WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Податкова складова економічної безпеки України - Реферат

Податкова складова економічної безпеки України - Реферат


Реферат на тему:
Податкова складова економічної безпеки України
Безпека, згідно з тлумачним словником, - це поняття, що відображає стан захищеності від несприятливих, небажаних і шкідливих для нормального функціонування тієї чи іншої системи, її прогресивного розвитку загроз та їх можливих наслідків. Відштовхуючись від такого розуміння, економічна безпека в найбільш загальному вигляді може бути визначена як режим функціонування держави в особі законодавчої, виконавчої і судової влад, при якому забезпечуються невразливість і незалежність економічних інтересів держави щодо можливих зовнішніх і внутрішніх загроз і впливів. Тобто економічна безпека являє собою сукупність умов і факторів, що забезпечують позитивну динаміку національної економіки, її здатність задовольняти суспільні та індивідуальні потреби, зводити до мінімуму загрози зовнішнього і внутрішнього характеру.
Стаття 17 Конституції України проголошує забезпечення економічної безпеки поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності найважливішою функцією держави, справою всього українського народу. Згідно з теорією американського вченого Абдурахмана Маслова, потреба людей у безпеці посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Задоволення потреб в економічній сфері є найбільш важливою умовою функціонування будь-якого цивілізованого суспільства. Водночас, на думку академіка О. Бандурки, саме в економічній сфері містяться головні загрози для національної безпеки України [1].
Одну з фундаментальних складових системи економічної безпеки становить податкова, оскільки вона забезпечує фінансовими ресурсами практично всі складові економічної безпеки: фінансову, кадрову, соціальну, екологічну, правову тощо. Податки є головним джерелом фінансових ресурсів, що централізовані державою для задоволення суспільно необхідних і законодавчо встановлених потреб, тобто забезпечення життєдіяльності суспільства. Подібні тенденції характерні багатьом країнам світу.
Проблема податкових реформувань на сьогодні є однією з найпопулярніших у вітчизняній економічній науці, проте на цьому фоні дещо за межами залишається їх розгляд як інструменту забезпечення економічної безпеки. Разом з тим, значення податкової складової в сучасному світі настільки велике, що зміст завдань, які стоять перед податковою політикою, без розгляду їх з позицій взаємозв'язку та взаємовпливу з економічною без-пекою здатне призвести до втрати послідовності та ефективності податкової стратегії.
Сьогодні існують всі підстави говорити про багаторівневу систему податкової безпеки на рівні держави, окремих регіонів, підприємств, а також окремої особи. Це означає, що з податковою системою пов'язані інтереси не тільки суспільства і держави, але й усіх громадян, груп населення, підприємств і організацій. Надання державою членам суспільства суспільних благ і послуг, пов'язаних зі створенням нових робочих місць, підтримкою загальної зайнятості, соціальним забезпеченням і соціальним захистом, освітою і охороною здоров'я, охороною природного середовища і безпекою, а також їх кількість і якість практично повністю залежать від масштабів податкового потенціалу країни, ефективності і справедливості податкової системи. І хоча податковий потенціал визначається загальним економічним потенціалом, проте не можна скидати з рахунку вплив податків на стан економіки. Податки і податкова політика повинні сприяти забезпеченню розвитку економіки, фінансової системи і фінансових відносин у країні і регіонах для того, щоб були сформовані необхідні фінансові умови та ресурси для соціально-економічного розвитку держави і її регіонів, успішного протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам.
Таким чином, податки і податкова система об'єктивно включені в систему економічної безпеки, і це реалізується із декількох позицій. По-перше, як ресурсний фактор, що перебуває в руках держави. По-друге, як інструмент впливу на економічні і соціальні процеси. Втретє, як фактор зворотної залежності функціонування держави від платників податків, адже порушення податкової безпеки зможе стати реальною загрозою ефективному державному устрою. При цьому, коли підійти до податкової безпеки як складного явища, то вирішального значення набуває системність, що дає можливість виявити органічну єдність усіх перерахованих аспектів.
Природно, що кожен із визначених чинників здатен мати як позитивний, так і негативний (фактор ризику) вияв впливу податків на рівень економічної безпеки. Крім того, значення податків як фактора економічної безпеки залежить від багатьох зовнішніх умов: особливостей конкретного етапу економічного розвитку, характеру економічної політики, що реалізується, реального співвідношення фіскальної і регулюючої функцій податків, що відображається в податковій політиці тощо.
Розглянемо детальніше напрями, за якими податки і податкова система включені в систему економічної безпеки. Спочатку йшлося про характеристику податкової безпеки як ресурсного фактора.
Податки були і залишаються основою існування будь-якої держави. Податкові платежі і збори формують більше 70 % доходів Зведеного бюджету України.
Стосовно впливу на економічні і соціальні процеси, то в довгому ланцюгу причинно-наслідкових зв'язків податки здійснюють суттєвий вплив на соціально-економічний стан суспільства. Те, що сучасна податкова система формувалася в умовах довготривалої кризи в державі, суттєво відобразилося на кількості, структурі та якості податкових надходжень. Досвід розвинених країн, що також був в основі створення національної податкової системи, виявлявся не завжди корисним для нашої країни. Прагнення впровадити всі елементи ринкової економіки на перехідному етапі призвело до того, що податки важким тягарем лягли на підприємства, які і без цього перебували в критичному стані через недосконалість урядової політики. Теорія оподаткування не враховувала і галузеву специфіку.
Принципове питання в оподаткуванні полягає у тому, щоб визначити, як розподілиться ставка податку між виробником і споживачем для того, щоб спрогнозувати, наскільки скоротиться виробництво при зростанні витрат у виробника на величину тієї частки ставки податку, яку він повинен буде сплатити. Інше питання: наскільки скоротиться попит на оподатковуваний товар з боку покупця. І нарешті, на яку величину зросте ринкова ціна товару при оподаткуванні новою ставкою. На жаль, ці аспекти не стали вирішальними при визначенні основних напрямів податкового реформування. Визнається, що в орієнтирах оподаткування були допущені суттєві глобальні прорахунки. Серед них:
1) врахування інтересів переважно держави;
2) орієнтація на короткотерміновий результат, спрямований на усунення бюджетних проблем. Середньострокові і довгострокові орієнтири, пов'язані з діловою активністю, інвестиційними процесами залишилися поза увагою податкової та економічної політики в цілому;
3) ігнорування наслідків розподілу податкового навантаження між сторонами оподаткування при введенні новихподатків чи зміні податкових ставок.
На жаль, і сьогодні основними платниками податків залишаються галузі матеріального виробництва, незважаючи, що частка їх прибутку в економіці поступово скорочується. Принциповим є
Loading...

 
 

Цікаве