WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Концептуальні засади переходу України до постіндустріального суспільства - Реферат

Концептуальні засади переходу України до постіндустріального суспільства - Реферат

потрібно визначити, що неефективною в умовах України показала себе не стратегія її переходу до ринкової економіки взагалі, а швидше прийнята нами модель такого розвитку, яка базувалась на принципах Вашингтонського консенсусу та підтримувалась МВФ. Вона, як зазначалось вище, не відповідала не тільки соціально-економічним умовам України у час перетворення її в незалежну державу, але й інтересам національної економіки, менталітету населення.
Ураховуючи існування у вітчизняній літературі великого термінологічного "різнобою щодо визначення моделей подальшого розвитку", можна зрозуміти авторів монографії "Україна і світове господарство", які, говорячи про шляхи України в майбутнє, акцентують увагу на необхідності задіяння нової стратегії подальшого розвитку, детально розглядаючи її пріоритети, але не пропонуючи якогось її "термінологічного визначення" [21, с. 16-29; 21, с. 30-43].
Серед найбільш поширених моделей подальшого розвитку, що пропонуються вітчизняними вченими і політиками, на нашу думку, потрібно виділити три:
1) стратегію (модель) випереджального інформаційно-технологічного розвитку ("технологічного стрибка");
2) стратегію (модель) економічного розвитку на основі стабілізаційного економічного зростання;
3) монетарну стратегію (модель), побудовану на зміцненні національної валюти та підсиленого інвестиційного забезпечення структурних трансформацій.
У цілому, враховуючи досвід постіндустріального розвитку найбільш розвинених країн світу та стан їх макроекономічної ситуації (порівняно з відповідною ситуацією в Україні), доцільним здається розширене тлумачення поняття "перехідна економіка" та більш чітке визначення конструктивної моделі та кінцевої мети необхідних для України суспільно-економічних трансформацій. Тому вважаємо, що перехід України від нинішньої соціально-економічної ситуації до постіндустріального суспільства (побудову якого як кінцеву мету державного розвитку України прийняло більшість вітчизняних учених та політиків) з його високопродуктивним виробництвом та реалізованими соціальними пріоритетами розвитку можливий тільки при реалізації кількаетапної та різновекторної на кожному етапі стратегії, яка б об'єднувала різнотипні моделі соціально-економічного розвитку у їх певному сполученні і на різних етапах.
Узагальнюючи певним чином існуючі в науковій літературі думки і погляди, пропонуємо до етапів переходу України до постіндустріального суспільства, не обмежуючи кожен із них задіянням лише однієї із вищезазначених моделей, віднести:
1) післякризовий, що вимагає максимального залучення всіх наявних резервів і який, на нашу думку, ще не закінчився, бо не можна навіть суттєве покращання макроекономічних показників у 2000-2002 роках (при тому, що вони ще далекі від їх аналогів у 1990 р.) вважати індикаторами виходу країни з економічної і соціальної кризи;
2) стабілізаційного зростання на основі позитивної динаміки економіки при не тільки стійкому закріпленні досягнутих у 2002 р. показників, але й подальшому забезпеченні стабільного приросту ВВП, покращанню показників, що характеризують якість життя і стан генофонду населення та їх наближення до аналогічних показників докризового періоду;
3) інформаційно-інноваційний - з безпосереднім переходом на засадах глибинних структурно-технологічних трансформацій до забезпечення імперативів постіндустріального суспільства з його стратегічно вагомими економічними і соціальними перевагами.
Зважаючи на переконливість аргументів Є. Марчука, О. Білоруса та інших економістів, які акцентують увагу на необхідності випереджуючого інформаційно-технологічного розвитку для окремих високотехнологічних галузей-локомотивів росту, важливим є державне стимулювання їх активної розбудови та виходу на передові рубежі світового прогресу вже у найближчій перспективі. У цілому вважаємо за необхідне для реалізації нової стратегії, стратегії висхідного, соціально орієнтованого економічного розвитку України на засадах інформатизації та інтелектуалізації задіяння на першому із зазначених вище етапів досить жорстокої регулярної політики держави, спрямованої в першу чергу на детінізацію та підвищення конкурентоспроможності національної економіки, захист внутрішнього ринку, переорієнтацію першочергового економічного і правового протек-ціонізму з експортоорієнтованих підприємств на стратегічно важливі, зокрема імпортозмінюючі, галузі і підприємства та вирішення гострих соціальних проблем.
Література:
1. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. - М.,1995.
2. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Изд-во "Наука". - 2002. - № 4.
3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. - К., 1997.
4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. - 2001. - С. 311.
5. Гунський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка, 1997.
6. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність національної економіки України. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - Київ, 2002.
7. Иноземцев Л. Неизбежность постиндустриального мира. К вопросу о полярности современного мироустройства // Постиндустриальный мир и Россия. - М.: РАН, Эдиториал УССР. - 2000.
8. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика ХХ века // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Наука, 2002. - № 1.
9. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1.
10. Косолапов Н. Глобализация, миропорядок ХХІ века в России. Постиндустриальный мир и Россия / Под. ред. В. Хароса, В. Красильщикова. - М.,2001. - 250 с.
11. Марчук Е.К. Стратегічна орієнтація суспільства - рух на випередження // Стратегічна панорама. - 1999. - № 4.
12. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство // Економіка України. - 2002. - № 9.
13. Новокшонов Л.В., Тридюнов Ю.В. Мировое хозяйство. - ЮРИСТО, 2000.
14. Оболенский В. Глобализация мировой экономики и Россия // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Изд-во "Наука", 2001. - № 3.
15. Пахомов Ю. Україна і виклики глобалізації // День. - 2001. - 7 серпня.
16. Перес К. Технологические процессы и возможности для развития качества динамической цели. - ЮНКТАД.ХТД/RT/1/9. - 1999. - 20 december. - С. 50.
17. Ратленд П. Глобализация и посткоммунизм // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1.
18. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - К., 2002.
19. Трансформація моделі економіки України / За ред. В.М. Гейця. - К.: Лотос, 1999.
20. Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ і стратегія розвитку. - Київ, 2001.
21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. - К., Либідь, 2002.
22. Філіпенко С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. - К.: Товариство "Знання" України, 2000.
23. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи // Економіст. - 2002. - № 3.
24. Чухно А.А. Економічна теорія. - К.: Вид-во "Вища школа", 1993.
25. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України // Економіка України. - 2001. - № 11, 12.
26. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика, 1999.
27. Энциклопедический социологический словарь / Под общей редакцией Г.В. Осипова. - М., 1995.
28. Яковець Ю. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і перспективи взаємодії цивілізації у ХХІ столітті // Економіка України. - 2000. - № 3.
Loading...

 
 

Цікаве