WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ресурсний потенціал промисловості України та розвиток конкурентоспроможності національної економіки - Реферат

Ресурсний потенціал промисловості України та розвиток конкурентоспроможності національної економіки - Реферат


Реферат на тему:
Ресурсний потенціал промисловості України та розвиток конкурентоспроможності національної економіки
Україна на сучасному етапі реформування національної економіки вже досягла певних успіхів. Вітчизняна економіка визнана ринковою. Крок за кроком Україна наближається до вступу у Світову організацію торгівлі. У державі змінилися на краще міжнародні рейтингові оцінки економічної свободи та конкурентоспроможності її економіки. Очевидно, що спрямованість і ефективність цих реформ може посилити конкурентоспроможність національної економіки. Водночас статус країни у світовій економічній системі буде залежати також від можливостей національних товаровиробників зайняти й утримати пристойні місця на світових і регіональних ринках товарів і послуг.
Сучасна теорія конкурентоспроможності, розроблена М. Портером, професором Гарвардської школи бізнесу [1], виділяє шість факторів (детермінант) конкурентоспроможності національної економіки:
- фактори: природні ресурси, робоча сила, інфраструктура інше;
- умови попиту: обсяг попиту та вимогливість покупців;
- стратегія фірми, її структура й конкуренти: цілі власників і менеджерів, характер конкуренції у країні;
- родинні та підтримуючі галузі, тобто забезпечений чи ні виробник конкурентоспроможної продукції підтримкою таких само конкурентоспроможних постачальників;
- випадок: винаходи, непередбачені повороти політики або зміни у світовій економіці;
- державна політика, яка здатна або посилити, або послабити вплив усіх інших параметрів, що формують економічне середовище.
Посилення чи послаблення ролі кожного з цих факторів викликає зворотну реакцію всіх інших детермінант.
Пояснимо взаємодію детермінант на прикладі державної підтримки галузей промисловості в Україні. Прийняті державою законодавчі та нормативні акти щодо державної підтримки в Україні космічної галузі (Указ Президента "Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки", 2001р.), автомобілебудування (закони України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні", 1997 р. і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються державної підтримки автомобілебудівної промисловості України", 2001р.), авіабудування (Закон України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні", 2001р.), суднобудування (закони України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", 1999 р., "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", 2001 р. і "Про національну програму будування суден для рибопромислового флоту України на 2002-2010 рр.", 2002 р.), сільськогосподарського машинобудування (Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку ринку вітчизняної техніки для агропромислового комплексу і збільшення її виробництва", 2001 р.) призвела до розвитку підтримуючих галузей машинобудування (наприклад двигунобудування) і підвищений попит на продукцію металургійного комплексу. У свою чергу, такий фактор як наявність природних ресурсів в Україні для розвитку металургійної промисловості та ресурси машинобудівного комплексу дозволили їм адекватно реагувати на потреби галузей, які отримали державну підтримку. Водночас надходження до держаного бюджету від експорту металургійної продукції дозволили державі здійснити фінансову підтримку певних галузей промисловості. Саме завдяки значному експортному потенціалу і вагомого значення для формування надходжень до бюджету металургійний комплекс отримав держану підтримку для збереження і розвитку його основних фондів (закони України "Про економічний експеримент в гірничо-металургійному комплексі", 2000 р. та "Про подальший розвиток гірничо-металургійного комплексу", 2002 р.).
Інтенсивний розвиток галузей стимулює розвиток суміжних галузей. У той же час галузі, які виробляють конкурентоспроможну продукцію, стимулюють якісний і кількісний розвиток попиту. Практично посилення кожної з детермінант впливає на всі інші. Взаємодія розвинених детермінант створює стимулююче економічне середовище.
М. Портер, ґрунтуючись на розвиненості факторів і рівня їх взаємодії, виділяє чотири стадії розвитку конкурентоспроможності країни [1]:
- перша - конкурентоспроможність на основі факторів (людські ресурси: кваліфікація і вартість робочої сили; фізичні ресурси: доступність і вартість земельних участків, води, корисних копалин, лісових ресурсів, джерел енергії тощо; ресурс знань: сума наукової, технічної і ринкової інформації, що впливає на створення товарів і послуг; грошові ресурси: кількість і вартість капіталу, який може бути пущений в обіг на фінансування бізнесу; інфраструктура: тип, якість існуючої інфраструктури (транспортна система, системи зв'язку, система банківських платежів, охорона здоров'я, житловий фонд, установи культури - все те, що обслуговує функціонування бізнесу і робить країну привабливою як місце проживання і плата за користування);
- друга - конкурентоспроможність на основі інвестицій;
- третя - конкурентоспроможність на основі інновацій;
- четверта - конкурентоспроможність на основі багатства.
Характерні ознаки стадій розвитку конкурентоспроможності подано в таблиці 1.
Таблиця 1
Характерні ознаки розвитку конкурентоспроможності
Стадія розвитку Характерні ознаки
1. На основі факторів Конкурентоспроможність досягається виключно за рахунок факторів виробництва. Конкуренція між фірмами здійснюється на основі зниження цін. Технології, що використовуються, в основному імпортні. Інвестування, в основному, "під ключ". Економіка чутлива до світових економічних криз і втрати факторів або зміни лідерства галузей
2. На основі інвестицій Конкурентоспроможність економіки базується в основному на здатності національних фірм до агресивного інвестування. Фірми активно скуповують ліцензії, вкладають невеликі кошти у власні прикладні розробки. Держава, її громадяни і фірми виступають як інвестори. Фірми встановлюють прямі зв'язки зі своїми закордонними покупцями. Зростання кількості фірм веде до посилення конкуренції
3. На основі інновацій Максимально активовані всі домінанти конкурентної переваги країни. Фірми створюють власні технології. Цінова конкуренція залишається, але вона основана не на низькій вартості факторів, а на високій продуктивності праці. Фірми розроблюють глобальну стратегію, створюють власну мережу продажів і обслуговування продукції, підвищують імідж власної марки
4. На основі багатства Країни переходять у період спаду. Рушійною силою економіки стає вже досягнуте багатство. Попит багатих формує специфічні галузі, які утримують перевагу. Галузі, в яких країна була лідером, переживають в основному спад. Конкуренція поступається місцем партнерству
Очевидно, що досягнення найвищого рівня конкурентоспроможності залежить від інвестицій та інноваційних процесів.
Визначення стадій розвитку конкурентоспроможності країни надає можливість для розуміння відмінностізавдань, що стоять перед суспільством, і відповідно особливостей в економічній політиці на кожній
Loading...

 
 

Цікаве