WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Обґрунтування концепції ресурсно-приватної мотивації до праці у суспільному виробництві - Реферат

Обґрунтування концепції ресурсно-приватної мотивації до праці у суспільному виробництві - Реферат

відповідають змінному попиту кожної людини чи сім'ї. Цей факт, до речі, визначає необхідність здійснення підприємствами узгодженої маркетингової та інноваційної діяльності зі створення і випуску продуктів-новацій, оскільки первинні потреби змінні.
Схематично процес задоволення потреб людини, який він, на нашу думку, є, показано на рис. 1.
Чинники впливу на первинні потреби
Первинні потреби
Задоволення потреб побутових
Придбання об'єктів потреб
Включення носіїв потреб у процес споживання Доведення об'єктів потреб до суб'єктів Виробництво об'єктів потреб
Ресурси обмінних засобів
Накопичення обмінних засобів для придбання об'єктів потреб
Джерело накопичення обмінних засобів
Рис. 1. Схема забезпечення об'єктами потреб їх суб'єктів
Цей процес включає:
- усвідомлення і визначення людиною поточних і перспективних життєвих завдань, зокрема з відновлення сил, покриття побутових втрат (заміна зношеної техніки, придбання домотехніки);
- запровадження новацій, які перетворюють життєвий процес тощо;
- установлення (інстинктивне чи усвідомлене) кожною людиною первинних потреб, визначення (інтуїтивне) факторів, що на них впливають, і корегування первинних потреб;
- вибір конкретних об'єктів приватних потреб (що можуть бути на ринку, необхідно замовити для виготовлення тощо);
- визначення джерел отримання обмінних засобів (власні кошти, залучені кошти, натуральний товарообмін);
- накопичення обмінних засобів і створення їх надлишку як умови постійного отримання необхідних об'єктів.
Задоволення потреб залежно від їх виду слід розглядати не тільки як споживання продуктів харчування, використання пожитків, а відповідно і як перетворення життєвого процесу (відпочинку, виконання побутових робіт тощо). Причому цей процес слід розглядати як дуже динамічний і складний. Для науковців його слід розглядати щодо:
- задоволення матеріальних умов для достойного життя сім'ї;
- еквівалентної результатам творчої праці суспільної її оцінки;
- задоволення потреб у засобах та умовах для проведення науково-дослідної роботи;
- визнання результатів досліджень як суспільно необхідних і впровадження їх у практику;
- оприлюднення результатів досліджень, у тому числі через видання монографій;
- відсутності криміногенного оточуючого середовища тощо.
Динаміку чисельності наукових кадрів, за даними Держкомстату, наведено у табл. 2 і табл. 3 [8, c. 360; 9, с. 351-352].
Таблиця 2
Динаміка чисельності докторів наук
1995 1999 2000 2001 2002 2002, у %
до 1995 2003 2004 2004, у % до
1995
Доктори наук, усього 9 759 10 223 10 339 10 603 11 008 112,8 11 259 11 573 118,6
у тому числі
у віці, років
31 - 40 270 224 232 221 225 83,3 235 227 84,1
41 -50 1 826 1 736 1 698 1 650 1654 90,6 1 613 1 653 90,5
Виїхало за
межі України 59 32 26 23 27 45,7 13 13 22,0
З наведених даних видно, що чисельність науковців у творчому віці мала тенденцію до зниження. Це свідчить за притуплення матеріальних стимулів і умов для творчої праці науковців. Не випадково у 90-х роках спостерігався їх чисельний виїзд за межі України, який продовжувався і на початку 2000-х років.
Таблиця 3
Динаміка чисельності кандидатів наук
1995 1999 2000 2001 2002 2002, у %
до 1995 2003 2004 2004, у % до
1995
Кандидати
наук, усього 57 610 59 547 58 741 60 647 62 673 108,8 64 372 65 839 114,3
у тому числі
у віці, років
31 - 40 11 463 9 415 9 305 9 408 9 829 85,7 10 218 11 091 96,8
41 -50 17 426 17 113 16 654 16 620 16 794 96,4 16 777 16 661 95,6
Виїхало за
межі України … 104 125 139 128 79 74 -
Виїзд за межі України здійснили також артисти, фахівці у галузі комп'ютерних технологій та інших творчих категорій.
Внаслідок багатьох причин, у тому числі обмеженості матеріально-енергетичних і фінансових ресурсів, складною проблемою для держави є створення в країні виробничо-матеріальної бази задоволення усіх запитів людини. А її запити, як правило, мінливі, зростаючі. Їх задоволення як рушій виробництва вимагає від нього постійно змінювати чи оновлювати номенклатуру і асортимент продукції, що випускається, види і структуру послуг, що надаються при її реалізації споживачу, вдосконалювати засоби виробництва, а в загалу - сприяє соціально-економічному прогресу.
Зазначимо, що не тільки розрізнені запити окремих людей у сукупності впливають на обсяги і структуру виробництва. Такий своєрідний вплив здійснюють окремі групи людей, споріднених родом занять (рибалки, спортсмени), способом життя (інваліди). Так, потреби, викликані громадсько-політичною або науковою схильністю, викликають розвиток
виробництв відповідної інформаційної продукції. Але такий розвиток обумовлений зміною первинних потреб конкретної групи людей.
Потреби людей, до речі, - не тільки впливові фактори, що, як правило, прогресивно змінюють виробництво. Багато з них породжуються в ньому й можуть тут гаснути у зв'язку зі зміною номенклатури і асортименту продукції, тобто з виробництвом нових об'єктів потреб, що змінюють зміст первинних, процес їх задоволення.
У процесі задоволення потреб і накопичення обмінних засобів населення розширює поле творчої діяльності, застосування своєї професійної праці у виробництві (сферах послуг і торгівлі), невиробничих сферах. Бажання людини задовольнити свої потреби, особливо при обмежених ресурсах обмінних засобів змушує її до активності в пошуку і надбанні необхідних засобів, зокрема на підприємстві, де вона працює, або у підприємницькій діяльності, в інших сферах господарювання.
Разом з тим відповідно до розвитку продуктивних сил, НТП постійно змінюється спосіб життя населення, його рід занять, освітній, культурний рівень, умови праці, побуту, відпочинку. А при цьому процесі змінюються і потреби, які у кожної людини є динамічними.
Тому динамічними є виробництво та структура послуг, що задовольняють відповідні потреби населення. Перспективними, на нашу думку, виробництвами, що автоматизують побут, є нові технології будівництва житла, засоби його оснащення, зокрема керовані сенсорно, голосом.
До того ж, що слід окремо зазначити, потреби людини у своєму віковому перетворенні та розвитку випереджують здатність виробництв до випуску засобів їх задоволення. Тому намаганнями виробників досягти цього задоволення визначаються їх орієнтири і стимули для вдосконалення виробництва, здійснення новацій з підвищення якості та покращання асортименту продукції, що випускається, відповідно оновлення засобів її виготовлення. Таке положення, до речі, дає підстави також стверджувати, що не інтереси споживачів, а їх потреби є рушійною силою розвитку матеріального виробництва, а також сфери послуг. Інтереси, на нашу думку, - категорія психологічна, яка відбиває потреби. Як відомо, марксистськаекономічна теорія на перше місце ставить інтереси, розглядає їх як рушійну силу. Це пов'язано з вихованням
Loading...

 
 

Цікаве