WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Реформування суб’єктів державного управління аграрним сектором економіки України - Реферат

Реформування суб’єктів державного управління аграрним сектором економіки України - Реферат

зберігання зерна, його обробки та технологічної переробки, організація та проведення виставок, виставок-продажів, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів, культурно-освітніх заходів, благодійних акцій; надання фізичним та юридичним особам виробничих, сервісних та консультаційних послуг. У результаті цього має бути забезпечена стабілізація аграрного ринку і захист сільгоспвиробника.
До головних завдань Агентства аграрного ринку можна віднести:
- інтервенційні закупки надлишків основних сільськогосподарських продуктів і продуктів, отриманих від їхньої переробки;
- інтервенційний продаж цих продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках;
- надання доплат до цін закупки і збереження;
- надання експортних субвенцій;
- накопичення і розпорядження державними резервами сільськогосподарських продуктів, а також продовольчихпродуктів і напівпродуктів у рамках визначених завдань і призначених на для цього фінансових засобів;
- надання кредитних гарантій, за винятком інвестиційних кредитів, для підприємців, які виконують завдання, доручені їм Агентством.
До завдань Агентства також повинні належати:
- аналіз ринку сільськогосподарських і харчових продуктів;
- подання Кабінету Міністрів пропозицій щодо введення нових правових і організаційних правил, що стосуються функціонування ринку сільськогосподарських і продовольчих продуктів та пропозицій щодо правил зовнішньої торгівлі продуктами, які є предметом інтервенційної діяльності Агентства;
- ініціація й участь в організаційних заходах, спрямованих на розвиток ринку аграрних і продовольчих продуктів.
Обсяг інтервенційної діяльності Агентства вказується в річних програмах, що подаються директором Агентства Кабінету Міністрів на затвердження після консультацій з міністром аграрної політики, міністром фінансів і Радою Агентства. Ця річна програма інтервенційної діяльності повинна охоплювати:
- список основних сільськогосподарських продуктів, а також продовольчих продуктів і напівпродуктів, що є предметом діяльності Агентства;
- прогноз рівня цін, за якими Агентство проводитиме інтервенційну діяльність і розпоряджатиметься державними резервами;
- засоби, необхідні для інтервенційних дій.
Агентство повинно вести самостійну фінансову політику. Воно використовує бюджетні кошти держави, обумовлені щороку в бюджетному законі, а також його засоби можуть поповнюватися банківськими кредитами і позичками.
Агентством управляє директор, якого призначає Кабінет Міністрів України (за пропозицією міністрів: аграрної політики і фінансів), а дорадчу роль виконує Рада Агентства, до складу якої входять представники організацій сільськогосподарських виробників, організацій виробників, пов'язаних із переробкою сільськогосподарських продуктів, торгівлі, спілки споживачів і державної адміністрації.
На нашу думку, впровадження останньої, третьої, альтернативи дозволить:
- підвищити роль стратегічного планування і регуляторних функцій Міністерства та запровадити механізм координації процесу впровадження політики;
- розмежувати політичні і адміністративні функції, зокрема розмежувати їх структурно;
- розмежувати функції розробки політики і наглядові функції та власне виконавчі функції (делегування виконавчих повноважень до агентств);
- відмовитись від механізмів безпосереднього управління Міністерством підпорядкованими йому організаціями і підприємствами.
Кроки щодо удосконалення суб'єктів державного управління аграрним сектором економіки на першому етапі можуть бути непопулярними через їх неоднозначне сприйняття самим апаратом управління, проте вони повинні носити радикальний характер і бути реалізованими в короткі, жорстко визначені терміни.
Впровадження рекомендованої альтернативи потребує ґрунтовної підготовки. Необхідно розробити загальну модель системи державного управління аграрним сектором економіки, де чітко виписати функції кожного елемента та взаємозв'язки між елементами системи. При цьому потрібно враховувати зміни, що відбуваються у зв'язку з розвитком місцевого самоврядування, розвитком громадських організацій. Зміни горизонтальних зв'язків між суб'єктами державного управління аграрним сектором економіки повинні бути узгоджені зі змінами на регіональному (місцевому) рівні; зміни повинні бути системними, комплексними, науково-обґрунтованими, мати законодавче супроводження.
Література:
1. Сурай І. Від директиви до дорадництва (зміна форм державного впливу на агропромисловий комплекс) // Збірка наукових праць УАДУ: В 4 ч. - ч. 1. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - 380 с. - С. 357-365.
2. Мостовий Г. Концептуальні засади державного регулювання аграрного ринку в період його формування // Актуальні проблеми державного управління. - Харків: УАДУ при Президентові України, Харківський філіал, 2000. - С. 127-138.
3. Конституція України. - К.: Україна, 1996. - 54 с.
4. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку: Навч. Посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2003. - 288 с. - С. 144-155.
5. Про урядові комітети: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2000 р.
№ 339.
6. Про функціональні повноваження Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. № 784.
7. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 р. № 1573.
8. Про внесення змін до Положення про Міністерство аграрної політики України: Указ Президента України від 30 жовтня 2001 р. № 1021.
9. Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 29 травня 2001 р. № 345.
10. Питання Міністерства аграрної політики України: Указ Президента України від 7 червня 2000 р. № 772.
11. Про положення про структурні підрозділи Мінагрополітики України: Наказ Мінагрополітики від 8.11.2000 р. № 222.
12. Про делегування повноважень щодо управління майном державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України: Наказ Мінагрополітики від 5 червня 2001 р. № 150.
13. Про затвердження Типового положення про урядовий орган державного управління: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2000 р. № 386.
14. Про затвердження Статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України": Постанова КМУ від 14 березня 2001 р. № 240 (Із змінами, внесеними Постановою КМУ від 01.07.2002 № 872).
15. Про реструктуризацію ДАК "Хліб України": Постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 р. № 604.
Loading...

 
 

Цікаве