WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методологічні аспекти сукупного попиту і пропозиції та специфіка їх формування в економіці України - Реферат

Методологічні аспекти сукупного попиту і пропозиції та специфіка їх формування в економіці України - Реферат

національний наявний дохід (ВННД) -дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон. У 2004 році Україна одержала з-за кордону трансфертів на суму 14 481 млн. грн., а передала іншим країнам 800 млн. грн.. Сальдо трансфертів склало 13 681 млн. грн., а валовий національний наявний дохід - 355 364 млн. грн., або 103,06 % ВВП. У результаті перерозподільчих відносин за кордоном сукупна пропозиція, що остаточно визначає кінцеве споживання та національні заощадження, виявилася більшою від ВВП, що вказує на позитивні тенденції, що сформувалися протягом останніх років. До 2000 року ВННД був меншим від ВВП. Зокрема, у 1995 році він становив 99 % ВВП. Ця різниця є, зрозуміло, незначною, однак в окремі роки вона досягала 5-7 % ВВП, що суттєво зменшувало сукупну пропозицію. Особливе значення такі відмінності мають при дослідженні пропозиції споживчих товарів і послуг та їх структури домашнім господарствам, що має першорядне значення в ринковій економіці. Відомо, що в Україні склалася досить нераціональна структура споживчого попиту, що визначає докорінні проблеми удосконалення сукупної пропозиції товарів і послуг. За даними Держкомстату, у 2005 році в структурі споживання населення відбулися помітні позитивні зміни: витрати на продовольчі товари становили 42,3 %, непродовольчі товари та послуги - 57,7 %. Для порівняння: в 2003 році - 62,7 % та 30,6 % відповідно [6]. Покращання структури споживання віддзеркалює позитивну динаміку доходів населення й стан пропозиції товарів і послуг.
У 1990-2000 роках тенденції сукупної пропозиції мали виключно негативну динаміку, про що свідчать дані таблиці 2. Зменшення пропозиції товарів відбулося по основних компонентах споживання та нагромадження. Особливо великі втрати суспільного продукту були понесені у 1991-1995 роках, коли удвічі знизився ВВП та кінцеві споживчі витрати домашніх господарств та в п'ять разів впало валове нагромадження основного капіталу.
У 1996-2000 роках падіння головних макроекономічних показників продовжувалося, але вже більш помірними темпами. Після періоду, який характеризувався пригніченням внутрішнього ринку і обвальним скороченням сукупної пропозиції, почалося відродження економічної динаміки. Починаючи з 2001 року відслідковуються позитивні зміни в структурі ВВП. У 2004 році відповідні ланцюгові показники становили: збільшення номінальних доходів населення на 28,85 %, у тому числі заробітної плати - на 23,69 %, зростання питомої частки валового нагромадження у ВВП - до 27,3 %.
Таблиця 2
Зміни реального ВВП за категоріями кінцевого використання у 1995-2005 pp.
1995 до 1990 до попереднього року
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
ВВП 48,0 90,0 97,0 98,1 99,8 105,9 109,2 105,2 109,6 112,1 102,6
Кінцеві споживчі витрати 62,6 91,6 98,2 99,9 96,3 103,3 115,1 109,6 110,5 108,9 112,9
в тому числі:
Домашніх господарств 53,1 90,8 100,5 102,0 98,1 105,4 114,5 111,6 107,6 110,2 116,6
Некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства 62,7 88,1 74,9 91,1 93,0 99,9 96,8 105,8 104,0 93,5 100,0
Сектора загального державного управління 90,3 94,6 97,7 96,5 92,1 98,1 119,3 104,3 120,1 106,6 102,7
Валове нагромадження основного капіталу 19,7 77,3 102,1 102,6 100,1 112,1 113,4 108,3 111,6 109,8 99,7
Зміна запасів матеріальних оборотних коштів 12,6 50,2 77,4 72,7 221,1 23,6 *** 52,5 51,6 *** ***
Придбання за винятком вибуття цінностей 6,2 138,5 124,4 78,8 85,0 96,3 54,9 113,6 109.8 103,5 118,0
Експорт товарів і послуг 42,0 116,9 94,6 101,2 97,8 113,8 109,4 111,1 124.1 118,9 88,8
Імпорт товарів і послуг 32,0 116,8 95,4 102,0 83,3 117,5 111,9 107,7 134.6 109,1 102,1
Водночас проблемним питанням 2004 року є тенденція до зростання цін за усіма агрегованими індексами. Зокрема, індекс споживчих цін піднявся до позначки 112,3 %, індекс цін виробників промислової продукції становив 124,1 % [7]. Аналогічні показники 2003 року становили відповідно 108,2 % і 111,1 %.
Такі негативні тенденції вимагають посилення уваги до цього з боку Уряду та Національного банку. Регуляторна політика повинна враховувати залежність між інфляційними процесами в українській економіці та конкурентоспроможністю продукції національних виробників на зовнішньому ринку та інвестиційною привабливістю національної економіки. Інфляційні процеси, що розгортаються в умовах недостатньо результативної грошово-валютної політики, спрямованої на валютну стабілізацію гривні без урахування рівня внутрішньої інфляції, можуть спровокувати зниження конкурентоспроможності насамперед експортних галузей економіки і стати вагомим чинником уповільнення темпів економічного зростання.
Проведене дослідження обумовило такі висновки:
1. Формування сукупного попиту в Україні має свою специфіку, пов'язану з необхідністю відновлення ефективних макроекономічних і міжгалузевих пропорцій. Йдеться про об'єктивну необхідність поліпшення базисних економічних пропорцій, зокрема стимулювання внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, зростання частки валового нагромадження основного капіталу та відповідного зниження частки проміжного споживання. Сьогоднішні темпи структурних змін є вкрай недостатніми для того, щоб сформувати базові передумови економічного розвитку.
2. Методи кількісного визначення сукупного попиту потребують вдосконалення з метою дослідження процесів відтворення та взаємовідносин галузей економіки. Детальну характеристику міжгалузевих зв'язків і пропорцій викладено в міжгалузевому балансі, на основі якого автором проведено розрахунки структурних елементів внутрішнього попиту, а також зовнішнього попиту.
3. Для характеристики сукупної пропозиції, поряд зосновним показником національних рахунків - ВВП, доречно використовувати й інші модифікації суспільного продукту. Зокрема, валовий наявний дохід більш вірогідно характеризує обсяги товарів і послуг, що пропонуються для кінцевого споживання та нагромадження, оскільки враховує перерозподільчі відносини з іншими країнами і, відповідно, точніше визначає обсяги кінцевого споживання та національних заощаджень.
4. Оптимізація структури сукупного попиту та сукупної пропозиції залежить понад усе від системи державного макроекономічного регулювання, формування ефективної структури економіки та активізації інвестиційних процесів. Сучасний підхід до характеру економічної політики, обсягів і методів державного регулювання економіки повинен враховувати зміни, пов'язані з циклічними коливаннями і конкретними завданнями економічного зростання.
Література:
1. Всемирная история экономической мысли: В 6т. / МГУ им. М.В. Ломоносова; Гл. редкол.: В.М. Черковец. - М.:Мысль,1988. - Т. 2: От Смита и Рикардо до Маркса и Энгельса. - 574 с.
2. Стігліц Дж. Е. Економіка державного сектора: Пер. с англ. - К.: Основи, 1998. - 854 с.
3. Основы экономической теории: политэкономический аспект: Ученик / Климко Г.Н., Канищенко Л.А., Пригода В.Н., Чухно А.А.; Под ред. Г.Н. Климко: Пер. с укр. - К.: Знання - Прес, 2001 - 646 с.
4. Експрес-інформація Держкомстату України "Валовий внутрішній продукт за 2005 рік".
5. Національні заощадження та економічне зростання / За ред. Б.Є. Кваснюка. - К.: МП "Леся", 2000. - 304 с.
6. Національні рахунки 2004: Статистичний збірник. - Держкомстат України, 2006.
7. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників України за 2004 рік. - Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, 2005.
Loading...

 
 

Цікаве