WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональний аспект фінансового і соціально-економічного розвитку прикордонних територій (на прикладі Чернігівської області) - Реферат

Регіональний аспект фінансового і соціально-економічного розвитку прикордонних територій (на прикладі Чернігівської області) - Реферат

Всього налічується 350 родовищ будівельної сировини.
Найбільш залучені до промислового видобування родовища торфу. За-гальна площа торфовищ регіону перевищує 200 000 га, понад половина з яких припадає на промислові поклади. Торф використовують для виробниц-тва торфобрикетів, як органічне добриво, у будівництві тощо. Більш цінні сорти торфу з низькою зольністю використовують для коксування. Кокс, одержаний з торфу, з успіхом замінує вугілля. Такі ресурсні запаси мають великий енергетичний потенціал, але економічна криза стає дедалі все сер-йознішою перешкодою для подальшого ефективного використання названих ресурсів.
Державне значення мають запаси нафти. Чернігівщина в цілому не дуже багата корисними копалинами, проте має значні поклади цієї сировини. Уже розвідано іексплуатується близько 10 родовищ. Максимальний видобуток нафти в обсязі більш як вісім мільйонів тонн був досягнутий у 1972 році. На той час це складало 75 % всього видобутку сировини в Україні.
Всього на території регіону відкрито 55 нафтогазоконденсатних родо-вищ, серед яких є унікальні по запасах і якості вуглеводневої сировини Яблу-нівське, Андріяшівське та інші. У результаті проведення пошукових робіт очікуються відкриття у випадкових відкладах на глибині 3 000-5 000 метрів, де отримані промислові проби нафти і газоконденсату. Прогнозна оцінка цих відкладень становить більше 100 мільйонів т умовного палива.
Але внаслідок структурної перебудови та відсутності фінансування кількість нафти та газу, які видобувають із свердловин, останнім часом що-річно скорочується. Тому підготовлені і почали реалізовуватися кілька про-ектів з залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів. На Лубенківсь-кому родовищі вже розпочато видобуток нафти і газоконденсату завдяки ін-вестиціям ЗАТ "Баско". Сумарний добовий видобуток становить 500 000 м2 газу і 30 т конденсату. Фірма "Укрнафтінвест" отримала ліцензію і має намір вкласти кошти в пошук нафти та газу в девонських відкладах. Українська корпорація "Зарубіжнафтогаз" взяла ліцензію на перспективну Туніську зо-ну. Значний інтерес до пошуків нафти, підкріплений намірами інвестиційної діяльності, виявляють відомі компанії "Еврогаз" та "Брітіш Петролеум".
На території регіону за останні роки геологорозвідниками знайдено ряд корисних копалин: кам'яну та калійну солі, мінеральні води, кам'яне вугілля, бішофіт, запаси якого необмежені. Ведеться пробний видобуток бішофіту, який має знайти широке застосовування в медицині та народногос-подарському комплексі як регіону, так і країни в цілому. Знайдено також рідкісні елементи - цирконій, стронцій, рубідій, цезій та інші, що в майбутньому можуть бути використані в господарському комплексі країни. Підсумовуючи вище сказане слід зазначити, що Чернігівщина має певні запаси корисних копалин, що дає підстави для її ефективної соціально-еконо-мічної діяльності.
Економічний потенціал Чернігівського регіону має значні виробничі потужності. Промисловість регіону забезпечує близько 55 % державного ви-пуску вовняних тканин, 30 % хімволокон і ниток, 62 % шпалер. Область єдина в Україні випускає пожежні машини, білкову оболонку, кордну тканину, окремі види обладнання для галузей АПК. У цілому народногоспо-дарський комплекс регіону можна назвати агропромисловим, бо це територія інтенсивного землеробства із значною питомою вагою технічних культур та достатньо розвиненої тваринницької галузі. Його спеціалізація - продукція тваринництва, виробництво картоплі, льону та зернових.
На сьогодні ситуація в промисловому комплексі є досить нестабільною. Протягом десятиліття зменшились капітальні вкладення, що призвело до зменшення обсягів виробленої продукції майже в 3 рази. Зменшились також обсяги виробництва найважливіших видів продукції та електроенергії. Падін-ня обсягів виробництва електроенергії пропорційне рівню падіння виробни-цтва, так як нові енергозберігаючі технології не використовуються. Падіння виробництва супроводжується зростанням кількості безробітних, що сприяє зниженню рівня життя населення та породжує його міграцію.
Темпи падіння виробництва продукції були більші, ніж зменшення кількості робітників, а це говорить, що відбувалось зростання собівартості продукції, зменшення конкурентоспроможності підприємств з одного боку, а з іншого - про приховане безробіття. Така ситуація пояснювала низький рівень заробітної плати в регіоні та несвоєчасну її виплату, до якої додавалася, як загальнодержавний фактор, постійна повзуча інфляція гривні.
Таким чином, Чернігівський регіон має в основному сприятливі перед-умови для життєзабезпечення населення. До того ж, після проголошення дер-жавної незалежності він перетворився на прикордонний регіон. Прикордонне розташування приховує в собі потенційні резерви покращання соціально-економічного становища регіону, які потребують дослідження і реалізації (рис. 3).
Структурні пропорції в економіці Чернігівського регіону неспроможні забезпечити нормальне функціонування власного виробництва, характер якого ресурсоємкий і переважно витратний. Існує монопольна залежність від імпорту енергоносіїв та сировинних ресурсів ключового значення з колишніх союзних республік [3].
Поглиблення диференціації соціально-економічного розвитку регіонів України відбувається на фоні глибокої кризи, що охопила всі без винятку сфери суспільного життя. Майже всі показники віддзеркалюють істотні регіо-нальні відмінності, зокрема, розмір валової доданої вартості (ВДВ) на душу населення варіює від 796 грн. у Закарпатській області до 2 868 грн. у м. Киє-ві. Рівень зареєстрованого безробіття від 0,5 % у м. Києві до 4,8 % у Івано-Франківській області. Природний приріст населення від (- 49,3 %) у Донець-кій області до (- 0,5 %) у Закарпатській. Смертність немовлят становить від 0,3 % у Вінницькій області до 14,9 % у м. Севастополі.
Наявність такої значної регіональної варіації обумовлює необхідність адаптації державної соціальної політики на рівні регіонів. Але врахування регіональної специфіки можливе лише за умови комплексного аналізу досяг-нутого рівня соціально-економічного розвитку, оцінки його сучасних та прогнозу подальших тенденцій в кожній області.
Рис. 3. Потенційні резерви Чернігівського регіону
Ідея оцінки соціально-економічного розвитку регіонів підпорядковуєть-ся концепції сталого розвитку, згідно з якою основною метою економічної ді-яльності є не нарощування обсягів виробництва, а забезпечення високого рівня життя населення при належному захисті і збереженні навколишнього середовища.
Основна мета оцінки регіонального розвитку полягає у визначенні
Loading...

 
 

Цікаве