WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Потреби людини в життєвих цінностях і фактори впливу на них - Реферат

Потреби людини в життєвих цінностях і фактори впливу на них - Реферат

потреб, і менше - колективно-виробничих, суспільних.
Не зрозуміло, чому потреба людини в праці марксистами називається матеріально-духовною. Ми вважаємо, що вона належить до соціальної, оскільки її носієм є людина. У системі потреб необхідно виділяти суто соціальні (родинні стосунки, самовираження, спілкування, впевненість у майбутньому).
Для пояснення сутності потреби розглянемо її відмінності від поняття "інтерес", порівняємо їх роль як впливових чинників на виробництво. У марксистській літературі, що відбиває виробничі відносини, названо твердження, за яким рушійною силою прогресивних змін у суспільному виробництві є не потреби, а інтереси. Це, на нашудумку, визначається кількома причинами, зокрема розробкою й популяризацією категорії "інтереси особи соціалістичного суспільства", які розглядаються, виходячи з інтересів комуністичної партії, як побудова справедливого суспільства, комунізму на планеті. Сучасні економісти також вважають, що інтереси є рушійною силою суспільного прогресу [1]. На нашу думку, такий погляд пояснюється тим, що через поняття "інтерес" як поняття психологічне легше реалізувати ідеологічні завдання.
Разом з тим, немає єдиної думки щодо змісту понять "потреба", "інтерес", "мотив". Б.М. Воронцов пише, що конкретною формою прояву потреб є інтерес, який "служить близькою причиною (а що тоді є далекою причиною - авт.) дій людини" [2]. Він своєрідно відрізняє поняття "потреба" та "інтерес". Потреба, на думку Б.М. Воронова, виражає відношення со-ціальної необхідності, інтерес як соціально-економічне явище - стосунки щодо задоволення потреб. "Потреби тісніше пов'язані з виробництвом, інтереси - з розподільними відношеннями". При цьому автор виходить і сучасних трактувань категорій суспільного виробництва.
Але ж з багатьох видів цінностей, на нашу думку, потреби в них, взагалі, існували до створення суспільного виробництва. До таких видів належать потреби в харчуванні, воді, житлі, почуттєвих насолодах тощо.
Необхідно згодитися із загальною думкою багатьох авторів, які вважають, що потреби людини мають суспільно-історичний характер, залежать від епохи її життя, за змістом, структурою, обсягами - від способу виробництва, а також від традицій, звичаїв, життєвих умов людей, багатьох інших чинників.
Кожній суспільно-економічній формації властиві свої системи потреб та їх задоволення. Оскільки в суспільстві діє закон підвищення потреб, тому відбувається динамічне їх множення, соціалізація, окультурення тощо [1]. У зв'язку з цим повинні отримувати динамічний розвиток і засоби та методи забезпечення зростаючих потреб, механізм їх задоволення, а отже, й інтереси, пов'язані з умовами реалізації потреб, зокрема з розподільчими відносинами. При цьому потрібно пам'ятати, що "безпосередньо мотиви, які направлені на поведінку людей, являють собою результат складної взаємодії потреб та інтересів з існуючою в суспільстві системою цінностей" [2].
Інтереси шліфуються, потреби розвиваються з удосконаленням особистості людини, зміною соціально-економічних умов її життєдіяльності, перетворенням на якісно новій основі виробництва і так званої невиробничої сфери. Інтереси, підпорядковані певним чином задоволенню потреб, мають свою систему, еволюцію.
Окремо зазначимо, що в нових економічних умовах неправильним є підхід, коли повністю нехтуються державні інтереси або їх абсолютизують. Не потрібно також огульно відкидати або негативно характеризувати всю соціалістичну систему інтересів в цілому, а суспільних, політичних, класових, групових зокрема.
Не потрібно абстрагувати особисті інтереси, принижувати інші, робити субординацію інтересів, оскільки люди в більшості випадків незалежні в діях, тому і потреби їх індивідуальні, разом з тим підпорядковані колективним, суспільним та іншим. Інтереси повинні бути збалансованими і динамічними у всіх сферах суспільного життя.
Це ж стосується інтересів, що асоціюються, зокрема, з формами власності. Рівноправність різних форм власності, якщо вона і буде досягнута, не означає їх рівнозначність у економіці країни, відбитті інтересів держави, аналогічно інтересів людей, зайнятих у різних галузях народного господарства. Тому фактор форми власності у системі потреб має своє значення.
На інтереси людини у різних сферах її буття впливає безліч факторів. У виробництві вона, зокрема, зацікавлена в заміщенні її праці технікою. Застосування технічних засобів виробництва забезпечує в кінцевому результаті примноження благ. У поширенні застосування техніки є пряма виробнича потреба окремого колективу індивідів. Вона визначається широкими експлуатаційними можливостями машин і автоматів, дякуючи яким такі засоби задовольняють відповідні потреби не тільки підприємств, де вони експлуатуються, але й працівників цих підприємств. Потреби людини в механізації її праці об'єктивно обумовлені часом, необхідністю підвищення ефективності виробництва.
У виробництві і людина, і техніка можуть виконувати одну й ту ж роботу. Але техніка нерідко переважає в параметрах її виконання (швидкості, якості виконання, вантажопідйомності). Зате людина здатна приймати рішення в умовах невизначеності, екстремальності, тобто у процесах, робота машини чи автомата яких не програмується. Однак якщо техніка експлуатується людиною, то людина, на відміну від техніки, очікує від праці результатів - засобів, що дозволяють їй задовольняти свої потреби. Якщо техніка - це фактор виробництва, його атрибут, то людина не тільки працівник, але й індивідуальність, сім'янин, член трудового колективу, член суспільства. Причому вона залежна від колективів, з якими працює, крім того, вчиться, відпочиває, займається спортом, бореться за досягнення очікуваних результатів.
Одночасно кожна людина безліччю зв'язків поєднана з суспільством, залежить від нього. Разом з ним включається у виробництво і розподіл благ, входить до суспільно-економічної системи: капіталістичної, соціалістичної, ринкової, прямує до інформаційної ери.
Тому її потреби залежать, до того ж діалектично, від потреб сус-пільства, колективів, до яких вона входить.
Розглядаючи визначення, що стосуються потреб, поділимо їх на дві групи:
- первині - внутрішні збуджуючі фактори (потреба в задоволенні організму вітамінами);
- вторинні - засоби, якими задовольняються первинні потреби (у
Loading...

 
 

Цікаве