WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Парадигма „баланс інтересів” та її роль у дослідженні зовнішнього середовища суб’єктів господарювання - Реферат

Парадигма „баланс інтересів” та її роль у дослідженні зовнішнього середовища суб’єктів господарювання - Реферат


Реферат на тему:
Парадигма "баланс інтересів" та її роль у дослідженні зовнішнього середовища суб'єктів господарювання
Цивілізаційний розвиток суспільства і, перш за все, його продуктивних сил, виробничих і виробничо-природних взаємозв'язків супроводжується стійким зростанням чисельності населення на планеті та різким підвищенням рівня господарського освоєння території, ускладненням міжнародних політичних і геополітичних відносин через суттєве збільшення кількості країн - їхніх учасників - у кінці ХХ ст.
Одночасне прискорення висхідного розвитку людства по цивілізаційних сходинках зумовило надзвичайне розгалуження міжнародного поділу праці, активізацію демовиробничого природокористування. У зв'язку з цим ускладнилася світова система суспільно-політичних і економічних відносин, диверсифікації процесів міжнародного інтегрування і глобального напруження в світовому економічному просторі та дуже ускладнилися процеси пізнання системи світових геополітичних, економічних відносин, відносин у сфері "суспільство - природа" тощо. Усе це викликало появу нових підходів до вивчення навколишнього середовища, зумовило формування нових концепцій та парадигм, які у своїй сукупності складають методологічні засади фундаментальних досліджень фактично з будь-якої наукової проблематики.
Крім того, відповідно до класифікації досліджень за загальнонауковим, міждисциплінарним і галузевим напрямами виділяються і різні за своєю змістовно-узагальнюючою сутністю світоглядні, основоположні підходи та парадигми - з одного боку, та більш галузево-спеціалізовані - з іншого. У суспільних науках до основних належать парадигми стадійно-цивілізаційного розвитку, глобалізації та регіоналізму. На перший план у другій половині ХХ століття вийшла і екологічна парадигма та тісно пов'язана з нею парадигма стійкого розвитку.
Під час пізнання складних процесів і відносин геополітичного, суспільного та суспільно-природного характеру все більш чітко просліджуються більш-менш завуальовані інтереси їхніх учасників, що лежать в основі цих відносин. Конфлікти таких інтересів не тільки призводять до розвитку зазначених відносин, але й часто-густо викликають хвилі міждержавних і міжрегіональних етнополітичних, міжконфесійних, фінансових, торговельних, екологічних та інших напружень.
Донедавна, категорія "інтерес" майже не вживалася в вітчизняній науковій літературі, що було зумовлено типом політичної і економічної системи, характером виробничих відносин, самою ідеологією та світоглядом у соціалістичному суспільстві. З набуттям незалежності та адаптацією до нових ринкових умов господарювання в Україні у наше життя ввійшла і наукова категорія "інтерес" стосовно різних об'єктів діяльності, як дуже важлива для підвищення економічної активності населення та господарювання. Досить швидко завдання гармонізації інтересів держави, суспільства та суб'єктів господарювання стало важливим пріоритетом суспільного розвитку країни.
Розуміння основного значення категорії "інтерес" у безкінечних конфліктах і протистояннях кінця ХХ-початку ХХІ століть призвело до легалізації цієї давно визнаної у західному світі наукової категорії у пострадянських країнах і набуття нею "світового" статусу. Зміст категорії "інтерес" трактується у Тлумачному (2005) та Філософському (1986) словниках, в Економічному словнику-довіднику (1995) [2, 4, 3]. Як загальнонаукова категорія, інтерес у Тлумачному словнику визначається, як "… те, що йде на користь кому-, чому-небудь, відповідає чиїмсь прагненням, потребам" [2].
У контексті економічної проблематики, в Економічному словнику-довіднику розглядаються "інтереси економічні", що визначаються як "об'єктивні, спонукальні мотиви, економічної діяльності людей, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у суспільному поділі праці, еволюцією відносин… власності та управління нею" [3].
Розглядаючи цю категорію у змістовних аспектах стосовно найрізноманітніших відносин, що функціонують і цементують світове суспільство на початку ХХІ століття, можна прийти до висновку: у світі сформувалася чітка, ієрархічно організована, багатоаспектна та багаторівнева система інтересів, які досить складно узгоджуються і, часто-густо, виключають один одного. Тому їхнє збалансування життєво необхідно на усіх рівнях організації світової спільноти - від глобального до регіонального та локального. Опанування цього безперечного факту в політичних і дипломатичних колах, ученими і громадськими діячами дає підстави для введення у науковий обіг парадигми "баланс інтересів".
У зв'язку із загостренням найрізноманітніших інтересів як на світовій арені, так і всередині більшості країн саме парадигма їхнього балансу починає відігравати основну роль в ієрархічній системі парадигм. Адже в основі суспільної ефективності влади як вирішального чинника розвитку будь-якої країни є збалансованість інтересів громади і влади, центру і регіонів, виробників і споживачів, великого, середнього і малого бізнесу, населення і громадських інститутів, а також інтересів різних політичних структур, фінансово-промислових груп тощо.
Інтереси, як такі, генеруються множиною "агентів" - їхніх носіїв - які потенційно існують і повинні узгоджуватися на різних територіально-ієрархічних рівнях. На глобальному рівні до їхніх основних груп можна віднести:
1) інтереси співіснуючих на землі цивілізацій;
2) інтереси геополітичних "ядер" світу та окремих країн;
3) інтереси транснаціональних компаній та окремих країн щодо збереження їхньої економічної безпеки;
4) інтереси забезпечення всезростаючого попиту людства у природних ресурсах і збереження природного середовища;
5) у майбутньому - інтереси землян і неземних цивілізацій та ін.
Враховуючи сучасні пріоритети розвитку людства, зважаючи на загальнолюдські цінності, вважаємо, що до найважливіших принципів урахування парадигм балансу інтересів на рівні людського суспільства доцільно в першу чергу віднести:
- гуманізм, що передбачає пріоритети загальнолюдських цінностей на тлі забезпечення міжконфесійної, міжетнічної та загальнополітичної толерантності;
- демократизм, що передбачає верховенство суспільних інтересів над груповими чи амбіційно-індивідуальними, забезпечення прав і свобод людини;
- збереження сприятливого для життєдіяльності людини середовища в його громадсько-політичному, економічному, соціальному та природному аспектах;
- забезпечення стадійно-еволюційного сходження країн і регіонів у своєму розвитку;
- уникнення подвійних стандартів у вирішенні найрізноманітніших між- та внутрішньодержавних проблем та інші.
Збалансування інтересів безлічі суб'єктів, зокрема до інтересів суб'єктів господарювання, лежить в основі стійкого, соціально-економічного і екологічно збалансованого розвитку людства, окремих країн і регіонів, уникнення різномасштабних інформаційних, фінансових, міжконфесійних торговельних, а інколи і справжніх, війн і конфліктів. У зв'язку з різким загостренням останніх та їхнімрозповсюдженням практично по всіх континентах наприкінці ХХ століття сформувалася нова наукова дисципліна - конфліктологія. Основні наукові дослідження в ній донині проводяться переважно у сфері міждержавних етно-політичних і воєнно-політичних відносин.
Поняття "інтерес" у цьому контексті трактується як "… певним чином оформлене суб'єктивне вираження об'єктивних потреб у предметі або об'єкті воєнно-політичного конфлікту" [1, с. 29]. При тому, що цій категорії не приділяється багато уваги у етнонаціональних і політичних дослідженнях, Г.М. Перепелиця відносить її до детермінант конфліктної свідомості, зміст якої він визначає як взаємозв'язок понять: інтереси - образ ворога - цілі - завдання [1].
У міждержавній політичній царині зіткнення інтересів призводить до чисельних конфліктів щодо збереження територіальної цілісності країн, уточнення їхніх кордонів тощо, в економічній - до виникнення
Loading...

 
 

Цікаве