WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки - Реферат

Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки - Реферат


Реферат на тему:
Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки
В.І. Вернадський ще на початку ХХ ст. прогнозував, що з розвитком суспільства біосфера Землі перейде в нову фазу - ноосферу, тобто сферу розуму, де вирішальна роль, за його визначенням, належатиме духовності суспільства, формуванню якої безпосередньо сприяє освіта.
Нині світ вступив у так зване постіндустріальне суспільство, для якого характерним є зростання розумової компоненти змісту праці. Економіка у цей період розвивається не на базі емпірично накоплених навичок, а на відповідному обсязі теоретичних і спеціальних знань, які дозволяють творчо осмислювати реальну ситуацію. Знання й освіта набувають економічної цінності. Саме на базі творчого використання знань розвинені країни світу забезпечують зростання добробуту, перш за все, шляхом створення нових робочих місць, зокрема таких, які пов'язані з ринковими перетвореннями (менеджер, координатор у галузі інформаційних ресурсів тощо). Згідно з даними Світового банку, уже в 1994 р. 76 % національного багатства США складав людський капітал, тобто сукупність накопчених знань та умінь, які використовуються у виробництві й у повсякденному житті, тоді як на фізичний капітал припадало 19 %, природний - 5 % у загальному обсязі. У країнах Західної Європи ці показники відповідно становили - 74, 23 і 3 %, у Росії - 50, 10 і 40 %. В Україні, на жаль, аналогічні підрахунки не проводились. Можливо саме тому багато керівників різного рангу, а часто і науковців, на відміну від політичної еліти, не лише країн так званого "золотого мільярда", а й Китаю, проявляють свою недалекоглядність, не визнаючи нагальну потребу в державному інвестуванні освітньої сфери як головному джерелі примноження багатства.
Відомий фахівець у галузі сучасного менеджменту П. Друкер стверд-жує, що освіта не підпорядкована правилам "вільного ринку" та еконо-мічним законам попиту та пропозиції; не виділяється високим ціновим відчуттям, не підходить під стандартні економічні моделі, а поведінка задіяних у системі освіти осіб не відповідає класичним економічним теоріям. Твердження, що освіта не є об'єктом "купівлі-продажу", базується на наступних факторах:
- за ефективність освіти однаково відповідають як той, хто навчається, так і той, хто навчає. Тобто якість освіти, її цінність створюється як одною, так і іншою сторонами. Виробництво і споживання знаходяться у нерозривній єдності;
- результати освіти проявляються не одразу. Розрив у часі веде до недооцінки праці освітян. При цьому необхідно пам'ятати, що молодь, яка нині здобуває освіту, буде працювати і у 2040-2050 роках. А розвиток суспільства за цей період, очевидно, приведе не лише до багаторазової зміни поколінь техніки, а й зміни змісту праці. Оцінка результатів діяльності зміниться також;
- освіта - соціокультурний інститут суспільства, відповідальний за збереження та передачу культурних цінностей і технологій діяльності від одного покоління до іншого;
- фактори, що визначають попит на освіту, мають переважно неціновий характер. Вони обумовлені намаганням людини до пізнання себе і навколишнього світу, постійним зростанням інтелектуального потенціалу суспільства;
- освіта сприяє зміцненню демократії. Адже саме вона забезпечує формування всебічно і добре інформованого громадянина, яким важко маніпулювати.
Освіта, як відомо, виконує щонайменше дві найважливіші функції: виховну та економічну (шляхом здійснення підготовки кваліфікованої робочої сили у пропорціях, масштабах і кількості, потрібних народному господарству). Як свідчить статистика і результати наших досліджень, за рахунок підвищення освітнього рівня робочої сили зростає продуктивність праці, ефективність виробництва. Тобто освіта не є чимось зовнішнім відносно інших сфер життєдіяльності людини. А тому освіту, проблеми її розвитку необхідно розглядати в комплексі інших галузей, проблем людства, однією з найважливіших, серед яких є проблема стійкого розвитку і виживання, забезпечення добробуту населення. Освіта є важливим засобом розв'язання життєво важливих проблем.
В умовах сучасного технологічного прогресу, широкого впровадження інформаційних технологій, використання інтелектуального капіталу, а саме і зростаюча професійна компетенція кадрів, забезпечує виживання й економічний успіх будь-якого колективу. А тому управління знаннями стає важливим інструментом підвищення ефективності всіх видів діяльності.
У доповіді "Освіта і компетентність в Європі", опублікованій у 1989 р. "Круглим столом Європейських промисловців", підкреслюється, що корпорації розглядають освіту як стратегічні інвестиції, життєво важливі для їх майбутнього процвітання. Тому й не дивно, що останнім часом так активно формується ринок освітніх послуг, обсяг яких до 2005 р., за підрахунками фахівців, складе у світі 90 млрд. дол. США.
До речі, обсяг освітніх послуг і в Україні зростає (табл. 1). У розрахунку на душу населення вони зросли із 4,3 грн. в 1996 р. до 25,9 грн. у 2000 р. Наші дослідження свідчать, що і в перспективі суттєво зросте обсяг послуг освіти як в Україні в цілому, так і в кожному регіоні. Цьому сприятиме головний закон ринкової економіки - закон попиту та пропозиції. Сьогодні активно зростає попит на ці послуги (це помітно як у державному, так і у недержавному сегменті економіки). Разом з тим спостерігається і тенденція зростання пропозиції, що проявляється, перш за все, у зростанні освітнього рівня населення, його освіченості (табл. 2).
Таблиця 1
Динаміка розвитку платних послуг виховання та освіти
Таблицю складено на основі даних Статистичного збірника: Реалізація платних послуг населенню на внутрішньому ринку України. - К., 2000. - С. 8-9, 28-29.
Як видно із табл. 1, лише за вказаний у таблиці час майже у 21 раз зросла реалізація платних послуг виховання й освіти, а споживання - у 22,5 раза.
Таблиця 2
Чисельність осіб, які навчались, у розрахунку на 10 тис. населення
Таблицю складено на основі даних: Соціальні індикатори рівня життя населення. - К.: Держкомстат. - 2001. - С. 63.
Як видно із табл. 2, в Україні швидко зростає роль вищої освіти в підвищенні освіченості населення, а, значить, - і реальної економіки.
Проблемі виміру прямого та опосередкованого внеску освіти в еко-номіку країни та визначення ефективності
Loading...

 
 

Цікаве