певну майбутню дату.
Виникнення похідних фінансових інструментів пов'язане з процесом традиційних фінансових відносин (кредит, позика, акція тощо), що являють собою традиційні інструменти, направлені на нові договірні відносини. Суть цих договорів пов'язана з подоланням обмежень, що з'являються через традиційні обставини щодо майбутньої купівлі (продажу) або прав на майбутню купівлю (продаж) класичних фінансових інструментів з фіксованих сьогодні цін.
Ознакою, що характеризує цінні папери як "похідні" (вторинні), є та обставина, що ціна таких паперів визначається на основі цін товарів, валюти, цінних паперів, які складають їх базисний актив.
Похідні цінні папери представляють і формують ринок прав-обов'язків щодо відповідних товарних і фінансових активів. Торгівля похідними цінними паперами може відбуватися на біржах, зокрема й товарних.
До основних операцій суб'єктів господарювання з похідними цінними паперами на фондовому ринку належать:
- депозитарна діяльність;
- ведення реєстру власників похідних цінних паперів;
- організація торгівлі на ринку похідних цінних паперів;
- клірингова діяльність;
- розрахункова діяльність;
- торгівля похідними цінними паперами.
Розглянемо більш детально основних учасників операцій, пов'язаних із торгівлею похідними цінними паперами. До них належать хеджери та спекулянти.
Термін "хедж" (англ. hedge) - означає огороджувати, захищати або страхувати. Звідси розповсюдженим стало уявлення про хедж як про строкову угоду (угоду на строк), яка укладається для захисту (страхування) від можливого падіння вартості активу, що знаходиться в основі угоди. Вся операція, відповідно, являє собою хеджування. Ці терміни є загальними для світової практики.
Хеджування спрямовано на послаблення та усунення ризику небажаного для продавця падіння або небажаного для покупця зростання вартості активу (товару). Наслідком таких дій є сприятлива для обох боків стабілізація вартості
Loading...

 
 

Цікаве