WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Потреби людини в життєвих цінностях і фактори впливу на них - Реферат

Потреби людини в життєвих цінностях і фактори впливу на них - Реферат


Реферат на тему:
Потреби людини в життєвих цінностях і фактори впливу на них
Людина за своєю природою прагне до матеріального достатку, жит-тєвого комфорту, знань, творчої діяльності, підвищення морального та культурного рівня, отримання задоволень, особливо почуттєвих, щастя, краси, схильна до самовираження тощо. Її потреби дуже різноманітні за їх видами, способами задоволення, орієнтовані на дефіцитні й недефіцитні, дорогі й дешеві життєві засоби. Вони - динамічні, але на певний період можуть бути й статичними.
Особливе значення для людини мають потреби в продуктах хар-чування, одязі, нормальних умовах життя, праці, саморозвитку, сімейному щасті. У значної частини населення важливими є також потреби в участі в управлінні виробництвом. Люди хочуть впливати на суспільно-економічні процеси, які відбуваються в країні. Тому дискусійними є питання змісту, структури, обсягів потреб, ступеня їх раціональності тощо.
У зв'язку з багатогранністю потреб задоволення їх потрібно роз-глядати у різних аспектах (як фактор поведінки особистостей та як суспільне явище), оскільки, як вважає В.Є. Козак, комплекс потреб людини обумовлюється фізіологією самого організму і соціальним середовищем існування індивіда. Крім цього, взаємодія виробництва і споживання обумовлює у будь-якому суспільстві дію закону підвищення потреб.
Проблеми задоволення зростаючих чи змінних потреб населення необхідними цінностями виробників, що відповідно задовольняють його конкретні вимоги і запити, завжди є актуальними.
Проблемам потреб, встановлення понятійного апарату, визначення їх ролі як рушійної сили перетворень виробництва та іншим аспектам присвячена значна частина наукових праць, досліджень політиків, учених, зокрема економістів В.Є. Козака, В.С. Марцина, В.М. Новікова, статиста А.В. Головача; зарубіжних авторів, зокрема Герцберга, Ф. Котлера, Маслоу, К. Маркса, Б.М.Мочалова. Метою написання статті є узагальнення положень праць цих науковців та розробка власної концепції потреб людини.
Марцин В.С. потреби розуміє як об'єктивну необхідність досягнення визначених матеріальних, духовних і соціальних умов життя, що забезпечують неухильний розвиток суспільного виробництва і людини як головної продуктивної сили [1]. На наш погляд, у даному випадку умовами життя можна вважати лише окремі (потреба мати необхідний освітній рівень, рівень зарплати), а в домашніх умовах - кімнатної температури тощо). Ф. Котлер стверджує, що потреби - це конкретні матеріальні об'єкти, послуги, дії [2]. Але ж матеріальні об'єкти та умови життя - поняття різнорідні.
За К. Марксом, потреба - це здатність до споживання, вона має форму бажання, наміру споживати ті чи інші матеріальні блага [3]. На нашу думку, потреба - це здатність до споживання, оскільки продукт виробництва має таку здатність. Крім того, як зазначалося, потреби не обмежуються тільки матеріальними благами, як не обмежуються вони й умовами життя. Не всі потреби забезпечують неухильний розвиток суспільного виробництва і людини як головної продуктивної сили. Кожна дитина має свої потреби, але їх не можна віднести до тих, що забезпечують неухильний розвиток суспільного виробництва. Це ж стосується пенсіонера, військовослужбовця, лікаря.
Придбаваючи у магазині пожитки, продукти харчування чи й автомобіль, пересічна людина менш за все думає про те, як розвивати виробничі сили, а то й, взагалі, про це не думає. Кожний політик також менше думає про пожитки чи продукти харчування. Для нього важливими є інші проблеми. Для віруючої людини, а тим більше священика, такими є потреби, пов'язані з богослужінням. Тому тлумачення В.С. Марцина потреб як політизованого явища - не правильне.
Отже, визначення потреб у працях К. Маркса, В.С. Марцина обмежені, оскільки вони все-таки політизовані. Такі визначення можуть розглядатися лише для умов висвітлення потреб з відповідних політичних позицій. Їх не слід показувати як загальні при тлумаченні сутності потреб.
У визначеннях щодо потреб, як ваду, на нашу думку, необхідно назвати викривлення в частині літературних джерел під впливом різних чинників: недосконалості розробки положень теорії соціалізму, ринкової економіки для умов України, політичних ідей різних партій, зокрема новостворених (християнських, аграрних, соціалістичних, комуністичних), перенесення соціалістичних поглядів на потреби в сучасні умови тощо.
Багатьма вченими марксистської орієнтації на перше місце ставиться потреба людини в суспільно-політичній діяльності. Б.М. Воронцов вважає, що "без виховання політичної потреби неможливо сформувати у членів суспільства розумні потреби. Саме безідейність, суспільна пасивність, аполітичність вбирають обивательське - міщанське - ставлення до життя" [1]. Такі погляди сформовані під впливом ідей побудови комунізму в усьому світі. Зазначимо, що політична спрямованість потреб актуальна для частини суспільства.
Як показує практика, чудово почувають себе в суспільстві і користолюбні люди, які стоять поза політикою. Певним категоріям дер-жавних службовців в Україні взагалі забороняється входити до політичних партій, так що ж їх потрібно вважати такими, що не мають розумних потреб. Потреби відповідних груп населення залежать від їх політичної схильності (зокрема, потреби у спеціальній пресі, політичних правах, участі в полі-тичній діяльності) або від релігійної орієнтації (наприклад, потреби у скромних харчах, відповідних формах одягу) тощо.
За марксистською економічною теорією, вершиною потреб вважається матеріально-духовна потреба людини в праці. Даний погляд визначається положеннями цієї теорії, за якими тільки праця людини є джерелом її багатства. На нашу думку, джерелом багатства є, у першу чергу, природа. Не випадково К. Маркс під виробництвом розумів пристосування речовин природи для задоволення потреб людини. Одним із протиріч є його теорії. Воно виражається в тому, що джерелом багатства він вбачав лише працю. Таким джерелом є також і гроші як позаприродний продукт людини, коли вони знаходяться у вигідному обороті, сприяють перетворенню і підвищенню ефективності виробництва.
З розвитком суспільства, на нашу думку, закономірно вдоско-налюються засоби виробництва, в результаті чого творцем багатства най-частіше стає техніка. Діяльність людини переходить у сферу задоволення власних
Loading...

 
 

Цікаве