WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методологічні засади вдосконалення економічного механізму зростання податкових надходжень - Реферат

Методологічні засади вдосконалення економічного механізму зростання податкових надходжень - Реферат

еволюцію під час розвитку продуктивних сил країни, змін макро- і мікроекономічних умов господарювання та досліджень (пізнання) в галузі економіки підприємства.
В основі функціонування підприємства, формування внутрішнього середовища СГ і його відносин із зовнішнім лежить безпосередній процес виготовлення товарів чи послуг, на якому спеціалізується даний суб'єкт господарювання, та підпорядковані йому допоміжні процеси.
Формування взаємовідносин СГ із зовнішнім середовищем - дуже складний за структурою цих відносин процес, який об'єднує:
1) суб'єктно-об'єктні, управлінські відносини в системі державного регулювання;
2) матеріально-технічні зв'язки підприємства з отримання засобів і предметів праці;
3) "збутові" зв'язки з відповідними контрагентами з реалізації продукції;
4) фінансові, центробіжні та центрострімкі зв'язки із зовнішнім середо-вищем;
5) складні "екологічні" зв'язки із оточуючим природним середовищем та інші.
Різноманітність і численність внутрішніх і зовнішніх зв'язків суб'єктів господарювання лежить в основі багаточисельності та різноманітності його функцій, які в першу чергу зумовлені місією підприємства (фірми). Вважаємо, що узагальнена місія СГ - бути ключовою структурно формуючою ланкою економіки та задовольняти потреби суспільства у найрізноманітніших споживчих вартостях - матеріальних і духовних товарах і послугах. Залежно від характеру товарів і послуг ця місія конкретизується для кожного конкретного суб'єкта господарювання.
У найбільш узагальненому вигляді класифікація функцій підприємства, на нашу думку, виглядає так:
А. Внутрішні функції
І. Базові функції
1. Управлінсько-виробнича ефективність, виконання якої забезпечує конкурентоспроможність і прибутковість підприємства, нарощування економічного потенціалу СГ.
2. Фінансова - забезпечення процесів розширеного відтворення виробництва СГ на інноваційному рівні.
ІІ. Похідні функції
1. Соціальна - забезпечення зайнятості і доходів власних працівників, підвищення рівня їх купівельної спроможності та добробуту.
2. Екологічна - зниження техногенного тиску на навколишнє середовище.
Б. Зовнішні функції
І. Участь у забезпеченні збалансованості попиту і пропозиції на відповідному ринку.
ІІ. Фінансове забезпечення бюджетних надходжень.
ІІІ. Зовнішньоекономічна - участь у розвитку міжнародної економічної інтеграції країни.
IV. Соціально-економічна - участь у підвищенні платоспроможності населення, забезпечення відповідності оплати праці її обсягам та якості, підвищення рівня зайнятості у відповідному регіоні, покращання умов життя населення; участь у формуванні виробничої, соціальної та ринкової інфраструктури у відповідному місті (регіоні) та інші.
В економічній науці існують різні теорії та концепції щодо економіки підприємства, в яких робиться наголос у першу чергу на його виробничих функціях. Більш-менш загальноприйнятним є виділення серед складових виробничої функції таких, що забезпечують рух матеріалів, фінансів, інформаційних потоків, зайнятість робочої сили, запровадження інвестицій, інновацій та маркетингу. Саме ці функції реалізують задіяння ринкових механізмів конкуренції на мікроекономічному рівні.
І тут виникає важливе питання. Від яких чинників залежить успішне виконання СГ своїх численних, як видно із вищевикладеного, та різноманітних функцій?
На нашу думку, це залежить від підвищення ефективності його діяльності, що в свою чергу в найбільш узагальненому вигляді зумовлене:
а) удосконаленням його внутрішнього середовища, його структури, організації і стану його складових;
б) станом його зовнішнього середовища. Удосконалення зовнішніх зв'язків, забезпечення економічної безпеки СГ повинно відбуватися з урахуванням зовнішніх умов і викликів. При цьому необхідно зазначити, що якщо на стан зовнішнього середовища суб'єкти господарювання безпосередньо впливати не можуть, то врахування макроекономічної ситуації на національному та глобальному рівні є важливою передумовою реалізації стратегії розвитку будь-якого суб'єкта господарювання.
Залежність фінансово-господарської діяльності підприємства (фірми) від зовнішнього середовища є закономірною. Адже воно визначало і визначає значною мірою розвиток продуктивних сил країни, а значить і умови функціонування всіх складових її економічної системи, стан внутрішнього середовища всіх СГ.
Протягом цивілізаційного розвитку, при змінах у способах виробництва, типах економічних систем і виробничих відносин дуже змінювалося і зовнішнє середовище підприємництва в цілому. У зв'язку із значущістю цього чинниках при визначенні стратегії розвитку СГ доцільно більш детально визначити погляди авторів щодо сутності цієї важливої в теорії економіки підприємства категорії. Адже зараз у спеціальній літературі зовнішнє середовище тлумачиться по-різному, переважно як сукупність підприємств-постачальників, покупців та конкурентів на ринку, в контексті формування, в першу чергу, виробничо-технологічних зв'язків конкретних підприємств. У той же час ефективність внутрішнього середовища суб'єктів господарювання залежить від багатьох зовнішніх чинників, таких як: макроекономічна ситуація, характер, динаміка і спрямованість соціально-економічного розвитку, стан податкової, фінансово-кредитної та бюджетної політики держави тощо.
У Великому економічному словнику є визначення більш загального щодо зовнішнього середовища поняття - "экономическая среда", яке розуміється як "...совокупность экономических условий развития бизнеса предприятия". Економічне середовище, на думку автора Словника, передбачає наявність свободи переміщення ресурсів, існування суттєвих стимулів до праці [2].
Погоджуючись із останнім положенням, вважаємо, що наявність (чи відсутність) економічної свободи не є визначальною рисою економічного середовища і залежить від типу економічної системи. Адже при адміністративно-командному устрою не може йтися про економічні свободи. До того ж наведене визначення не містить ніякої інформації щодо сутності, складових економічного середовище. У зв'язку з цим доцільно зазначити, що економічне середовище є ланкою зовнішнього для будь-якого суб'єкта господарювання взагалі. Адже суттєві впливи та виклики на процеси підприємництва мають не лише економічні, але й зовнішні політичні, правові та інші чинники.
Говорячи про зовнішнє середовище, суб'єкт господарювання вчені відносять його до факторів, що перебувають "поза контролем репрезентативної фірми (в нашому контексті - ОГ) в довгостроковому періоді". Це поняття використовують у теоріях зростання підприємства тавважають екзогенно обумовленим [6].
Найбільш прийнятним визначенням зовнішнього середовища організації (підприємства) вважаємо те, що запропоновано авторами енциклопедичного словника "Управление организацией" [5]. Там визначається, що зовнішнє середовище - це "…совокупность политических, социокультурных, природно-климатических, коммуникационных и экономических условий, которые оказывают прямое или косвенное воздействие на деятельность организации".
Таке зазначення, на нашу думку, повністю підходить і для визначення зовнішнього середовища суб'єктів господарювання. При безперечній пріоритетності економічних умов усі інші зазначені вище складові - політичні, комунікаційні та
Loading...

 
 

Цікаве