WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Особливості венчурного бізнесу та перспективи його розвитку в Україні - Реферат

Особливості венчурного бізнесу та перспективи його розвитку в Україні - Реферат

відбору перспективних проектів є потенціал відповідного ринку, фірми та її менеджменту;
2) фінансові ресурси спрямовуються на організацію та підготовку виробництва. На цьому етапі важливу роль відіграє управлінське вміння венчурних інвесторів;
3) надаються необхідні фінансові ресурси для виробництва нової продукції, створення іміджу нової фірми, торговельної мережі;
4) здійснюється комерціалізація нововведень. На цьому етапі венчурні капіталісти починають отримувати дохід.
Венчурні інвестиції, на відміну від класичних, не потребують гарантій, капітал вноситься без застави, на безпроцентній основі, як пай у статутний фонд фірми на певний термін (до 7 років); середня норма доходу значно вища, але й ризик більший; надається не лише капітал, а й управлінське уміння; інвестування здійснюється поетапно; існує тривала зацікавленість інвестора в успішному виконанні робіт венчурною фірмою, адже отримати дохід він зможе через 5-10 років після початку інвестування; прибуток венчурними фінансистами отримується після виходу акцій підприємства на відкритий ринок.
Інноваційна модель розвитку, побудована на венчурному бізнесі як окремому виді підприємництва, необхідна для успішного соціально-економічного розвитку України. Однак вона вимагає ряд передумов, зокрема, законодавчого врегулювання венчурного бізнесу в нашій державі, наявності певної кількості інвесторів із достатнім обсягом капіталу, які зможуть стати суб'єктами венчурної діяльності.
Сам термін "венчурний бізнес" уже протягом кількох років вживається в ряді законодавчих актів України, а саме: Рішенні Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 січня 2002 року № 8, 9, Постанові Верховної Ради "Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні" від 16 червня 2004 р., проте до цього не дано визначення суті, функцій, принципів діяльності саме венчурних фондів і венчурних фірм. Про актуальність і необхідність розвитку цих інститутів, зазначено в Програмі діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям" [4].
Уперше на законотворчому рівні функціонування венчурних фондів було передбачено Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" [3]. Проте в цьому законі йдеться лише про інвестиційні фонди, які проводять діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів із метою отримання прибутку від їхнього вкладення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість, тобто інвестиції в уже існуючий бізнес або нерухомість.
Питання венчурного фінансування також не вирішує і Закон України "Про інноваційну діяльність". Зокрема, передбачена лише процедура фінансової підтримки Державною інноваційною фінансово-кредитною установою інноваційних проектів шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг, що здійснюється за умови наявності гарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо [1].
Передумовами розвитку венчурного бізнесу в Україні є високий рівень освіти населення, наявність науково-дослідних інститутів, зростання кількості приватних малих і середніх підприємств, збільшення попиту на фахівців інженерної спеціальності, високий кваліфікаційний рівень трудових ресурсів, особливо на існуючих і колишніх підприємствах військово-промислового комплексу.
В Україні на сьогодні зареєстровано 170 венчурних фондів. Необхідно зазначити, що інвестування у цінні папери венчурних інститутів спільного інвестування (ІСІ) має ряд податкових переваг порівняно з безпосередніми інвестиціями у цінні папери або об'єкти нерухомості. Поки кошти інвесторів перебувають у інвестиційному фонді - вони не оподатковуються. Оподатковується дохід інвесторів, який вони одержують у разі:
- продажу цінних паперів ІСІ третій особі;
- викупу у інвесторів компанією з управління активами ІСІ цінних паперів, випущених ІСІ (наприклад, під час викупу цінних паперів ІСІ при ліквідації фонду; за заявою інвестора в будь-який день - для відкритих фондів);
- виплати дивідендів інвестиційним фондом, якщо це передбачено Проспектом емісії цінних паперів ІСІ.
Ставка податку і порядок оподаткування відрізняються залежно від того, ким є інвестор - фізичною чи юридичною особою, і в якому з вищеперерахованих випадків він отримав інвестиційний дохід. У випадку, якщо інвестор - юридична особа, його прибуток від інвестицій до фонду оподатковується за ставкою 25 %.
Інвестиційний прибуток, отриманий інвестором - фізичною особою - у разі викупу інститутом спільного інвестування цінних паперів ІСІ, оподатковується за ставкою 5 %. Дохід, отриманий у вигляді дивідендів за цінними паперами ІСІ, і дохід, отриманий від продажу цінних паперів ІСІ третій особі, оподатковується за ставкою 13 %.
Відповідно до п. 4.2.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від операцій з активами ІСІ або доходи, нараховані за активами ІСІ, не включаються до складу оподатковуваного доходу [2]. Таким чином, володіючи цінними паперами ІСІ, ви не платите податки до моменту реалізації цих цінних паперів або до моменту виплати дивідендів за цінними паперами ІСІ. У разі ж безпосереднього володіння цінними паперами або нерухомістю доходи від операцій з цими активами або доходи, нараховані за ними (відсотки, дивіденди, орендна плата), потрапляють в оподатковуваний дохід.
За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, відбувається приріст вартості активів венчурних фондів. Зокрема, за результатами ренкінгування (порівняльного ранжування) венчурних інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ), яке було проведене дирекцією Української асоціації інвестиційного бізнесу, визначено найактивніші венчури, що діють в Україні (табл. 1).
Необхідно зазначити, що на шляху розвитку ринку венчурного капіталу в сфері інноваційного бізнесу в Україні стоять серйозні проблеми: на високі ризики, властиві інноваційним проектам на ранніх стадіях реалізації, накладається загальна економічна і політична нестабільність і невизначеність у країні; нестача капіталу, який формується з різних джерел (фінансових ресурсів великих корпорацій, банків, індивідуальних вкладників, пенсійних і благодійних фондів, страхових компаній тощо); складність пошуку відповідних кандидатів для інвестицій внаслідок слабкого розвитку інноваційної інфраструктури; чим вищий фінансовий ризик, тим важче підприємцю отримати необхідне фінансування для його проектів і тим вищу ціну необхідно платити за залучені кошти; низький рівень підприємницької культури та навичок, необхідних при підготовці інноваційно-інвестиційних проектів, відсутність кваліфікованих спеціалістів з управління венчурним капіталом;законодавчо не закріплено діяльність венчурних фондів (в Україні немає закону про венчурні фонди); значний обсяг кримінального капіталу в українській економіці, що негативно впливає на процеси взаємодії підприємців та інвесторів. Крім того, головним ризиком венчурного бізнесу в Україні оператори ринку називають "складні умови для виходу інвестицій" [12].
У світі
Loading...

 
 

Цікаве