WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу - Реферат

Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу - Реферат

державних витрат визначається не тільки зовнішніми стосовно економіки чинниками, але й станом і можливостями поточного розвитку. Такий підхід дозволяє розглядати діяльність держави в системі економічних відносин.
Може бути побудоване рівняння динаміки цивільних витрат уряду. Вони визначаються такими чинниками: масштабами і тенденціями загальної зміни економіки, що на макрорівні можуть бути описані динамікою ВВП; соціально-демографічними чинниками, що впливають на соціальні витрати уряду; пріоритетом військових витрат перед цивільними на всіх стадіях розвитку; рядом кон'юнктурних показників, що відображають "дохідну базу" державного бюджету і необхідність проведення заходів за рахунок збільшення державних витрат в окремі періоди.
Поряд з моделюванням державних витрат необхідно розраховувати і величину урядових закупівель. Включення її в розширену модель МГБ виправдане, по-перше, існуванням досить великої розбіжності між показниками попиту на товари та послуги і витратами держави; по-друге, зміною частки витрат, що відповідають угрошовому вираженні окремим елементам кінцевого попиту, в тому числі і державних закупівель; по-третє, відсутністю адекватних вимірників цих закупівель в агрегованій класифікації.
Величина кінцевого попиту з боку держави вимірюється, в основному, військовими витратами, більша частина яких має відповідний товарний еквівалент. Цивільні витрати також впливають на кінцевий попит, однак значна частина їх спрямовується на оплату праці державних службовців у невиробничих галузях і побічно стимулює попит через витрати на особисте споживання.
Розроблена в результаті теоретичних і експериментальних досліджень економетрична версія моделі МГБ надає широкі можливості для проведення імітаційних і прогнозних розрахунків соціально-економічного розвитку країни. При цьому імітаційні розрахунки здійснюються, в основному, для оцінки точності апроксимації фактичного руху параметрів, що описуються.
Імітаційні можливості моделі визначаються надійністю параметрів рівнянь та її структурою, що дозволяє врахувати найважливіші закономірності поводження системи в середньостроковому аспекті, а також короткострокові циклічні зміни. Процеси середньо- і довгострокового характеру відображаються лаговими чинниками і ланцюгами позитивних зворотних зв'язків, а короткострокові коливання економічної кон'юнктури - механізмом функціонування негативних зворотних зв'язків, і, крім того, можуть бути описані прирісними показниками.
Розрахунки по імітації в базовому періоді варто проводити по декількох напрямах. Насамперед, повинна бути здійснена оцінка ефективності взаємодії всієї множини екзогенних змінних, рівня "замкнутості" моделі протягом періоду імітації і сукупного впливу екзогенних змінних на динаміку системи. Для цього можуть бути використані методи введення випадкових відхилень, зокрема, крокова корекція помилок. Причому, особлива увага повинна бути приділена точності опису показників, що мають відношення до окремих аспектів регулювання, та оцінки ступеня їхньої обумовленості об'єктивним розвитком економіки.
Модель середньострокового прогнозування може бути продуктивно використана насамперед для оцінки проведених і намічених до здійснення заходів державного регулювання. До них варто віднести, у першу чергу, податкові реформи і бюджетну політику уряду. У той же час усі розрахунки по моделі припускають чітке розмежування задач, пов'язаних з активним і пасивним прогнозом, наприклад, визначенням траєкторій росту при зберіганні в майбутньому тенденцій динаміки керуючих змінних. Задачі, що можуть бути вирішені при пасивному прогнозуванні, дозволяють досліджувати питання про міру відповідності цілей і завдань державної політики реальним тенденціям і потенційним можливостям економічного росту. При цьому можуть спостерігатися розбіжності як у цільових, так і в структурних макропоказниках, для пояснення яких (розбіжностей) уявляється продуктивним використання в розрахунках зважених регресій, які дозволяють послабити "значимість" параметрів, сильно віддалених від поточного моменту. За такого способу опису модель (якщо прогноз - пасивний) базується на припущенні збереження в майбутньому виниклих в останні роки тенденцій економічної динаміки. Оцінка ефективності моделі як інструмента прогнозування й імітації грунтується на стабільності параметрів і відношенні результатів прогнозу до оцінки відповідних цільових нормативів, розроблених експертним шляхом. Точність прогнозу в цілому може бути оцінена як міра розбіжності між розрахунковими даними і фактичними значеннями змінних, що не включені до впливу показників, по яких оцінувались параметри.
Для здійснення активного прогнозування вибирається той варіант моделі, який зазначеним показником точності визнається найбільш задовільним. При цьому зміст активного прогнозу полягає в оцінці найбільш імовірних соціально-економічних наслідків різних альтернатив державної політики, що кількісно характеризується значеннями регулюючих параметрів у визначеному діапазоні їхньої зміни. З усієї множини розглянутих альтернатив для реалізації вибирається та, при якій протягом усіх років прогнозованого періоду досягається максимальний інтегральний економічний ефект, оцінюваний за допомогою відповідного критерію. Значення регулюючих параметрів, що відповідають такого роду альтернативі, і необхідно покласти в основу конкретних урядових програм економічного розвитку.
Література:
1. Овсиенко Ю.В. Проблемы финансовой политики в условиях перехода к рынку // Экономика и мат. методы. - 1992. - № 28. - Вып. 2. - С. 242-251.
2. Осауленко О., Карчева Г. Моделювання дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання // Вісник НБУ. - Листопад. -1997. - С. 86-97.
3. Залесский А.Б. Принципы налогообложения предприятий и последствия их применения // Экономика и мат. методы. - 1993.- №29. - Вып. 1. - С. 39-55. Соколовский Л.Е. Налог на добавленную стоимость и предприятие максимизирующее прибыль // Экономика и мат. методы. - 1992. - № 28. - Вып. 4. - С. 583-588.
4. Лавров Л.Г., Карпец Э.П. Оптимизационная модель прогнозирования фискальных и монетарных показателей // Теорія оптимальних рішень: Збірник наукових праць. - ІК НАНУ, 2004. - № 3. - С. 81-88.
5. Карпец Э.П., Лавров Л.Г. Оптимизационная эконометрическая модель межотраслевого баланса // Теорія оптимальних рішень. Збірник наукових праць. - ІК НАНУ, 2005. - № 4. - С. 110-118.
Loading...

 
 

Цікаве