WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Мотиваційний механізм трудової діяльності людини - Реферат

Мотиваційний механізм трудової діяльності людини - Реферат


Реферат на тему:
Мотиваційний механізм трудової діяльності людини
У сучасних економічних умовах в Україні не створено ефективного мотиваційного механізму трудової діяльності людини, особливо для найманих працівників приватного сектора економіки. Однією з причин цього є, безумовно, перекоси в економіці, пов'язані з існуванням різних форм власності, недосконалістю законодавства щодо підприємницької діяльності, порушення нормативно-правових актів, що регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств, зокрема оплату праці тощо.
Питанням мотиваційного механізму присвячені наукові роботи багатьох учених, зокрема В. Дедекаєва, М. Збарського, М. Карліна, В. Рябоконя та інших [6, 18, 20, 21, 24]. Практично історія знає декілька систем мотивації до праці.
Соціалістична система мотивації, на нашу думку, виходить з державного регулювання доходів населення, формування комуністичного відношення людини до праці тощо. Праця розглядається як перша життєва необхідність людини [7, с. 12]. У цій системі стимули до зростання продуктивності праці нерідко притуплялися застосуванням моральних заохочень.
Зауважимо, що методологічно неправильними є дослідження, що наводяться в літературі комуністичної орієнтації, тобто з теорії трудової вартості А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, щодо так званих розбіжностей між ціною товару "робоча сила", вартістю робочої сили, заробітною платою (реальною) тощо [16, с. 95-142, 301-316], оскільки робоча сила є фактором виробництва, продуктивною силою, найманим працівником, суб'єктом ринкових відносин. Але її не можна назвати товаром. За визначенням класичної політичної економії, "товар - це продукт праці, який має дві властивості, по-перше, задовольняє певну потребу людини, по-друге, здатний обмінюватися на інші блага в певних пропорціях" [18, с. 127]. Товар є продуктом процесу праці у матеріальному виробництві. Процес праці поєднує працю людини, засоби праці і предмети праці" [16, с. 18]. Людина має біологічне походження, не є продуктом праці у матеріальному виробництві. Тому вона не може бути й товаром у класичному його тлумаченні. Людина як робоча сила формується у колі сім'ї, у сфері освіти, під впливом колективу, в якому перебуває, засобів інформації, релігії тощо.
Слід зазначити, що К. Маркс поняття "робоча сила" найманого працівника визначає виходячи з політичних позицій, а не з факторів виробництва.
За теорією трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея, вони включають, як основні, працю, капітал і землю. Відповідно, за теорією Сея-Мальтуса, "вартість товару складається з витрат власника-підприємця у процесі виробництва на засоби виробництва (фактор "капітал"), на заробітну плату (фактор "праця") і на ренту (фактор "земля"). У результаті послідовники Сміта-Рікардо почали розглядати прибуток і ренту як привласнення частини вартості праці робітників, тобто як наслідок експлуатації праці капіталом та антагонізму класів" [25, с. 88-89].
Знов-таки, дані теоретичні положення ніяк не пояснюють, що людина є товаром.
Аналогічно можна говорити про інші теорії виробництва, зокрема неокласичного періоду, неолібералізму (Ф. фон Хайєка), концепцію економічної динаміки та підприємництва Й.А. Шумпетера.
На нашу думку, людина була товаром лише за рабовласницького ладу, але не як продукт виробництва, а за нормою права (рабовласника).
В умовах капіталістичної системи в ХIХ столітті мала місце жорстка експлуатація працюючої людини, застосовувалася система "вижимання поту" тощо. Найманий працівник був обмежений у правах на продукт виробництва.
На нашу думку, саме ринкова економіка повинна сприяти формуванню гнучкого мотиваційного механізму трудової діяльності людини, взагалі всебічному розвитку людини, соціальному розвитку країни.
В Україні протягом 90-х і 2000-х років, як свідчать статистичні дані, був низький рівень оплати праці [8].
Деякі показники середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності, згідно з даними Держкомстату, наведено в табл. 1 [8, с. 457-458]. З наведених даних видно, що її показники щорічно зростали. Але ріст не забезпечував потреб сімей у грошових ресурсах. Тому вони задовольнялися на першому рівні, тобто на рівні забезпечення потреб сім'ї у харчах, одежі, та й то навіть не більшої частини населення. Про що свідчать статистичні дані [8, с. 457-458]. У 2002 році середньодушові витрати у місяць від 300 до 360 грн. здійснювали 8,9 % домогосподарств у міських поселеннях, 4,9 - у сільських, а понад 360 грн. - 16,6 і 6,2 % відповідно.
Таблиця 1
Динаміка показників середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності
2000 2001 2002
грн.
грн. відсотків до середнього рівня по економіці відсотків до 2001 р.
Всього 230 311 376 100,0 121,0
Промисловість 302 406 485 128,9 119,5
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 114 154 183 48,7 118,8
Рибне господарство 147 204 242 64, 118,6
Будівництво 260 362 427 113,6 118,0
Оплата та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 266 284 330 87,8 116,6
Транспорт і зв'язок 335 460 573 152,1 124,5
Фінансова діяльність 278 373 437 116,1 117,3
Державне управління 335 396 495 131,5 124,9
Освіта 156 224 267 71,0 119,3
Охорона здоров'я та соціальна допомога 138 183 223 59,4 122,3
За даними Держкомстату, в тому числі не наведеними в табл.1, можна зробити висновок, що лише по окремих галузях економіки, зокрема промисловості, будівництві, транспорті і зв'язку, фінансовій діяльності середньомісячна заробітна плата перевищує прожитковий мінімум.
Низький рівень оплати праці у сфері охорони здоров'я призвів до хабарництва серед лікарів, а державної служби - до хабарництва і корупції серед окремих службовців.
Недосконалість мотиваційного механізму, слабкість стимулів до праці в галузі науки зумовили навіть суттєвий відтік учених і кваліфікованих працівників за кордон.
Аналогічно не було стимулів росту продуктивності праці у більшості промислових галузей.
А це стало одним із впливових факторів підвищення інтересу науковців до досліджень з розв'язання комплексу проблем мотиваційного механізму трудової діяльності людини.
У сучасній економічній літературі розглядаються поняття, що стосується праці. Рябоконь В.П. обґрунтовує поняття "система мотивації праці" [20, с. 10-16]. Климко Г.Н., Несторенко В.П., Каніщенко О.О. вживають вислів "мотиваційний механізм праці" [18, с. 112]. Зауважимо, що поняття механізму праці не тотожне мотиваційному механізму трудової діяльності.
Серед основних елементів згаданого мотиваційного механізму праці названо потреби та інтереси людини, стимули тощо [18, с. 112]. На нашу думку, механізм праці, в тому числі мотиваційний - поняття, що більше належать до складових процесу праці, вдосконалення праці, її наукової
Loading...

 
 

Цікаве