WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу - Реферат

Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу - Реферат


Реферат на тему:
Принципи розробки модифікованої динамічної моделі міжгалузевого балансу
Можливості практичного застосування моделі міжгалузевого балансу в традиційній її постановці досить широкі. Підтвердженням цього може служити регулярна розробка звітних міжгалузевих балансів (МГБ) як у країнах із централізованною економікою, так і в країнах з розвиненою ринковою економікою. Серед останніх міжгалузеві дослідження особливо розвинені в Японії, де досягнуто оптимальне співвідношення між державно-монополістичним і приватним капіталом. В Україні також накопичений значний досвід у теоретичних дослідженнях і практичному застосуванні моделі МГБ для вирішення проблем розвитку національної економіки [1-3].
Спираючись на цей досвід, слід зазначити, що, хоча в теоретичному і практичному аспектах ідеологія МГБ є дуже продуктивною, вона потребує подальшого удосконалення. Це дуже актуально, оскільки Україна перебуває в стадії переходу до цивілізованих структур ринкової економіки, коли з особливою гостротою постають питання узгодження соціальних інтересів суспільства і структурної перебудови економіки з метою забезпечення цих інтересів.
У цьому контексті важливо відзначити, що підхід до кількісного опису й урахування соціально-політичних чинників, стратегії і тактики економічної діяльності уряду, який реалізується у межах традиційної схеми МГБ, поки що здійснюється поза моделлю. Існуючі економетричні моделі дозволяють оцінити економічні наслідки таких, наприклад, подій, як заморожування цін і заробітної плати, стимулювання експорту, збільшення або скорочення військових витрат, але в той же час не дають підстав для суджень про можливість їх здійснення. У такого роду моделях, включаючи і традиційну схему МГБ, не знаходить адекватного висвітлення той факт, що вибір напрямів економічної політики відбувається в результаті реакції уряду на зміну циклічних чинників зростання, чим цілком ігноруються зворотні зв'язки, що виникають як відображення впливів економічної системи на процеси прийняття соціально-політичних рішень. Ця надто загальна властивість виявляється в ряді конкретних показників прикладних моделей: у способі розбивки змінних на ендогенні й екзогенні, у специфікації рівнянь тощо. Зокрема, в макроекономічних моделях змінні, що характеризують економічну діяльність держави, як правило, віднесені до екзогенних, а сценарні блоки, що формують сукупність екзогенних змінних, або просто постулюються, або обгрунтовуються поза модельними, чисто політичними гіпотезами.
Співробітниками Інституту кібернетики пропонуються такі підходи, що дозволяють істотно "пом'якшити" особливо жорсткі обмеження, обумовлені зазначеною властивістю традиційного апарату економіко-математичного моделювання, що позитивно впливає на спроможність моделі враховувати прямі і зворотні взаємодії між соціально-політичними і матеріальними чинниками економічного розвитку [4, 5]. Вирішення цієї проблеми не може базуватися на традиційному підході до побудови макроекономічних моделей рівня МГБ. Тому необхідна розробка на базі схеми МГБ моделі соціально-економічної системи більш високого порядку з визначенням у ній прямих і зворотних зв'язків між соціально-політичними і власне економічними чинниками. Однак такий "лобовий" підхід неможливий через відсутність системи показників, що кількісно відображає процеси соціально-політичного характеру. На нашу думку, у даному випадку можна знайти поліативне рішення - врахувати в моделі тільки ту частину параметрів соціально-політичного розвитку, що безпосередньо "зв'язані" з економічною системою і мають кількісні вимірники. Це може бути досягнуто в результаті представлення економіки як цілісної системи, виділення в ній регулюючого блоку й опису закономірностей функціонування системи в термінах взаємодії між регулятором і регульованим об'єктом.
Внаслідок запропонованого розширення меж побудови МГБ за рахунок введення додаткових чинників, які не включалися раніше до ендогенних змінних, з'являються умови для виявлення і опису в об'єкті моделювання прямих і зворотних зв'язків, що, як і в технічних системах, замикають ланцюги регулювання. З аналізу відомих типів регуляторів випливає припущення про принципову можливість використання різних схем регулювання в процесі моделювання економічної системи. При цьому регулятор може включатися в модель як її функціонально значимий елемент, або розглядатися як доповнення системи.
Однак у практичних розрахунках типові схеми регулювання не завжди дозволяють відобразити всю різноманітність регулюючих впливів в економіці. Розбивка системи на підмножини регулюючих і регульованих показників може бути здійснена в результаті ряду перетворень, що мають на меті упорядкування елементів за характером зв'язків між змінними. У нашому випадку під перетворенням структури, що описує економічну систему, будемо розуміти приведення її до такого упорядкованого вигляду, що забезпечує визначення контурів прямих і зворотних зв'язків, які інтерпретуються як причинно-наслідкові. При цьому під упорядкуванням системи, що моделюється, будемо вважати таке розташування її елементів, при якому кожний наступний елемент залежить від найбільшої кількості попередніх і найменшого числа наступних елементів. Викладені принципи побудови розширеної моделі МГБ можуть бути подані у вигляді такої блок-схеми.
Рис. 1. Блок-схема основних взаємозв'язків комплексу моделей аналізу і розвитку економіки
Сформульовані цілі і методологічні основи побудови комплексної моделі економіки, що враховує процеси державного регулювання, значною мірою визначають її специфікацію. До ендогенних змінних у межах цієї специфікації насамперед необхідно віднести ті економічні характеристики, що так чи інакше відображають процес прийняття рішень у загальнодержавному масштабі. Тобто це показники, що кількісно описують процеси державного регулювання - елементи державних витрат, змінні, що виражають податкові і кредитно-грошові відносини тощо.
Зауважимо, що розходження в цільових настановах і орієнтирах під час побудови будь-яких моделей мають дуже суттєве значення і впливають на зміну набору екзогенних змінних. Важливою відмітною ознакою запропонованого підходу від більшості моделей економічної динаміки є виключення змінних, що відображають основні напрями державної економічної політики, з набору екзогенних показників. Виходячи з цього, усі показники, що характеризують процеси державного регулювання, розглядаються в подальших
Loading...

 
 

Цікаве