WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Модернізація управлінської діяльності в сфері планування, обліку та оцінювання роботи науково-педагогічних працівників - Реферат

Модернізація управлінської діяльності в сфері планування, обліку та оцінювання роботи науково-педагогічних працівників - Реферат


Реферат на тему:
Модернізація управлінської діяльності в сфері планування, обліку та оцінювання роботи науково-педагогічних працівників
Освіта як один з видів суспільно-корисної діяльності, що формує професійні знання та світогляд майбутніх поколінь, завжди відображає стан суспільства, перспективи та напрями розвитку, які суспільство ставить перед собою. Кризові явища в економіці, погіршення фінансування освіти з боку держави призвели до таких негативних змін у вищій школі, як втрата висококваліфікованих викладацьких кадрів, зниження соціального статусу викладача, погіршення якості освіти.
Глобалізація та розвиток наукомістких технологій визначають необхідність розвитку вищої освіти як пріоритетний фактор забезпечення економічної могутності держави. За даними Міністерства освіти і науки України та Державного комітету статистики України [1, 2], в Україні фу-нкціонують 315 вищих навчальних закладів (ВНЗ) третього і четвертого рівнів акредитації; за період з 1990 до 2002 рр. їх кількість збільшилась більш ніж у 2,2 раза (рис.1).
Кількість абітурієнтів, які вступають до ВНЗ у певному році, в основному залежить від кількості народжених за 17 років до того (90 % студентів мають вік від 17 до 24 років). За період з 1990 до 2002 рр. кількість студентів ВНЗ 3-4 рівнів акредитації збільшилась у 2,3 раза (рис. 2), оскільки до 2007 року у ВНЗ вступали і вступатимуть абітурієнти, переважна більшість з яких народилося до початку демографічної кризи.
Рис. 1. Динаміка кількості навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації за період з 1990 до 2002 р.
Кількість студентів ВНЗ 3-4 рівнів акредитації, які вступили до вузу у 2002 році, складає 67 % від загальної кількості студентів ВНЗ і майже співпадає з загальною кількістю народжених у цьому році (рис. 2). Вищевикладене свідчить, що починаючи з 2008 року вищу школу очікує постійне значне зниження кількості абітурієнтів, а це на фоні збільшення загальної кількості навчальних закладів призведе до жорсткої конкуренції на ринку освітніх послуг.
Рис. 2. Співставлення кількості народжених та абітурієнтів ВНЗ 3-4 рівнів акредитації за період з 1990 до 2002 р.
Враховуючи, з одного боку, тенденції до визначення реальної потреби держави у підготовці необхідної кількості спеціалістів з вищою освітою за державним замовленням, створення державою умов, за яких ВНЗ безпосередньо нестимуть відповідальність за якість підготовки фахівців [3], а з іншого - впровадження загальноєвропейських норм і стандартів в освіті, підвищення мобільності студентів і викладачів (Болонський процес) [4], "вижити" в таких умовах зможуть лише ті навчальні заклади, які будуть здатні забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців за прийнятними цінами, знову ж таки, за європейськими стандартами. До речі, в багатьох європейських країнах вища освіта безкоштовна як для резидентів цих країн, так і для іноземців (наприклад, Німеччина, Австрія, Швеція), або складає невелику (порівняно із середнім рівнем доходів населення) суму від 500 ? до 1500 ? у рік (Голландія, Франція, Іспанія, Бельгія) [5, 6]. Тобто без кардинальних змін в організації освітньої діяльності ВНЗ, що розраховують залишитися на ринку освітніх послуг, не обійтись.
Важливою складовою модернізації освіти є створення комплексної системи управління персоналом. Загальновідома роль високваліфікованих викладацьких кадрів у забезпеченні конкурентоспроможності ВНЗ, створенні його позитивного іміджу. Заслуговує на увагу різниця між темпами зростання загальної чисельності в країні працівників найвищої кваліфікації - кандидатів та докторів наук (кількість аспірантів і докторантів збільшилась, порівняно з 1990 роком, у середньому в 2 рази) [2], - та темпами забезпечення вищих навчальних закладів такими працівниками. Дедалі більше людей з науковими ступенями намагається працювати поза межами сфери вищої освіти, в тому числі і через низький рівень матеріальної зацікав-ле-ності. Не секрет, що багато викладачів втрачають інтерес до кар'єри в ВНЗ через невеликі шанси при існуючій кадровій політиці на вертикальне просування та відсутність можливостей для "горизонтальної кар'єри" в межах однієї посади за рахунок росту матеріального забезпечення. У галузі освіти, як у ніякій іншій сфері діяльності, доцільним є застосування так званих "японських методів" управління [7], завдяки їх спрямованості на керування насамперед трудовими ресурсами, підвищення ефективності діяльності в основному за рахунок підвищення продуктивності роботи працівників, стабільності трудових ресурсів, зменшення плинності кадрів.
Необхідність підвищення ефективності роботи науково-педагогічних кадрів вищого навчального закладу вимагає розробки та застосування нових засобів і методів управління персоналом. Серед проблем, що потребують вирішення в процесі модернізації управління науково-педагогічними кадрами, є вдосконалення бізнес-процесів у сфері планування та обліку ро-боти професорсько-викладацького складу, визначення внеску кожного окремого викладача у процес надання вищим закладом освітніх послуг, і, відповідно, побудова механізмів морального та матеріального стимулювання.
Метою даної статті є визначення системи управлінських заходів інноваційного характеру щодо моделювання діяльності з планування, обліку та оцінювання роботи професорсько-викладацького складу, спрямованих на підвищення ефективності функціонування ВНЗ.
Наказом Міністерства освіти і науки України [8] не повною мірою регламентовані норми часу для планування та обліку основних видів навчальної, методичної, наукової й організаційної роботи, з багатьох напрямів (методичного, наукового, організаційного) надається лише перелік робіт, ще й недостатньо повний. Вдосконалення планування та обліку роботи викладача, по-перше, потребує систематичного визначення повного та докладного переліку робіт за основними напрямами діяльності з урахуванням специфіки навчального закладу, необхідності впровадження нових форм навчання тощо, та його нормативного закріплення. Можливо, доцільно для певних видів робіт використання інтервалів, що визначатимуть найменше та найбільше значення нормативів часу, залишити встановлення конкретних нормативів на розсуд вченої ради навчального закладу з урахуванням пріоритетів діяльності.
Наступний етап - науково-обґрунтоване визначення потреб у підготовці навчально-методичних матеріалів, проведення інших видів робіт, встановлення їх черговості, необхідних для цього трудових ресурсів. На підставі визначених потреб у виконанні певних видів робіт та з урахуванням наявної штатної чисельності професорсько-викладацького складу формуються індивідуальні плани роботи викладача. За наявності потреб у виконанні робіт, що не увійшли у індивідуальні плани роботи викладачів, та
Loading...

 
 

Цікаве