WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ресурсний потенціал промисловості України та розвиток конкурентоспроможності національної економіки - Реферат

Ресурсний потенціал промисловості України та розвиток конкурентоспроможності національної економіки - Реферат

колишнього СРСР, або модернізованої до сучасних вимог.
Створення конкурентоспроможного промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв'язувати основні завдання соціально-економічного розвитку та утвердження України як високотехнологічної держави є основним завданням Державної програми розвитку промисловості на 2003 - 2011 роки, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 р. № 1174.
Дослідження показують, що чим більше економічно розвинена країна, тим більше вона вкладає у наукові дослідження і активніше стимулює цю галузь. Так, країни з ВВП на душу населення більше ніж на 30 % від середньосвітового рівня вкладають коштів у наукову сферу в 1,5 раза більше. У цю групу входять США, Японія, Швейцарія, Норвегія. Навпаки, країни, що мають ВВП на душу населення менше ніж 50 % від середньосвітового (країни Східної Європи, Туреччина, Мексика), витрачають на розвиток науки в 4,5 раза менше. Відмінність у обсягах фінансування НДР між лідером серед досліджених країн (США) і аутсайдером (Туреччина) - 154 рази.
У країнах Організації економічного співробітництва і розвитку вкладення в НДР здійснюється в середньому на рівні 1,6 %, хоча згідно з рекомендаціями експертів, для поступального розвитку економіки вони не повинні бути нижче ніж 2 %. Характерно те, що з ростом вкладень зростає роль позабюджетних джерел фінансування та змінюється напрямок концентрації наукових досліджень від громадського сектора в бік бізнес-компаній. Так, у країнах, де вкладення в науку становлять майже 3 % від ВВП, основним джерелом її фінансування є бізнес - майже 2/3 загального обсягу. Наука в США, Японії, Кореї, Швейцарії, Швеції активно ведеться переважно в бізнес-компаніях, і більше ніж 70 % наукових результатів отримують у цьому секторі. Протилежна ситуація в групі країн, де витрати на НДР менше ніж 1 % від ВВП: утримання науки тут здійснюється з державних джерел, і частка бізнес-сектора незначна.
Україна за оцінками Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) у 2001 році була віднесена до країн з високою інноваційною здатністю [6]. Її індекс (технологічна активність і людський капітал) - 0,705, хоча порівняно з 1995 роком він значно погіршився. Зниження рівня інноваційної здатності характерно для більшості країн - колишніх республік СРСР (крім республік Прибалтики, Казахстану та Киргизстану). У всіх країнах - колишніх членів РЕВ - нових членів ЄС їх інноваційна здатність зросла. Серед країн, що розвиваються, відмітимо значне зростання інноваційної здатності Бразилії та Малайзії.
Обмеженість фінансових ресурсів України не дозволяє їй забезпечити на необхідному рівні бюджетні вкладення в науку. Так, держаним бюджетом 2006 року загальні вкладення держави у фундаментальні і прикладні дослідження для промисловості становлять менше 0,3 % від загальних видатків бюджету. Це не відповідає згаданим вище рекомендаціям експертів і призведе до подальшого падіння інноваційної здатності України. Більш того, така політика не сприяє зміні напряму концентрації фінансування наукових досліджень від державного в бік бізнес-компаній і залученню до країни компаній - світових технологічних лідерів.
Згідно з експертними даними, у промислово розвинених країнах, де інноваційна діяльність приватних компаній характеризується своєю цілеспрямованістю, близько 27 % наукових проектів реалізуються з високими економічними результатами, тоді як загальна картина така, що лише 0,03 % ідей і 0,8 % проектів, що починаються зі стадії завершених НДДКР, досягають фінансового успіху.
Економіка країн, що здійснюють більш інтенсивні вкладення в НДР, представлена, найчастіше, глобальними компаніями - лідерами світових ринків, що, активно проводячи наукові дослідження, мають реальні підтвердження ефективності вкладень у дану сферу. Як правило, більш інтенсивні вкладення в НДДКР здійснюють компанії, що зацікавлені в нарощуванні свого ринкового потенціалу. На високо динамічних ринках, таких як: ринки електроніки, програмного забезпечення, хімічних продуктів і фармацевтики, здійснюються найбільш інтенсивні НДДКР. При цьому найбільші вкладення в наукову сферу, як правило, роблять компанії, що займають у рейтингу не перші рядки [7].
Стимулювання впровадження новітніх розробок у країнах, що вибрали інноваційну модель розвитку економіки, здійснюється в межах могутніх державних програм, де задіяні різні правові й економічні механізми, що забезпечують успішний саморозвиток бізнесу. Водночас уряди багатьох країн усвідомили, що повноцінне використання інновацій для національного розвитку можливо тільки за умови цілеспрямованої інноваційної політики, що проводиться як транснаціональними компаніями (ТНК) на їхній території, так і на державному рівні. Сьогодні відбувається переосмислення ролі ТНК у розвитку конкурентоспроможності національних економік [6].
Україна має значний науково-технічний і промисловий потенціал, щоб зацікавити ТНК у реалізації проектів реконструкції і розвитку в нашій країні. Завдяки поєднанню власних технологічних потужностей і закордонного потенціалу закордонні інвестиції в реконструкцію і розвиток здатні підвищити рівень інноваційної і продуктивної активності самих ТНК. Існує можливість придбати нові технологічні засоби й у такий спосіб підвищити рівень конкурентоспроможності на світовому ринку. Країна-генератор може збагатитися за рахунок росту експорту, двостороннього трансферу технологій і підвищення ефективності реконструкції і розвитку на власних підприємствах. Економіки країн-реципієнтів, що розвиваються, можуть мати подібні прибутки, і навіть на рівень вище, оскільки їхні підприємства через упровадження проектів реконструкції і розвитку здатні інтегруватися у світові інноваційні центри.
Глава Уряду України на початку року презентував Довгострокову стратегію розвитку України та пріоритети діяльності Уряду на 2006-2007 роки. Ця стратегія ставить своєю метою зробити демократичну і заможну Україну рівноправним членом спільноти розвинених держав з вагомою міжнародною роллю. Уряд вважає інтелектуальний потенціал громадян України (а не метал чи вугілля) є основним ресурсом країни. Його треба ефективно використовувати та постійно розвивати. При цьому важливо бути відкритим до прийняття кращої світової практики у нових технологіях, бізнесі, державному управлінні тощо.
Література:
1. Портер М. Міжнародна конкуренція. - М., Международные отношения, 1993.
2. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. Б.Є. Кваснюка. - К.: Фенікс, 2005.
3. Вивчення реальної спроможності систем управління захистом інтересів національних виробників в умовах світової конкуренції на макро- і мікрорівні / Інформаційно-аналітична фірма ЕКСОР. - Київ, 2003.
4. Трансформация: опыт и проблемы / отчет ЕБРО: Реферат перевода. - ЭКОВЕСТ,2001.
5. Annual Report World Economic Forum. - 2005.
6. World Investment Report. Transnational Corporations and the Internationalization of R&D. - UNCTAD, 2005.
7. Житенко Е.Д. Чем богаче общество, тем больше тратит на науку? // Инновации, Россия. - № 3. - 2004.
Loading...

 
 

Цікаве