WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Обґрунтування вибору системи компенсації еколого-економічних збитків на основі міжгалузевого балансу - Реферат

Обґрунтування вибору системи компенсації еколого-економічних збитків на основі міжгалузевого балансу - Реферат

споживанню, яке складається з проміжного та кінцевого споживання:
Виробництво з
пореципієнтними збитками = Споживання
i=1,2,…, n. (1)
Друге рівняння застосовується для стовпчиків таблиці 1. Із рівняння (1) видно, що загальна вартість продукції кожного сектора дорівнює вартості продукції, що закуповується з інших секторів, плюс вартість, додана в даному секторі (передбачається, що виготовлена і спожита продукція використовується у вартісному виразі):
j = 1, 2, . . ., n. (2)
Кінцеве споживання продукту є різницею між загальним виробництвом продукту з урахуванням пореципієнтних збитків та його споживанням у виробництві. Підсумовуючи балансові рівняння (1) у всіх рядках і віднімаючи пореципієнтні збитки з кінцевого споживання, отримаємо
(1а)
Аналогічно, додаючи стовпчики, маємо:
(2а)
Рівняння (1а) і (2а) рівні між собою, оскільки
Прирівнюючи рівняння (1а) і (2а) і усуваючи міжгалузеві потоки, отримаємо загальне рівняння національного балансу:
. (3)
Основною метою формування моделі витрати-випуск є відображення величини міжгалузевих потоків через рівні виробництва в кожному секторі. Теоретичний зміст методу полягає в таких припущеннях: 1) кожний продукт (або група продуктів) виробляється однією галуззю або сектором виробництва і як наслідок: кожна група продуктів виробляється тільки одним способом; у кожному секторі є тільки один вид основної продукції; 2) закупки кожного сектора є функцією тільки обсягу виробництва продукції цього сектора; 3) загальний ефект декількох типів виробництва дорівнює сумі окремих ефектів. Це є припущенням адитивності, яке не виключає економію та втрати, зумовлені зовнішніми чинниками.
Припущення моделі витрати-випуск дозволяють записати рівняння для споживання (Хij) кожної галузі (j) на кожний продукт (i) як фактичну функцію рівня її виробництва (Хj) з урахуванням пофакторних збитків. Для полегшення статистичної та обчислювальної роботи пропонується, щоб ці функції були лінійними в межах певного рівня виробництва, тобто:
(4)
Параметр аij називається коефіцієнтом граничних витрат з урахуванням пофакторних збитків. Постійна містить усі постійні елементи витрат, які не залежать від рівня виробництва. Якщо цих елементів немає, то функція витрат має вигляд:
(4а)
Початкову модель Леонтьєва отримано шляхом об'єднання балансових співвідношень (1) для кожного продукту з функцією витрат (4а). У найпростішій формі моделі ЕЕЗ визначається за межами системи.
Підставляючи значення Хij з рівняння (4а) в рівняння (1) і перегруповуючи члени, отримаємо рівняння балансу для кожного продукту або сектора:
i=1,2,…, n. (5)
У системі з n рівнянь існує n невідомих - рівнів виробництва (Хj), n2 параметрів (aij), що характеризують функцію витрат з урахуванням пофакторних збитків, і два набори з n автономними змінними (Yi і Mi), значення яких у даному випадку є постійними. Рівняння (5) можна записати в більш загальному вигляді при збереженні постійних членів у рівнянні (4). Загальне рівняння набуває вигляду:
i=1,2,…, n , (5а)
де
Кінцеве споживання ( ) включає автономні елементи як проміжного, так і кінцевого споживання продукції.
Важливого значення у цих наших розрахунках мають пореципієнтні збитки, тому розглянемо їх як залежну змінну. Як перше наближення можна припустити, що величина цих збитків Мi є функцією загального виробництва з пореципієнтними збитками даного продукту Zi і, відповідно, пов'язаними з рівнем виробництва всередині країни Хi. Пропонуючи функцію лінійною в певних межах, отримаємо:
. (6)
У виразі (6) параметр mi назвемо коефіцієнтом пореципієнтних збитків, який тісно пов'язаний із схильністю до пореципієнтних збитків даного продукту. Схильність до пореципієнтних збитків представимо як відношення цих збитків до загального виробництва продукту.
Підставляючи функцію (6) у рівняння (5а) і групуючи члени, отримаємо
i=1,2,…, n , (7)
де
Змінна є загальним автономним споживанням, яке дорівнює кінцевому споживанню (Yi), тоді як інші два члени дорівнюють нулю. Випадки, коли неможливо провести розмежування між "автономним" та "кінцевим" попитом, не враховуються. Рівняння (7) є основним рівнянням системи витрати-випуск для загального випадку . Вони базуються на розмежуванні змінних на залежні (Хij і Mi) та незалежні від рівня виробництва в кожному секторі. Перші з цих змінних заміняються виробничими функціями та функціями пореципієнтних збитків.
Найчастіше система витрати-випуск застосовується для розв'язування задач на визначення значень Х при даних Y. В усіх випадках необхідно розв'язати систему з n рівнянь з n невідомими. Цей розв'язок матиме вигляд:
i=1,2,…, n , (8)
де rij - отримана на підставі вихідних параметрів aij і mi, що є перетворенням початкового рівняння (7). Рівняння (8) є загальним розв'язком системи.
У векторно-матричній формі рівняння (7) має вигляд
(I + M - A) X = Y, (9)
де X=(X1, X2, …, Xn)T - вектор-стовпець обсягів виробництва, Y=(Y1, Y2, …Yn)T - вектор-стовпець кінцевого попиту (обсягів кінцевої продукції), I - одинична діагональна матриця порядку п, M - матриця коефіцієнтів пореципієнтних збитків (деякі з них дорівнюють 0), .
Ця система може мати єдиний розв'язок, якщо до загальної кількості змінних величин Хі та Yі, число невідомих не перевищує числа рівнянь (дана умова є необхідною, але не достатньою). Прийняття одних величин за відомі, а інших - за невідомі визначається постановкою конкретної задачі.
Систему рівнянь (9) можна подати у вигляді:
Х=(I + M - А)-1 Y, (10)
де (I +M - А)-1 - матриця, обернена до I + M - А.
Запис моделі міжгалузевих зв'язків у вигляді (10) створює, деякі переваги для аналізу міжгалузевих пропорцій та багатоваріантних планових розрахунків. Якщо відомі варіанти кінцевої продукції - вектори Y, то варіанти обсягів виробництва (вектори X) визначаються як вектор-функція від Y. Економічний зміст коефіцієнтів rij, які утворюють матрицю полягає в тому, що вони показують, яку кількість продукту і необхідно виробити, щоб забезпечити одиницю кінцевого споживання в секторі j з урахуванням ЕЕЗ.
Обернені матриці застосовують широко, і тому їх у кожному випадку розраховують за початковимитаблицями. Як залежну змінну візьмемо загальне виробництво товарів з урахуванням пореципієнтних збитків Zj, а не виробництво Хj. Співвідношення між ними визначимо підстановкою Zj у рівняння витрати-випуск:
(7а)
.
Отже, є коефіцієнтами прямих витрат з урахуванням еколого-економічних збитків. Підставляючи в останнє рівняння, отримаємо
, (7б)
або в матричному вигляді
Z=(I- )-1Y. (7в)
Балансова міжгалузева модель дозволяє визначити не тільки обсяги виробництва будь-якої галузі, а і витрати в усіх галузях матеріального виробництва, для особистого та суспільного споживання, для нагромадження тощо. Фактично коефіцієнти граничних витрат з урахуванням пофакторних збитків аij (див. рівняння (4) характеризують прямі виробничі зв'язки між галузями матеріального виробництва і виступають як нормативи матеріальних витрат на виробництво одиниці тієї чи іншої продукції . У запропонованій інтерпретації додаються ще і пофакторні збитки, які є в кожній галузі, а саме збитки від забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, поверхні землі та ґрунту. Необхідно враховувати також пореципієнтні збитки (див. рівняння (7)). Таким чином, визначено коефіцієнти прямих витрат з урахуванням ЕЕЗ, що показують негативний вплив екологічних збитків на
Loading...

 
 

Цікаве