WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Особливості венчурного бізнесу та перспективи його розвитку в Україні - Реферат

Особливості венчурного бізнесу та перспективи його розвитку в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Особливості венчурного бізнесу та перспективи його розвитку в Україні
Трансформаційний період розвитку української економіки триває понад десятиліття. За цей час спостерігалися високі темпи економічного зростання, яке триває більш як 5 років. Експортно-імпортні операції, за результатами 2004 року, сягають 60 % ВВП. У фінансовій сфері країни спостерігаються помірні та контрольовані темпи інфляції, курс національної валюти є стабільним, валютні резерви центрального банку зростають, підвищуються реальні доходи більшості населення [14].
Проте фахівці [5, 6, 9, 13] вважають, що економіка країни розвивається екстенсивним шляхом, а високі темпи приросту пояснюють ефектом "зростання ями". Структура експорту та імпорту України потребує покращання, оскільки в експорті занадто висока питома вага товарів із низьким рівнем доданої вартості, а в імпорті - енергоносіїв. Існує велика кількість проблем у бюджетній та соціальній сферах. У зв'язку з цими обставинами важливою є проблема структурної перебудови економіки на основі впровадження інноваційної моделі розвитку з використанням світових і вітчизняних здобутків у сфері науково-технічного прогресу. Визначальним чинником інноваційного розвитку є інтеграція науки та виробництва, об'єднання промислового, банківського та торговельного капіталу у потужні структури, здатні продукувати високотехнологічні, конкурентоспроможні продукти та послуги. Відмова від здійснення ризикових, але перспективних підприємницьких проектів на практиці несе загрозу значно більших фінансових втрат для економіки і суспільства загалом через втрату конкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Світовий досвід впровадження інноваційної моделі розвитку економіки свідчить, що її невід'ємним елементом є венчурне підприємництво. Терміни "венчурний капітал" і "венчурний бізнес" беруть початок від англійського слова "venture", яке перекладається як "ризикове підприємство або започаткування". Венчурне підприємництво - це діяльність, спрямована на впровадження ризикових проектів для одержання прибутків, підприємницького та засновницького доходів шляхом організації компанії, що займається впровадженням нововведень і подальшим їхнім розвитком. Венчурне підприємництво виконує функцію прискорювача інноваційного розвитку і здатне не тільки вивести економіку країни на вищий рівень, а й забезпечити прорив вітчизняних технологій на світові ринки [11]. Венчурний механізм відіграв важливу роль у реалізації базових інновацій в галузі мікроелектроніки, автоматизації промислового виробництва, біотехнології тощо. За підтримки інвесторів ризикового капіталу знайшли широке практичне застосування такі науково-технічні розробки, як мікропроцесор, персональний комп'ютер, інтернет-технології. За допомогою венчурного капіталу було створено американську фірми "Apple", "Netscape", а також реактивний двигун, кулькову ручку, кольоровий папір тощо.
Венчурний бізнес сприяв якісним змінам у структурі виробничих сил суспільства та суттєво вплинув на виробничі відносини. Зокрема, цей бізнес підтримав малий та середній наукоємний бізнес, забезпечивши симбіоз знань, фінансів та управління. У межах економічної теорії це відображено у нових моделях економічного зростання з ендогенним технологічним процесом, в яких, крім традиційних факторів виробництва (праця, капітал), виділено і такий фактор як людський капітал [7, с. 40-51].
Від того, наскільки успішно функціонує венчурний механізм сьогодні, залежить швидкість комерціалізації нових перспективних наукових ідей та технологічних розробок і, як наслідок, конкурентоспроможність національної промисловості в умовах глобалізації економічних відносин. Тому державні органи високо розвинених країн світу активно підтримують розвиток венчурного бізнесу, який може здійснюватися в трьох формах, а саме:
1. Участь як партнера з обмеженою відповідальністю у фондах, які засновуються і управляються професійними менеджерами венчурного бізнесу, або придбання акцій венчурних фірм через первинний ринок цінних паперів.
2. Організація квазісамостійної дочірньої фірми (внутрішній венчур) із керуючими - співробітниками корпорацій, а фінансування такої фірми здійснюється за рахунок коштів корпорації.
3. Пряме фінансування малих венчурних фірм державними, регіональними структурами або приватним капіталом.
Умовами венчурного інвестування є:
1. Наявність у фірми привабливого інноваційного проекту з відповідними характеристиками, тобто наявності бізнес-плану, експертних висновків.
2. Суспільна потреба у конкретному нововведенні.
3. Наявність відповідного управлінського персоналу, який здатний реалізувати цей проект.
4. Недержавна форма власності фірми (підприємство повинно бути акціонерним або під час фінансування стати акціонерним).
5. Інноваційний проект повинен забезпечити зростання капіталу в середньому на 50 %.
6. Фірма повинна мати узгоджений варіант виходу венчурного інвестора з бізнесу, тобто механізм продажу акцій [15].
Механізм венчурного фінансування полягає у тому, що великі банки, промислові фірми, спеціалізовані венчурні фонди надають кошти новим малим фірмам для розроблення перспективних ідей, не вимагаючи ніяких гарантій, розраховуючи лише на значний прибуток у разі успіху (рис. 1). Середня норма доходу капіталу перебуває в межах 30-60 % і є досить привабливою. Але така діяльність пов'язана зі значним ризиком. За словами відомого венчурного капіталіста Тіма Драйпера: "Венчурний бізнес - це коли інвестуються 10 компаній, з них половина стає банкрутами, у трьох інвестиції повертаються, одна дає 10-кратне зростання, й у ще одній компанії прибуток в 100 разів перевищує вкладення" [17].
?
Рис. 1. Особливості венчурного механізму фінансування нововведень
Венчурне фінансування не є позикою, це фінансування в обмін на частку в акціонерному капіталі (з 5 % до 50 %) нових фірм. Венчурні інвестори не лише контролюють їхній розвиток, а й безпосередньо беруть участь в управлінні новими фірмами [12].
Венчурний фонд формується за рахунок внесків венчурних інвесторів, які для управління фондом створюють венчурну інвестиційну компанію і призначають венчурний інвестиційний комітет. Інвестиційний комітет затверджує і приймає остаточне рішення щодо вкладення венчурного капіталу. Кінцева мета діяльності венчурного фонду полягає в отриманні прибутку від продажу пакета акцій інвестованих технологічних компаній, коли вони досягли ліквідності. Якщо компанія, у період перебування в ній як співвласника і партнера венчурного інвестора, домагається успіху (якщо її вартість протягом 5-7 років збільшується в кілька разів порівняно з первинною, тобто до інвестицій), ризики обох сторін виявляються виправданими й усі одержують відповідну винагороду.
Особливості венчурного фінансування полягають у тому, що воно здійснюється поетапно, надання фінансових ресурсів для наступного етапу залежить від якості виконання попереднього, асаме:
1) виділяються кошти для створення підприємства, доопрацювання ідеї, специфікації нового продукту чи послуги, дослідження ринку, розроблення бізнес-плану. Головними критеріями
Loading...

 
 

Цікаве