WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Обґрунтування вибору системи компенсації еколого-економічних збитків на основі міжгалузевого балансу - Реферат

Обґрунтування вибору системи компенсації еколого-економічних збитків на основі міжгалузевого балансу - Реферат


Реферат на тему:
Обґрунтування вибору системи компенсації еколого-економічних збитків на основі міжгалузевого балансу
Формування та становлення економічного механізму реалізації державної екологічної політики в Україні на даному етапі проходить із поєднанням планової та перехідної ринкової економіки. Проведений аналіз ефективності економічного механізму природокористування засвідчив його певну недосконалість особливо в контексті відшкодування на попередження та ліквідацію надзвичайних екологічних ситуацій і екологічних аварій (ЕА). Частка затрат на ці відшкодування припадає на видаткову частину Зведеного бюджету України. Так, у 2000 році надзвичайними екологічними ситуаціями завдано шкоди довкіллю на загальну суму 74,8 млн. грн. (у 1999 р. - 7,7 млн. грн.) з яких відшкодовано 21,2 % (у 1999 р. - 51,1 %) . Такі відшкодування, як правило, носять страховий характер, тому важливо обґрунтувати можливості застосування страхового методу відшкодування, визначити вплив еколого-економічних збитків (ЕЕЗ) на галузеву і вартісну структуру валового внутрішнього продукту (ВВП), проміжне та кінцеве споживання.
Під ЕЕЗ розуміють зміни у навколишньому природному середовищі (НПС) у результаті його забруднення. Вони оцінюються в грошовому виразі та впливають на зміну продуктивності, погіршення якості життя, втрату прибутків, скорочення термінів служби майна тощо . Питання оцінки наслідків несприятливих екологічних ситуацій стосовно джерел забруднення розглядається рідко, оскільки вони можливі лише у випадку застосування відповідних економічних санкцій до джерел забруднення, якщо це передбачено законодавством. У такій ситуації можливі обмеження обсягу випуску продукції через припинення виробництва; скорочення обсягу реалізації через обмеження випуску продукції; скорочення обсягів прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, через відповідні штрафні платежі. Розмір збитків може оцінюватися . Важливою складовою збитку вважається ризик тих або інших ситуацій для здоров'я людей. Відповідна оцінка залежить від зазначених вище чинників і може впливати на можливості запобігання екологічно небезпечним подіям і процесам, оскільки нейтралізація наслідків забруднення потребує відволікання значних коштів, що могли б бути використані для удосконалення, наприклад, основних виробничих фондів підприємств із метою підвищення їхньої екологічної безпеки. Принцип розрахунку ЕЕЗ базується на додаванні пофакторних і пореципієнтних збитків, що класифікуються таким чином :
пофакторні збитки - відображають комплексну економічну оцінку заподіяної шкоди, викликаної збитками: від забруднення атмосфери (Уф), від забруднення поверхневих і підземних вод (Вф), від забруднення землі і ґрунту (Зф);
пореципієнтні збитки - відображають економічну оцінку шкоди, заподіяного основним реципієнтом впливу і містять такі збитки: від втрати і життя, і здоров'я населення (Нр), від ушкодження і руйнації ОВФ, майна і споруджень (Мр), від відторгнення сільськогосподарських угідь (Рсг), від втрат у рибному господарстві (Ррг), втрати продукції та об'єктів лісового господарства (Рлг), від знищення і погіршення якості рекреаційних ресурсів (Ррек), а також збиток, заподіяний природно-заповідному фонду (Рпзф).
Збиток від екологічно небезпечних ситуацій розраховується за формулою:
З=[Уф +Вф +Зф]+[Нр+Мр+Рсг+Ррг+Рлг+Ррек+Рпзф].
За існуючими методами розрахунку ЕЕЗ визначимо їх вплив на загальне виробництво товарів та послуг, ВВП (рис. 1) з урахуванням страхового механізму відшкодування на основі міжгалузевого балансу суспільного виробництва (МГБ). Такий баланс дає найповніше уявлення про формування ВВП галузями промисловості, взаємозв'язки між ними, виробництво і розподіл усього суспільного продукту.
Розглянемо математичні властивості балансової моделі (табл. 1). Розподілення продукції на продукцію для проміжного та кінцевого споживання квадрант І-ІІ, а розподілення витрат - на виробничі та першочергові квадрант ІІ-ІІІ .
У квадранті І містяться дані про вироблені товари та надані послуги за основними видами їх кінцевого споживання (сюди входить понад 90 % валового національного продукту).
У квадранті ІI знаходиться основна частина міжгалузевих рахунків. Кожний елемент Хij показує кількість продукту і (у постійних цінах), що споживається у секторі j з урахуванням пофакторної взаємодії ЕЕЗ. Загальне проміжне споживання продукту позначається через Wi, а всі закупки даної галузі з інших галузей - через Uj.
У квадранті ІІІ показано використання галузевих витрат. До них віднесемо прямі та непрямі податки, заробітну плату найманих працівників тощо. Термін "додана вартість" (Vj) вжито для загального позначення використання первинних чинників у даному секторі.
У квадранті IV вказуються дані про прямі витрати первинних чинників для виробництва продукції кінцевого споживання, з яких головними є дані про зайнятість у державних організаціях та надання особистих послуг. Цих послуг немає у більшості міжгалузевих моделей, але їх необхідно відобразити для того, щоб сумарні показники моделі відповідали національним.
Рис. 1 Вплив екологічних аварій на ВВП
Таблиця 1
Схема міжгалузевого балансу виробництва і розподілення сукупного продукту
Галузі Проміжне споживання
1………j…….n Кінцеві споживчі витрати Валове нагромадження Експорт Загальне кінцеве споживання Загальне споживання = =загальне виробництво з пореципієнтними збитками Пореципієнтні збитки Загальне виробництво
Проміжні витрати виробничих галузей
1
.
.
i
.
.
n ІІ Квадрант І квадрант
xi1, xi2,…xij…..xin
пофакторні збитки
Xn1, Xn2,…Xnj...Xnn W1
W2
.
Wi
.
.
.
Wn С1
С2
.
Сi
.
.
.
Сn G1
G2
.
Gi
.
.
.
Gn E1
E2
.
Ei
.
.
.
En Y1
Y2
.
Yi
.
.
..
Yn Z1,
Z2,
.
Zi
.
.
.
Zn M1
M2
.
Mi
.
.
.
Mn
X1
X2
.
Xi
.
.
.
Xn
Загальні виробничі витрати U1, U2,…Uj.…..Un
Первинні витрати (вартість, додана обробкою) ІІІ квадрант
IV квадрант
Інші ресурси продукції
V1, V2,…Vj…..Vn
VC
VG
VE
V
V
Вся продукція X1, X2,…Xj…..Xn С G E Y Z M X
У запропонованій балансовій схемі основне місце займає виробництво в країні з урахуванням пофакторних (у проміжному споживанні) та пореципієнтні збитків (передостанній стовпчик таблиці 1). Пореципієнтні збитки необхідно розглядати як різницю від продукції кінцевого споживання або як складову первинних витрат. В останньому випадку підсумок кожного стовпчика являє собою загальне виробництво з урахуванням пореципієнтних збитків.
Формально структуру балансу витрати-випуск можна виразити у вигляді символів. Основні елементи балансу :
Zi - загальне виробництво товарів і зурахуванням ЕЕЗ;
Xi - загальне виробництво продукту і;
Mi - пореципієнтні збитки з і продукту;
Xij - кількість продукту і, що споживається в секторі j з урахуванням пофакторних збитків;
Yi - загальне кінцеве споживання на продукт і;
Wi - загальне проміжне споживання продукту і ( ) ;
Uj - загальне споживання сектором j продукції, придбаної в інших галузях ( );
Vj - загальне використання первинних витрат ("додана вартість") в секторі j.
На основі таблиці 1 можна скласти два балансових рівняння, перше з яких застосовується до рядків. Воно встановлює, що загальне виробництво з пореципієнтними збитками кожного продукту дорівнює загальному
Loading...

 
 

Цікаве